Конституція США 1787 року ( розробка, зміст, оцінка ) → Дипломна робота
Щодо інших повноважень, якими був наділений Конгрес, то до них слід віднести, зокрема, можливість встановлювати єдині правила натуралізації та єдині закони про банкрутство на всій території США, брати позики від імені Сполучених Штатів, створювати поштові відомства і встановлювати поштові сполучення, сприяти розвитку науки та мистецтв, створювати суди, підпорядковані Верховному суду, визначати покарання, карати за піратство і злочини, скоєні у відкритому морі, а також за порушення норм міжнародного права, і чи не найголовніша функція – видавати усі закони, необхідні для здійснення перелічених та інших повноважень, наданих Конституцією уряду Сполучених Штатів, будь-якому з його міністерств чи урядовців. Поряд із повноваженнями на Конгрес США були покладені і певні зобов'язання, як, наприклад, виплата грошей зі скарбниці виключно на підставі законних асигнувань, та періодичне оприлюднення звіту про надходження і витрачання усіх державних коштів.
Не забули творці Конституції подбати і про, так би мовити, соціальні та політичні права сенаторів і представників – членів обох палат Конгресу. Так, пункт 1 розділу 6 статті 1 говорить: „Сенатори і представники за свою службу мають одержувати винагороду, встановлену законом і сплачувану скарбницею Сполучених Штатах Америки. В усіх випадках, окрім державної зради, скоєння тяжкого кримінального злочину і порушення громадського спокою, сенатори і представники мають право недоторканості особи під час перебування на сесіях, а також по дорозі туди і назад; за все сказане ними у промовах і дебатах у своїх палатах, ніхто не має права допитувати їх деінде". [ 50 ; с. 4 ]
Щодо сенаторів і представників встановлювалися і певні обмеження. Жоден з них протягом часу, на який його обрано, не має права обіймати в державному апараті Сполучених Штатів будь-якої іншої посади, що буде створена. Той, хто обіймає будь-яку посаду в державному апараті США, не може бути членом жодної палати, доки він обіймає цю посаду. Це зумовлено тим, щоб запобігти зловживанням членів Конгресу своїм посадовим становищем і уникнути перебування однієї особи на кількох посадах відразу.
Отже, автори Конституції намагались створити сильний центральний законодавчий орган, який б не залежав від окремих штатів, а навпаки, був здатний впливати на них. Щоб запобігти можливій надмірній демократизації Конгресу, вони передбачили таку його структуру, яка б містила дві палати – Сенат і Палату представників. Конгрес наділили повноваженнями у різноманітних сферах життя держави: зовнішньо і внутрішньо політичній, економічній, військовій, фінансовій, податковій, культурно-мистецькій, тощо. Внаслідок цього новостворений законодавчий орган став здатним впроваджувати у життя свою політику, свої рішення будучи певним у їх обов'язковому дотриманні.
3.2 Виконавча влада
При обговоренні організації виконавчої влади, головним лейтмотивом на конвенті виявися протест проти применшення її ролі, що знайшло відображення у конституціях штатів. І це не дивно, адже важливу роль у захисті інтересів правлячої верхівки автори федеральної Конституції відводили саме сильній і незалежній виконавчій владі. На конвенті у Філадельфії Медісон наголошував, що головна небезпека тенденції державного розвитку Сполучених Штатів Америки у поглиненні всієї влади законодавчим органом, узурпація влади законодавчими органами виступає як закономірність у республіканських устроях і саме в республіках законодавчі асамблеї становлять головну небезпеку для свободи. Ціль федеративної Конституції, як вважали її автори-розробники, полягала в тому, щоб перекроїти існуючу систему розподілу влади, перерозподіливши державні прерогативи на користь виконавчого органу.
Особливе місце у міркуваннях „батьків" Конституції займала концепція єдиної і неподільної виконавчої влади, запозичена у французького мислителя Ш. Монтеск'є. Формула єдиної і неподільної виконавчої влади означала, по-перше, наділення такою у повному обсязі одну особу, а, по-друге, усунення законодавчого органу від контролю над апаратом виконавчої влади і надання виключного права формування і керівництва цим апаратом Президенту Сполучених Штатів Америки.
Як стверджує Согрін В. В., вигоду та користь від максимальної концентрації і централізації виконавчої влади, автори американської Конституції вбачали в швидкому і ефективному втіленні рішень у життя. Підтримка миру між класами на величезній території Сполучених Штатів Америки, як і керівництво такою державою в цілому, захист її від зовнішніх ворогів, було б можливим лише за умови прийняття швидких рішень і енергійного їх здійснення однією сильною рукою – президентською. [ 39 ; c. 54]
Більшість учасників конвенту і справді вважали, що розподіл виконавчої
влади між двома, трьома чи ще більшою кількістю осіб, був би згубним для держави. Деякі з інших учасників підтримували думку, що єдина і неподільна виконавча влада повинна бути одягнена в монархічний одяг і, що республіка взагалі не може встояти на великій території. Ця ідея, щоправда, не отримала підтримки більшості делегатів, які схилялись до наділення виконавчою владою президента Сполучених Штатів.
Найбільш складним завданням при організації виконавчої влади стало створення відповідної системи виборів, при чому такої системи, яка б не ставила Президента у залежність від законодавчої влади. Тому творці Конституції категорично відмовилися від положення, згідно з яким президент обирався б конгресом, адже це порушило б рівновагу влади. Але і прямі вибори президента на той час здавалися нездійсненними, цьому „сприяли" величезна територія країни та погані засоби зв'язку. Однак, делегати філадельфійського конвенту не розгубилися, а навпаки, проявили в черговий раз інтелектуальність та винахідливість: для виборів президента країни вони вигадали систему вибірників.
У прийнятій Конституції США 1787 року майже третина тексту, присвяченого Президенту, який уособлював всю повноту виконавчої влади, містила саме утвердження процедури і порядку виборів глави держави. І це не дивно, адже автори Конституції розробляли принципово новий підхід до системи виборів Президента Сполучених Штатів, пристосований саме до їхньої, великої за територією країни, який не мав аналогів у жодній з країн світу.