Нам без книг ніяк не можна – свято книги → Реферат
СЦЕНАРІЙ
Нам без книг ніяк не можна – свято книги
Мета. Ознайомити дітей з тим, як народилась перша книга, поглибити їх знання про книги. Розвивати інтерес до читання. Виховувати бережне відношення до книги.
Обладнання. Виставка книг, портрети дитячих письменників, казкові герої, дитячі малюнки до творів, вислови-плакати про книгу.
Запрошені гості: учні, учителі, батьки, бібліотекар.
Вчитель. Серед інших багатьох свят навесні є прекрасне свято — свято Книги (Книжчині іменини).
Сьогодні ми поведемо з вами серйозну розмову про те, як народилась перша книга, про бережне відношення до неї, як до свого товариша, порадника.
1-й ведучий. Друзі, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Розкриєш першу ліпшу — опинишся у далекій казковій країні.
2-й ведучий. А давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. "Сторінками" найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.
1-й ведучий. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу 2—3 такі книги потрібен був віз.
З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.
2-й ведучий. У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарослі болотяної рослини — папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.
1-й ведучий. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити 2 тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і важко — одну книжку переписували іноді кілька років.
2-й ведучий. Минуло ще багато часу, поки з'явилися друковані книжки.
Тепер книга всюди поруч з нами. Вона — наш друг і порадник.
"ПІСЕНЬКА ПРО КНИЖКУ"
Сл. В.Вікторові Муз. М.Парцхаладх
Книжка — добрий, мудрий друг.
Книжка знає все навкруг —
Що, до чого, звідки, як
І про що писав Маршак. Двічі
З нею взнаєш сто країн
І сягнеш морських глибин,
Долетиш за мить одну
В міжпланетну далину. Двічі
Друг твій, книжка, відповість,
Що верблюд в пустелі їсть,
Скільки літ живуть кити, —
З неї все узнаєш ти. Двічі
1-й учень. Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі, —
Стільки книг на землі!
Є великі й малі,
Є легкі і важкі.
2-й учень. На полицях, в столі —
Наші друзі книжки,
Та одна серед них —
Перша книга із книг:
Ту, що звемо "Букварем",
Ми найперше берем.
3-й учень. Наче ключ срібляний
Дав мудрець нам у дар,
Дивосвіт чарівний
Одімкнув нам "Буквар"
4-й учень. Йде у школу школяр,
В зорі усміх сія...
Хай живе твій "Буквар" —
Перша книжка твоя!
ПІСЕНЬКА ПРО "БУКВАРІ"
Сл. Г. Бот Муз. Ю.Рожавськ
Зелено, зелено в нашому дворі,
Яснее сонечко світить угорі,
Яснее сонечко
Дивиться в віконечко,
Узяли у руки ми наші букварі,
Весело, весело завжди нам бува,
Кожен букварика радо розкрива.
Ми їх вивчаємо,
Літери складаємо,
І вчимось читати ми перші слова.
1-й учень.
ВІРШ "МІЙ ДРУГ"
Мій друже й супутнику,
Книго моя,
Завжди на дозвіллі,
Де ти — там і я.
Ми добре з тобою
Проводимо час.
Чудова розмова
Триває у нас.
Іду я на поклик
Чаруючий твій,
Спускаюсь до моря
І бачу прибій.
З тобою шляхи
Пролягають мої
В найдальші віки
І найдальші краї.
Навчаєш відважним,
Правдивим рости,
Любити природу,
Свій край берегти.
Від малку тобою
Я звик дорожить.
Без доброї книги
Мені не прожить!
(Ніна Найдьонова)
ПІСНЯ "КНИГА - ДРУГ І ПОРАДНИК"
Сл.К.Ібряєва Муз. Ю. Чичкова
Слід книгу хорошу узяти —
І диво ввійде до кімнати:
Засяє зоря,
Гойднуться моря,
Й до дальніх країн —
Вже рукою подати.
Приспів:
Книга завжди нас вчить
До мрії шляхи долати.
В сумну і в щасливу мить
Вона — твій друг і порадник
Вона — твій друг,
Вона — твій друг і порадник.
Герої улюблені ваші
Нам приклад чудовий, безстрашний.
Ми з ними добріш,
В усьому сильніш
І навіть, здається,
На крихітку старший.
Приспів.
Сценка "Любіть книгу"- Остап Вишня
ЗАГАДКИ
1. Не дерево, а з листям,
Не людина, а говорить (Книга)
Бачить — не бачить,
Чути — не чує.
Мовчки говорить,
Дуже мурує. (Книга)
ПРИСЛІВ'Я ПРО КНИГУ
1. Книга вчить. — як на світі жить.
2. Книжка — маленьке віконце, А через нього увесь світ видно.
3. Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
4. Не на користь книжку читати, Коли вершки лиш знімати. Танець читачів.
Вчитель. Є вираз: "Скажи мені, з ким ти дружиш, і я скажу тобі, хто ти".
З таким же правом можна сказати: "Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти".
Людина, яка вміє і любить читати — щаслива людина. Круг неї завжди багато-багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці — книги. Вчіться у героїв книжок любити нашу рідну землю — її лани й ліси, її міста і села, її небо і ріки, її мову і мистецтво.
1-й ведучий. Наші діти люблять книги, багато читають. Вони намалювали ілюстрації до прочитаних творів. Впізнайте цих героїв. Виставка дитячих малюнків до прочитаних книг.
Вікторина "Що ми читаємо ?".
2-й ведучий. Читайте, читайте, читайте!
Читайте не поспішаючи, щоб не втратити дорогоцінного змісту книг. Людина, що "ковтає" книги. Схожа на мандрівника, який знайомиться з країною з вікна вагона.