ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів



ГоловнаТеорія держави і права → Конституція США 1787 року ( розробка, зміст, оцінка )

Чимало авторів прагнуть створити враження, що вже одним фактом розробки Конституції, Сполучені Штати внесли величезний, неоціненний вклад у скарбницю світової цивілізації. Однак лунає і немало докорів на адресу даного документу, аж до ствердження, що сьогодні Сполучені Штати потребують чи не докорінного перегляду основних положень своєї Конституції, яка, на думку її радянських критиків, багато в чому втратила здатність забезпечувати надійне функціонування державного механізму Сполучених Штатів Америки. [ 16 ; c. 47 ]

Неможливо остаточно визначити чи є рація у цих полярних точках зору,

чи вони, як і будь-які крайності, дають викривлену картину реальної дійсності. Також неможливо достовірно відповісти чи мають американці підстави для того, щоб пишатися своєю Конституцією і зараз, чи вона перетворилася в архаїчний, безнадійно застарілий і такий, що відстає від ритмів сучасного життя, документ, який складає інтерес лишень для вузького, досить обмеженого кола дослідників.

Конституція США – документ історичний. В ній було проголошено багато безспірно передових і навіть таких, що випереджали свій час, правових ідей. На базі принципів, закріплених у Конституції, в США сформувалася державна структура, що діяла на основі визначених законодавчих приписів, які ґрунтувалися не на божественному провидінні, класових привілеях, силі та інших формах позаекономічного примусу, а на самому праві. Звичайно, і тоді Конституція США, закріплений у ній звід правових світоглядів зовсім не являлись втіленням споконвічних прагнень людства до таких ідеалів як свобода, рівність, „право на щастя". Дехто говорить, що Конституція США створювалась для захисту класових інтересів буржуазії, відгородження найпервиннішої американської свободи – свободи приватної підприємницької діяльності, і найпервиннішого буржуазного права – права приватної власності.

Тільки визнання чітко вираженого класового характеру Конституції США дозволяє дати об'єктивну оцінку її історичному значенню. В той період, коли перші струмки буржуазного правопорядку, що лиш зароджувався, невпевнено пробивали собі дорогу у снігових масивах феодально-монархічного світу, поява Конституції США, безсумнівно, стала видатною подією. Цілком зрозуміла і гордість „батьків-засновників" за плід своєї праці – в кінці 18 століття у цього документу не було аналогів. Тому їх твердження про те, що слід прагнути до поширення американських конституційних ідеалів на увесь інший світ, не дивлячись на очевидний експансійний заряд, несло в собі і певне позитивне начало. Це була перша спроба інкорпорувати в систему міжнародних відносин принципово новий постулат – про те, що вони повинні будуватися не на основі

сили, а на основі права. [ 29 ; c. 15 ]

Доцільно підкреслити, що Конституція США виявилася не просто зводом оригінальних ідей, а практичним документом, що зіграв велику роль у становленні нової держави. Основний закон став важливим чинником консолідації колишніх англійських колоній в єдиний державний комплекс, сприяв подоланню достатньо сильних сепаратистських настроїв, що панували у молодій республіці. Конституція США з її приматом федеральної влади сприяла тому, що жителі окремих штатів поступово стали усвідомлювати себе представниками однієї нації – американцями.

Звичайно, найбільший ефект конституційні доктрини мали у справі закріплення правопорядку, у формуванні державного механізму, що забезпечує правлячому класу міцний контроль над усіма ланками політичного процесу. Забезпечивши надійні канали підключення більш широких верств виборців до електорального процесу, вони збільшили стійкість усієї політичної системи американського суспільства. Конституція США, з чутливістю хорошого барометра вловлюючи нові тенденції суспільного розвитку, допомагала пануючому класу надавати їм таке законодавче оформлення, яке відкривало додаткові можливості для зміцнення буржуазного устрою, що перетворювало її в незамінний атрибут класового панування буржуазії США, і разом з тим до певного моменту – у важливий інструмент суспільного прогресу, робило її своєрідним маяком для буржуазії інших країн.

В американській юридичній і політологічній літературі немає єдиного підходу до питання про соціальну роль, призначення і функції Конституції США, як і політичної системи суспільства. Досліджуючи механізм конституційного впливу на економічну, соціальну, політичну систему суспільства, одні автори схильні вважати, що основне призначення Конституції США полягає в тому, щоб функціонувати в якості символу національної єдності, утверджувати загальні для всього суспільства цілі, розподіляти владу і встановлювати обмеження, рамки її існування, створювати інститути, що визначають основне коло прав і обов'язків громадян та сприяють вирішенню спорів, що виникають між ними та державними органами. Конституція при цьому розглядається у вигляді своєрідного багатостороннього контракту, що існує між різними суверенними спільнотами чи окремими громадянами, у відповідності з якими повинні встановлюватися і здійснюватися усі політичні відносини. Відповідно конституційним є все те, що не тільки не протирічить, а навпаки, повністю погоджується з буквою і духом Конституції. [ 22 ; c. 132 ]

Інші автори схильні вбачати соціальну роль і призначення Конституції США в тому, щоб бути основним інструментом, засобом вираження народної волі, формування політичного лідерства, створення на різних рівнях державної влади найбільш ефективних форм правління. При цьому, нерідко зауважується, що діюча Конституція часто не досягає ні своїх загальних цілей, ні цілей, що торкаються підсилення ефективності політичної системи і форми державного устрою. [ 39 ; c. 57 ]

Третя група авторів виходить з того, що головне призначення Конституції США в тому, щоб забезпечувати соціальний мир і прогрес, охороняти права індивідів від порушень і створювати умови для подальшого росту і забезпечення національного благополуччя. [ 19 ; c. 38 ]

Негативним моментом Конституції США є те, що вона не деталізує особливості взаємовідносин різних суспільно-політичних інститутів, не роз'яснює як законодавча, виконавча, судова влади повинні бути відокремлені одна від одної. В силу цього навіть при наявності двохсотлітнього досвіду інтерпретації Конституції США повний зміст і значення принципу розподілу влади, особливо стосовно практики делегування законодавчих прерогатив конгресу президенту, виконавчо-розпорядчим органам чи незалежним агентствам, все ще залишаються далеко не зрозумілими.