Загрузка...
З окремими фрагментами сформованого сценарію в лабораторії здійснюються прості експерименти, метою яких є оцінка рівня загроз (викликів, ризиків) та динаміки їх змін, виявляються суперечності, формулюються нові закономірності, причинно-наслідкові залежності, сталі зв'язки та аналізуються можливості застосування існуючих теорій щодо їх пояснення. У разі неспроможності використання існуючих теорій для розв'язання суперечності для обґрунтування результатів експериментів створюється нові мікротеорії mti та на їх основі узагальнена мікротеорія mt, яка пояснює прості ситуації, що розглядаються, і можливі варіанти їх розвитку на час прогнозу Tпр. При цьому окремі прості ситуації можуть у цій теорії ставати змінними. Мікротеоріїmti та узагальнена мікротеорія mtможуть являти собою результат модифікації існуючих теорій, їх комбінації та об'єднання або застосування та впровадження нових підходів для обґрунтування отриманих результатів експериментів (створення принципово нових мікро теорій).
У комплексній моделі одночасно оцінюється вплив даного сценарію на можливість забезпечення необхідного рівня стабільності та захисту національних цінностей, національних інтересів і їх просування у зовнішньому середовищі. Для обґрунтування результатів моделювання комплексною моделлю формулюються загальні закономірності процесу забезпечення національної безпеки держави, причинно-наслідкові залежності, гіпотези, теореми тощо і створюється макротеорія МK1 щодо сценарію в цілому. У спосіб безпосереднього аналізу обраного сценарію здійснюється ітерація і формується черговий варіант штучної теорії з наступним її узагальненням з макротеорієюМK1. Результатом цього узагальнення є створення задовільної для дослідника макротеорії МK.
Ускладнюючи штучну реальність, запроваджуючи нові змінні, враховуючи нові чинники та обмеження, дослідник повторює процедуру, створюючи дедалі адекватніші мікротеорії mt1... mtn та макротеоріїM2... МK, на основі об'єднання яких формується метатеоріяMT, яка б дозволяла отримувати mt+1 на основі m2...mt або макротеоріїМK+1на основі M2... МK. Адаптивне управління цим процесом здійснюється під час процесу державного управління забезпеченням національної безпеки держави.
Необхідно також зазначити, що у зв'язку з різними умовами, чинниками, обмеженнями, динамікою змін тощо у кожній i-й (i=1...L) офіційно визначеній сфері національної безпеки [2] запропонований метод доцільно застосовувати окремо, будуючи метатеорії МT1... МTLза принципом багатоканальної системи: кожен i-й канал в загальному випадку є унікальним і пристосований до конкретних умов застосування (розробки теоретичних засад для своєї сфери). Загальна метатеорія МOTмає формуватися як об'єднання метатеорійМT1... МTL.
Рішення щодо відповідності загальної метатеорії МOT реальному процесу, що досліджується, приймається на основі рішень щодо кожної з її окремих складових МTi(i=1...L). У разі невідповідності хоча б однієї з цих часткових МTi-метатеорій реальному процесу приймається рішення про необхідність доопрацювання загальної метатеорії МOT. Для пошуку загального рішення (за умови можливості формалізації процесу, що досліджується) і визначення за результатами експерименту допустимих множин для метатеорій МTi, а також враховуючи суттєвий взаємозв'язок та взаємовплив різних сфер національної безпеки, доцільно застосовувати апарат нечітких множин і відомий принцип Парето. Згідно з цим принципом в конкретній окремій МTiмають здійснюватися такі зміни, які не суперечать і не погіршують стан інших складовихМOT. Якщо відсутня апріорна інформація відносно областей допустимих множин для МTiі не має можливостіїх визначити під час здійснення експерименту, то для таких умов може бути застосовано апарат теорії можливостей [20].
Найскладнішим і одночасно найменш дослідженим питанням є обґрунтування порогів прийняття рішень під час майже всіх процедур формування відповідних теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави. Це питання потребує додаткового дослідження.
Комплексна модель дозволяє також здійснювати експертизу документів, розроблених у ході реалізації стратегічного планування як на етапі їх формування, так і в процесі виконання (впровадження). За результатами експертизи можуть уточнюватися і теорія стратегічного планування забезпеченням національної безпеки, і документ безпосередньо. Рішення щодо проведення експертизи та здійснення відповідних змін у документах та в теорії формується в процесі державного управління забезпеченням національної безпеки.
Розробка метатеорії МOTдасть змогу пришвидшити створення загальної теорії забезпечення національної безпеки та її невід'ємної складової — теорії стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки.
Своє практичне застосування теорія МOT має знаходити за формування державної політики забезпечення національної безпеки та її формалізованого відображення в геополітичній моделі держави (ГМД) [11].
Характерною тенденцією змін, що відбуваються сьогодні у геополітичній, геоекономічній та воєнно-політичній сферах, є їхній високий динамізм та широкий спектр застосування в міжнародних відносинах різноманітних способів, інструментів, засобів, підходів, механізмів щодо реалізації державної політики захисту та просування національних цінностей і національних інтересів. Наукові дослідження цих процесів ускладнюються через відсутність достатньої і точної інформації, а також через неможливість спрогнозувати точні сценарії розвитку у зазначених сферах.
Одним з можливих підходів вирішення цієї проблеми є розробка геополітичної моделі держави, що являє собою результат формалізації відповідної політики і має відтворювати управління параметрами ситуації у сфері забезпечення національної безпеки як за компонентами зовнішнього середовища, так і за власними ресурсами.