ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів




Сценарій уроку

"Шкільні проекти із трудового навчання"

Якісні структурні та соціально-економічні зміни останніх десятиріч у розвинених країнах називають переходом до постіндустріального суспільства. Вони призвели до зміни концепцій розвитку й управління — від технократичного підходу до інноваційного, від управління персоналом до управління людськими ресурсами. У структурі життєдіяльності на перше місце вийшли такі категорії, як людина-особистість, людина-професіонал. Найбільш важливими факторами розвитку країни стають поряд із професійною компетентністю такі якості працівника, як творчість і здатність до безперервного розвитку та самоосвіти. Аналогічні процеси розпочались і в нашій країні, що вже призвели до зміни освітніх потреб суспільства. А це, у свою чергу, стимулює зміни в освіті, спрямовані на здійснення гуманного підходу до навчання й виховання з використанням нових методів і педагогічних технологій. Основною метою освіти на сучасному етапі є покращення підготовки молоді до ефективної життєдіяльності в нових соціально-економічних умовах.

Наразі хочу поділитися з вами роздумами з питань технологічної освіти, яка в моїй практиці базується на трьох складових.

УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ

Головне в управлінні знаннями —

це не комп'ютерні мережі, а люди.

К. Джанетто, Е. Уілер.

Знання — найбільш конвертована валюта сучасного світу. Усе своє життя ми відшуковуємо та накопичуємо знання, піднімаємо свій освітній рівень. При цьому знання — це не тільки те, що дають нам книги, телебачення, школа, а й те, що ми отримуємо та використовуємо у процесі праці та спілкування з людьми, накопичуючи життєвий досвід.

Щоби пояснити конкретне значення терміна "знання", покажемо різницю між даними та інформацією.

Коли ми говоримо про дані, то маємо на увазі факти та цифри, імена та адреси. Усе це в тому чи іншому вигляді існує в будь-якій освітній ланці, але, щоб даними можна було користуватись, їх необхідно якось перетворити та знайти їм необхідне застосування.

Інформацію нерідко визначають або як дані, доповнені будь-яким посиланням, або як "оброблені" дані, тобто дані, які були перетворені та представлені у придатній для використання формі, можливо, з поясненням, як їх використовувати, або ж наведені в якому-небудь контексті.

Знання — це щось більше, ніж дані та інформація. До знань відносяться:

• переконання та моральні цінності;

• ідеї та винаходи;

• судження;

• навички та професійні знання;

• теорії;

• правила;

• відносини;

• думки;

• поняття;

• досвід.

Усе вище перераховане (або тільки частину з цього) ми використовуємо для того, щоби пояснити й зрозуміти дані та інформацію, щоби перетворити інформацію у знання.

Наші знання допомагають нам розібратись у різних ситуаціях, вирішити складні задачі та виконати важкі завдання, учитись на своєму досвіді й відповідно коректувати свою поведінку. Якщо ми працюємо в системі освіти, то наші знання в поєднанні зі знаннями колег повинні сприяти успішній діяльності в кожній з її ланок.

Усе вищесказане неабияк відноситься до трудового навчання. Виходячи з концепції предмета, ми повинні здійснювати формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства та сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

А це наштовхує на думку про коректування методики викладання технічної праці з урахуванням перелічених вимог і матеріально-технічного забезпечення шкільних майстерень.

У трудовому навчанні до знань відносяться:

• програми, календарні та поурочні плани;

• інструкції та положення;

• паспортні дані майстерень;

• технологічні карти, креслення, фотографії;

• розробки виховних заходів;

• методичні матеріали;

• списки та дані про учнів.

Усі ці знання в тій чи іншій кількості має кожний учитель, незалежно від освіти, стажу та категорії. Проблема в тому, що знання необхідно постійно поповнювати та оновлювати. А оскільки ми маємо в дійсності відсутність нових, україномовних підручників з 1990 р. і до поточного року включно; недоступність методичної, технічної літератури, періодичної технічної та взагалі ("кусається" ціна); обмежений доступ до мережі Інтернет та інформаційних технологій, то саме собою напрошується створити та впровадити механізм управління знаннями.

Управління знаннями — це процес, під час якого ми свідомо створюємо, структуризуємо та використовуємо базу знань, наприклад, із трудового навчання. Щоб управляти знаннями, необхідно відповісти на такі запитання:

• Хто володіє знаннями?

• Як і де вони їх зберігають?

• Як забезпечується обмін знаннями?

• Які знання створюються?

• Хто їх потребує?

• Як вони передаються?

• Як вони оновлюються?

• Як організований доступ до збережених знань?

• Які знання нам потрібні тепер і які будуть необхідні в майбутньому?

• Скільки коштують усі ці знання?

• Які з них найцінніші?

• Чи використовуються вони там і тоді, де й коли повинні використовуватись?

Запропонований автором у 2004/05 н. р. механізм управління знаннями абсолютно простий і доступний за умови створення на базі однієї зі шкіл міста координаційного методичного інформаційно-технічного центру з виходом у мережу Інтернет. В ідеалі такий центр забезпечується потужним ПК з пишучим CD-DVD приводом, цифровою фото-відеокамерою, сканером, лазерним принтером і мобільною флеш-пам'яттю. Для початкового етапу вистачить і ПК. Перерахую перспективи такого центру.

1. Учителі атестуються кожного року. Це підсумок роботи за певний проміжок часу. І кожний учитель створює цей "підсумок", і в кожного, навіть молодого вчителя, є раціональне зерно. От тільки його подальша доля майже непередбачена. Запропонований центр зможе не тільки зберегти ці знання, а й швидко передати їх колегам (через методоб'єднання, семінари, курси післядипломної освіти).

2. Учителі трудового навчання часто проводять виставкову роботу, яка є джерелом створення фотогалерей виробів. У подальшому можливе створення галерей "Готових виробів". Це фото та креслення.

3. Створиться єдина база нормативних документів. Пригадаймо проведення паспортизації майстерень. Кожний учитель створював власний "велосипед" із півсотні сторінок.

4. Кожний учитель із найвіддаленіших регіонів зможе отримати потужну базу знань, яку не порівняти з конспектом лекцій.

5. Учителі та учні зможуть отримати інформацію про діяльність колег і ровесників із різних точок планети. Якщо з причин бідності чи неорганізованості ми не можемо приймати участь у міжнародних семінарах із технологій, які проходили в Росії, Естонії, Фінляндії, то хоч будемо знати, якими сучасними проблемами переймаються наші зарубіжні друзі.