ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Світовий ринок. Торгівля → Методи міжнародної торгівлі

Реферат на тему:

Методи міжнародної торгівлі

План

1. Систематизація методів міжнародної торгівлі.

2. Торгівля через торговельно-посередницькі фірми.

3 Торгівля через лізингові компанії.

4. Організовані міжнародні товарні ринки.

1. Систематизація методів міжнародної торгівлі.

Під методом міжнародної торгівлі слід розуміти організаційну форму та порядок здійснення зовнішньоторговельної операції.

Всі численні методи організації зовнішньоторговельної діяльності поділяються на дві великі групи (рис. З.1).

Методи міжнародної торгівлі

через посередників

торговельно-посередницькі фірми

лізингові компанії

Методи міжнародної торгівлі

Рис. З.1. Систематизація методів міжнародної торгівлі

Першу з цих груп (прямий метод) утворюють ті форми, що реалізуються самими компаніями та підприємствами, які, як правило, мають достатній рівень фінансових активів для створення й утримання власного зовнішньоторговельного апарату, що складається із спеціалізованих служб та органів, які виконують організаційні, кредитно-розрахункові, транспортні, рекламні, аналітичні та інші зовнішньоторговельні функції. Такі компанії реалізують свою продукцію на закордонних ринках через створені там філії та дочірні фірми, які на світовому ринку мають статус оптових або роздрібних підприємств, функціональні завдання, права та обов\'язки яких визначаються за домовленістю із засновниками.

Серед переваг організації безпосередньої зовнішньої торгівлі слід виділити такі:

• можливість заощаджувати фінансові ресурси за рахунок скорочення витрат на суму комісійної винагороди посереднику;

• зниження ризику та залежності результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності чи недостатньої компетентності посередницької організації;

• використанняпереваг безпосереднього контакту зі споживачами та можливість отримання інформації про стан і тенденції розвитку ринку в процесі організації на ньому маркетингової діяльності.

Водночас застосування цього методу торгівлі передбачає на явність високої комерційної кваліфікації персоналу та торговельного досвіду кампанії в цілому. В протилежному разі фінансові витрати підприємства не тільки не скоротяться, а й можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля у порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що зумовлено економічними, правовими та соціальними обставинами в різних країнах, їх традиціями та звичаями, а також великими відстанями між торговельними партнерами. Тож для проведення міжнародних торговельних операцій буває доцільно використовувати посередників.

До другої групи (непряма торгівля, або непрямий метод) належать:

—торгівля через посередників (торговельні компанії та інші посередницькі фірми);

—торгівля через організовані товарні ринки, тобто через міжнародні товарні біржі, тендери (торги), аукціони та виставки-ярмарки (рис. 3.1).

До торгівлі через посередників вдаються, як правило, середні та малі підприємства, до яких також належать різного типу товариства, що для зовнішньоекономічної діяльності створюють усвоїй управлінській структурі так званий вмонтований експортний відділ.

Прямий експорт полягає в тому, що національний виробник постачає продукцію безпосередньо іноземному посереднику, а при імпорті, навпаки, отримує свої товари безпосередньо від іноземного посередника (постачальника).

Непрямим вважається експорт, у процесі якого виробник користується послугами лише національного посередника (основний критерій), або як національного, так і закордонних посередників. І навпаки, коли імпортер при ввозі товару користується послугами національного посередника, або національного та зарубіжного посередників разом, то такий імпорт називають непрямим.

Якщо поставка товару відбувається не безпосередньо між експортером та імпортером в країні, що виробляє товар або в країні, що купує товар, а через транзитного торговця в третій країні, тотака торгівля зветься транзитною.

Транзитна торгівля — як поставка товару не безпосередньо від експортера до імпортера, а через посередника (транзитного торговця) в третій країні — має декілька видів (рис. 3.2.).

Активна транзитна торгівля полягає в тому, що товари з-за кордону переправляються (перепродаються) місцевими торговцями в третю країну. А при пасивній торгівлі зарубіжний транзитний торговець продає товари, вироблені в інших країнах, національним підприємствам; або товари, вироблені на території іншої країни, збуває в треті країни.

Методи міжнародної торгівлі

Рис. 3.2. Види транзитної торгівлі

Якщо транзитний продавець здійснює на митному складі або у вільному порту переробку, пересортування чи перепакування товару тощо, то така транзитна торгівля називається змішаною. В разі збереження цілісності товару та тільки його перепродажу, йдеться про просту транзитну торгівлю.

Транзитними товарами традиційно є поштучні товари, підготовлені для зберігання на складі (бавовна, тютюн, продукти харчування тощо). У відповідності з кон\'юнктурою ринку вони продаються транзитним торговцем. Завдяки реалізації транзитних вантажів зовнішньоторговельні фірми або експортні доми мають можливість поповнити свій асортимент та отримати додаткові прибутки.

Торгівлячерез організовані товарні ринки також належить до непрямої торгівлі, але посередниками між експортерами (виробниками, посередницькими фірмами) та імпортерами (споживачами, іншимипосередницькими фірмами) є організовані товарні ринки — міжнародні товарні біржі, міжнародні тендери (торги), міжнародні аукціони та міжнародні виставки-ярмарки, спеціально створені (організовані) ринки певних товарів, де в заздалегідь визначений час реалізують свої торговельні інтереси продавці, формуючи пропозицію товару, та покупці, представляючи попит на нього.

Торговельно-посередницькими є операції, пов\'язані з купівлею-продажем товарів, що виконуються за дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником на основі укладеної між ними угоди чи окремого доручення.

Види та характер торговельно-посередницьких операцій обумовлюються функціями, що їх виконують посередники. В сучасних умовах посередницькі функції значно розширилися, що пов\'язано зі зростанням ролі торговельно-посередницької ланки в міжнародній торгівлі. Розширилося й надання різноманітних видів послуг, серед яких слід виділити:

• операції з організації збуту — пошук контрагентів, підписання угод від імені продавця, надання гарантій сплати за товар покупцем, проведення рекламних кампаній та дослідження ринків;

• транспортно-експедиторські операції, операції з транспортування та страхування вантажів;

• фінансування торговельних операцій;

• надання технічних послуг, здійснення після продажного технічного обслуговування;

• збирання, обробка та надання інформації про стан і тенденції розвитку регіональних товарних ринків.