ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів




СЦЕНАРІЙ

Нам без книг ніяк не можнасвято книги

Мета. Ознайомити дітей з тим, як народилась перша книга, поглибити їх знання про книги. Розвивати інтерес до читання. Виховувати бережне відношення до книги.

Обладнання. Виставка книг, портрети дитячих письменників, казкові герої, дитячі малюнки до творів, вислови-плакати про книгу.

Запрошені гості: учні, учителі, батьки, бібліотекар.

Вчитель. Серед інших багатьох свят навесні є прекрасне свято — свято Книги (Книжчині іменини).

Сьогодні ми поведемо з вами серйозну розмову про те, як народилась перша книга, про бережне відношення до неї, як до свого товариша, порадника.

1-й ведучий. Друзі, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Розкриєш першу ліпшу — опинишся у далекій казковій країні.

2-й ведучий. А давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. "Сторінками" найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.

1-й ведучий. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу 2—3 такі книги потрібен був віз.

З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.

2-й ведучий. У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарослі болотяної рослини — папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.

1-й ведучий. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити 2 тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і важко — одну книжку переписували іноді кілька років.

2-й ведучий. Минуло ще багато часу, поки з'явилися друковані книжки.

Тепер книга всюди поруч з нами. Вона — наш друг і порадник.

"ПІСЕНЬКА ПРО КНИЖКУ"

Сл. В.Вікторові Муз. М.Парцхаладх

Книжка — добрий, мудрий друг.

Книжка знає все навкруг —

Що, до чого, звідки, як

І про що писав Маршак. Двічі

З нею взнаєш сто країн

І сягнеш морських глибин,

Долетиш за мить одну

В міжпланетну далину. Двічі

Друг твій, книжка, відповість,

Що верблюд в пустелі їсть,

Скільки літ живуть кити, —

З неї все узнаєш ти. Двічі

1-й учень. Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі, —

Стільки книг на землі!

Є великі й малі,

Є легкі і важкі.

2-й учень. На полицях, в столі —

Наші друзі книжки,

Та одна серед них —

Перша книга із книг:

Ту, що звемо "Букварем",

Ми найперше берем.

3-й учень. Наче ключ срібляний

Дав мудрець нам у дар,

Дивосвіт чарівний

Одімкнув нам "Буквар"

4-й учень. Йде у школу школяр,

В зорі усміх сія...

Хай живе твій "Буквар" —

Перша книжка твоя!

ПІСЕНЬКА ПРО "БУКВАРІ"

Сл. Г. Бот Муз. Ю.Рожавськ

Зелено, зелено в нашому дворі,

Яснее сонечко світить угорі,

Яснее сонечко

Дивиться в віконечко,

Узяли у руки ми наші букварі,

Весело, весело завжди нам бува,

Кожен букварика радо розкрива.

Ми їх вивчаємо,

Літери складаємо,

І вчимось читати ми перші слова.

1-й учень.

ВІРШ "МІЙ ДРУГ"

Мій друже й супутнику,

Книго моя,

Завжди на дозвіллі,

Де ти — там і я.

Ми добре з тобою

Проводимо час.

Чудова розмова

Триває у нас.

Іду я на поклик

Чаруючий твій,

Спускаюсь до моря

І бачу прибій.

З тобою шляхи

Пролягають мої

В найдальші віки

І найдальші краї.

Навчаєш відважним,

Правдивим рости,

Любити природу,

Свій край берегти.

Від малку тобою

Я звик дорожить.

Без доброї книги

Мені не прожить!

(Ніна Найдьонова)

ПІСНЯ "КНИГА - ДРУГ І ПОРАДНИК"

Сл.К.Ібряєва Муз. Ю. Чичкова

Слід книгу хорошу узяти —

І диво ввійде до кімнати:

Засяє зоря,

Гойднуться моря,

Й до дальніх країн —

Вже рукою подати.

Приспів:

Книга завжди нас вчить

До мрії шляхи долати.

В сумну і в щасливу мить

Вона — твій друг і порадник

Вона — твій друг,

Вона — твій друг і порадник.

Герої улюблені ваші

Нам приклад чудовий, безстрашний.

Ми з ними добріш,

В усьому сильніш

І навіть, здається,

На крихітку старший.

Приспів.

Сценка "Любіть книгу"- Остап Вишня

ЗАГАДКИ

1. Не дерево, а з листям,

Не людина, а говорить (Книга)

  1. Бачить — не бачить,

Чути — не чує.

Мовчки говорить,

Дуже мурує. (Книга)

ПРИСЛІВ'Я ПРО КНИГУ

1. Книга вчить. — як на світі жить.

2. Книжка — маленьке віконце, А через нього увесь світ видно.

3. Де розумом не дійду, то в книжці знайду.

4. Не на користь книжку читати, Коли вершки лиш знімати. Танець читачів.

Вчитель. Є вираз: "Скажи мені, з ким ти дружиш, і я скажу тобі, хто ти".

З таким же правом можна сказати: "Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти".

Людина, яка вміє і любить читати — щаслива людина. Круг неї завжди багато-багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці — книги. Вчіться у героїв книжок любити нашу рідну землю — її лани й ліси, її міста і села, її небо і ріки, її мову і мистецтво.

1-й ведучий. Наші діти люблять книги, багато читають. Вони намалювали ілюстрації до прочитаних творів. Впізнайте цих героїв. Виставка дитячих малюнків до прочитаних книг.

Вікторина "Що ми читаємо ?".

2-й ведучий. Читайте, читайте, читайте!

Читайте не поспішаючи, щоб не втратити дорогоцінного змісту книг. Людина, що "ковтає" книги. Схожа на мандрівника, який знайомиться з країною з вікна вагона.


 
Loading...