ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів




ПІСНЯ – ДУША НАРОДУ

Мета. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні.

Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.

Клас святково прибраний, плакати, вислови про пісню, прислів'я, український рушник, хліб, сіль.

Звучить фрагмент пісні "Зеленеє жито" у записі

Добрий день вам, милі люди!

Хай нам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

І вас на святі розважати!

Учениця тримає хліб і сіль на рушнику.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром.

Всі вклоняються.

Для людей відкрита

Школа Наша світла,

Тільки б жодна кривда ;

В неї не забігла.

Хліб ясниться в класі,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Ми концерт підготували,

В нього ми всю душу вклали,

Як сподобається вам,

То плетіть завзято нам.

Вчитель. Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія.

(Розповідає легенду про пісню).

Виконується українська народна пісня "Ой у саду калинонька"

Дві подружки до калини

Вийшли погуляти

Та Іванка попросили

Їм сопілку дати.

- Ой, Іванку, на сопілці

Дай мені заграти.

Ти з Оксаночкою гарно

Будеш танцювати.

- Підійдемо до калини,

Виберемо гілки,

І для вас мій батько зробить

Новенькі сопілки.

Навчимося на сопілках

Ми чудово грати,

Щоб усі пісні народні

Українські знати.

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої літератури і мистецтва. Саме з піснею, з кобзарською думою пов'язував Тарас Шевченко безсмертя і славу рідної землі:

Всі разом.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине

От де, люди, наша слава, Слава України.

Виконується пісня "Будем козаками"

Вчитель. Перша пісня, яку чує дитина – це мамина колискова пісня. Її ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.

Колискова пісня, колискова —

То найперша материна мова.

Пахне вона м'ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої...

Колискова пісня, колискова —

То солодка материна мова.

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

У рідному краї і серце співає,

Лелеки з далека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами — мальви, в саду — материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спрагла води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Мій отчий дім, ти дав усе мені,

Моя Вкраїна, піснями багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

Діти співають народну колискову пісню.

Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів'їв, загадок, пісень - їх записано понад 200000. Народна пісня — невеликий усний віршований твір, що співається.

Вчитель. Як створювалися народні пісні?

Одна людина чи група людей, переживаючи якесь сильне почуття (радості, смутку, гніву тощо), під час праці або відпочинку складали текст пісні разом з мелодією. Пісні - художні твори, а тому складати їх могли лише обдаровані люди. Народні співці - лірники та кобзарі - не лише виконували вже відомі пісні, а й складали свої.

Вчитель. А хто такі кобзарі?

Кобзарі - то мандрівні музики-співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі - майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики-поводирі. Тихою ходою ішов кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах, піснях.

Ось які зворушливі вірші присвятив Перебенді — кобзареві наш великий поет Тарас Шевченко:

Перебендя старий, сліпий, -

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить -

Мудрі, безстрашні, високі духом, кобзарі несли людям слово правди. Вони закликали народ до єднання. Піднімали його на боротьбу з поневолювачами. Оспівували подвиги мужніх лицарів-героїв. Кобзарева пісня була чи не сильніша за будь-яку зброю...

Україно, були і в тебе

Кобзарі - гудці народні,

Що співали, віщували

Заповіти благородні.

Звучить фрагмент думи"Маруся Богуславка".

З давніх-давен люди складають пісні про своє життя і працю, про важливі суспільні події. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники. Давньою також стає пісня, проте вона не забувається — люди продовжують її співати.

Пісні, в яких зображено події минулого та видатних осіб, називаються історичними.

Є і нам про що згадати.

Пісне, душу возвелич,

Ой, була в нас ненька-мати

Запорозька славна Січ.

Гей ви, запорожці —


 
Loading...