Головна → Політологія. Політика → Підхід до розробки теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави

Підхід до розробки теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави → Реферат

• результати аналізу стану та динаміки змін геополітичної, геоекономічної, воєнно-політичної обстановки у світі та соціально-економічної ситуації у країні;

• результати аналізу стану та тенденцій розвитку сектору безпеки;

• місія та завдання складових сектору безпеки за мирних та воєнних часів;

• зведений державний бюджет;

• інші необхідні дані.

Для здійснення стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави має бути створена відповідна система. Сьогодні така система в Україні перебуває на стадії свого формування і можна говорити тільки про її окремі елементи. У книзі Дж. М. Брайсона розглянуто п'ять основних типів систем стратегічного планування, що можуть бути застосовані у сфері державного управління:

• менеджменту "з нарощуванням компонентів";

• менеджменту стратегічних проблем;

• контрактна;

• портфельного менеджменту;

• менеджменту за допомогою цілей та контрольних індикаторів.

А також вказано на можливість створення такої системи на основі комбінації елементів наведених вище систем [13].

Водночас звертається увага на необхідність коректного застосування таких систем з метою запобігти надмірному формалізму, консервативності й бюрократичності, щоб не пов'язувалися з хибними прогнозами і не підміняли собою ефективне стратегічне мислення і дії.

Процес стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави згідно з методом циклічних змін можна представити послідовністю таких основних кроків: ініціювання та узгодження процесу стратегічного планування; визначення місії, цінностей, офіційних завдань сектору безпеки та його окремих складових; здійснення стратегічного моніторингу та аналізу зовнішніх та внутрішніх чинників впливу з метою виявлення можливостей, загроз (ризиків, викликів), стратегічних проблем; розробка та затвердження стратегій та інших стратегічних документів щодо забезпечення національної безпеки, а також їх коригування; розробка процесу ефективного впровадження цих документів тощо.

Місія та завдання системи забезпечення національної безпеки України (СЗНБУ) мають відповідати Конституції України, національній системі нормативно-правових актів, що визначають зазначену державну політику та процес стратегічного планування, а також системі обмежень і констант розвитку сектору безпеки, сформованої за результатами укладання Україною відповідних міжнародних угод. Місія має пояснювати загальне призначення СЗНБУ, визначати статус системи, напрям і орієнтири її функціонування та розвитку в інтересах забезпечення національної безпеки держави, стратегічне бачення її майбутнього. За формування завдань СЗНБУ важливо визначити її формальні й неформальні завдання, обов'язки та повноваження і взагалі побудувати хоча б приблизну межу області допустимої діяльності СЗНБУ.

Під стратегічним моніторингом слід розуміти процес збору стратегічної інформації та порівняння її характеристик з очікуваними значеннями. Головна вимога до стратегічного моніторингу полягає у тім, що інформація має відбивати дійсний стан геополітичної, геоекономічної та воєнно-політичної ситуації у світі, тенденції їх змін у стратегічному інтервалі часу [9]. Стратегічний аналіз спрямовано на такі основні цілі [17]: визначення інформації, необхідної для формулювання стратегії та інших стратегічних документів; визначення зовнішнього та внутрішнього контексту СЗНБУ; визначення методів, прийнятних для здійснення стратегічного аналізу.

Для здійснення стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища часто застосовують формальні процедури SWOT-аналізу. Головна мета SWOT-аналізу — забезпечити процес стратегічного планування інформацією про переваги і вади СЗНБУ щодо її можливостей та існуючих загроз. Переваги й вади — це переважно внутрішні чинники, пов'язані з поточним станом системи, можливості та загрози існують зовні й більше стосуються майбутнього.

Враховуючи значну динаміку змін зовнішнього та внутрішнього середовища у сфері національної безпеки, необхідно забезпечити безперервність стратегічного моніторингу та аналізу із застосуванням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що уможливить своєчасне прийняття стратегічних рішень. Отже, як зазначалося, без створення інформаційно-аналітичної системи СЗНБУ неможливо об'єктивно й однозначно оцінити переваги, вади, продуктивність та ефективність цієї системи.

Під час стратегічного моніторингу та аналізу зовнішнього середовища мають бути досліджені три основних категорії об'єктів [13]: чинники й тенденції; головні суб'єкти, від яких залежить надходження ресурсів; реальні та потенційні партнери і супротивники (конкуренти). Для сфери забезпечення національної безпеки це передусім моніторинг та аналіз геополітичної, геоекономічної, воєнно-політичної та воєнно-стратегічної ситуації у світі та регіоні, а також виявлення динаміки їх змін. Під час формування стратегії та інших стратегічних документів у сфері забезпечення національної безпеки України слід зважати на основні світові тенденції, що в подальшому впливатимуть на розвиток ситуації у цій сфері. У роботі Г. Г. Почепцова наведено дев'ять чинників, що впливатимуть на формування геополітичної, геоекономічної, воєнно-політичної та воєнно-стратегічної ситуації у світі та регіоні у двадцять першому столітті: виникнення множини центрів сили; ядерна зброя і можливість виникнення ядерного тероризму; демографія (населення розвинутих країн старішає, його кількість зменшується, населення країн "третього світу" збільшується, стає молодшим); природне середовище: екологія стане визначальним фактором, постануть проблеми доступу до води, енергії, землі; глобалізація; інформаційна революція, яка збільшує нерівність між країнами, створює нові загрози та можливості інформаційних воєн; кризи ідентичності; революція у військовій справі; управління в умовах стресу.

За здійснення стратегічного моніторингу та аналізу внутрішнього середовища мають бути дослідженні також три основних категорії об'єктів [13]: ресурси (вхідні дані), поточна стратегія (процес), якість роботи системи (вихідні дані). Останнє передбачає наявність системи критеріїв та показників, відповідної методики, за якою має здійснюватися оцінка ефективності функціонування СЗНБУ, можливість порівняння прогнозних сценаріїв, сформованих комплексною моделлю, з фактичним станом внутрішнього та зовнішнього середовища.

Так, наприклад, для воєнної складової СЗНБ за реалізації довгострокового оборонного планування (12 років) стратегічний моніторинг та аналіз має здійснюватися за основними напрямами оцінки:

• стану та визначення тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної обстановки та соціально-економічної ситуації у державі та світі;

• розвитку воєнних організацій провідних держав світу;

• сучасних збройних конфліктів;

• реальних і потенційних загроз національній безпеці України у воєнній сфері;

• характеристик Збройних Сил України та інших військових формувань, що визначають їх готовність до виконання визначених функцій і завдань;

• вимог нормативно-правових актів стосовно підстав і повноважень та способів, згідно з якими повинні діяти суб'єкти та об'єкти планування, у тому числі щодо строків дії нормативно-правових актів з питань довгострокового оборонного планування, строків та порядку розроблення державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку;

• проблем у сфері оборони та військового будівництва, шляхів їх розв'язання;

• результатів виконання державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку;

• матеріальних, фінансових, та людських ресурсів, що виділяються на розвиток формувань;

• прогнозних показників видатків зведеного бюджету на оборону [3, 22].