ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Риторика → Ділова розмова та її види. Ділова бесіда

Реферат на тему:

Ділова розмова таїї види. Ділова бесіда

План

1. Етапи підготовки і проведення ділової бесіди

2. Мета і завдання ділової бесіди

Література

Будь -яка колективна праця, співробітництво починаються, здійснюються і завершуються за допомогою розмов. Вони виникають, якщо в діалозі домінує згода, якщо учасники мовної комунікації дотримуються так званого принципу кооперації - основного правила ефективного спілкування. Але може утворитися і така взаємодія, у якій переважає незгода. Тоді виникають суперечка , дискусія.

Ділова розмова - вид міжособистісного службового спілкування, що припускає обмін інформацією, поглядами, думками, спрямований на конструктивне розв\'язання тієї чи іншої проблеми.

За структурою, тривалістю, функціям розрізняють :

1.Власне ділова розмова - короткочасний контакт, переважно на одну тему.

2.Ділова бесіда - тривалий обмін інформацією, точками зору, що часто супроводжується прийняттям рішень.

3.Переговори - обговорення з метою досягнення угоди з якогось питання .

4.Інтерв\'ю - розмова з журналістом, призначений для друку, радіо, телебачення.

У залежності від наявності засобів спілкування можна виділити:

1.Контактну ділову розмову - безпосередній, \"живий\" діалог.

2.Телефонну розмову –дистантний зв\'язок, що виключає невербальну комунікацію.

1. Мета і завдання ділової бесіди

Основна мета ділової бесіди - переконати партнера прийняти ваші конкретні пропозиції. Завданнями бесіди виступає одержання службової інформації, взаємне спілкування працівників однієї сфери, спільний пошук, висування й оперативна розробка робочих ідей і задумів, контроль і координація початих заходів, стимулювання трудової активності.

2. Етапи підготовки і проведення ділової бесіди

Виділимо 3 етапи підготовки і проведення даного виду мовного спілкування

Докомунікативний

Комунікативний

Посткомунікативний

1.Планування, оцінка співрозмовників і обстановки

1.Установлення контакту

Аналіз і письмовий запис основних положень бесіди

2.Збір матеріалу

2.Виклад і обґрунтування позиції

3.Аналіз і редагування матеріалу, підготовка тез

3.З\'ясування позиції співрозмовника

4.Спільний аналіз проблеми

5.Прийняття рішень

Підготовка до проведення бесіди починається з попередніх заходів. Необхідний чіткий план - програма дії. Варто визначити тему і мету обговорення, оцінити майбутніх учасників спілкування й обстановку. Треба розробити стратегію досягнення цілей і тактику ведення бесіди.

Збір матеріалу - трудомістка справа, але це найважливіша стадія роботи при підготовці майбутнього контакту. Доцільно відразу ж доповнити зібрані матеріали власними примітками, потім систематизувати інформацію і написати тези.

Розглянемо структуру комунікативного етапу. На початку бесіди треба установити контакт зі співрозмовником, створити робочу атмосферу, привернути увагу й інтерес партнера. При перших словах зустрічі бажано посміхатися, сказати кілька приємних слів особистого характеру, чи пожартувавши використовувати порівняння для короткого викладу ситуації. Правильний початок бесіди припускає вказівку на її цілі , задачі, оголошення послідовності розгляду питань.

Інформацію, з якою ви хочете познайомити співрозмовників, треба представити коротко, точно і ясно, із указівкою на її джерела і підкресленням їхньої надійності.

Наприкінці бесіди необхідно зробити висновки з основних положень, сформулювати чітко і лаконічно основні ідеї. Досвідчені ділові люди радять залишати в запасі один сильний аргумент на той випадок, якщо співрозмовник у момент прийняття рішень почне вагатися .

Після закінчення зустрічі роблять письмовий запис, що фіксує мету, задачі, позиції сторін, досягнуті домовленості, питання. Указують також дату і місце проведення, тривалість, прізвища, імена і по батькові, посади присутніх.

Доцільно проаналізувати бесіду, використовуючи наступну схему:

1.Яка тема і мета бесіди?

2.Чи удалося на початку розрядити атмосферу, установити психологічний контакт?

3.Наскільки доказово викладені позиції? Які аргументи, методи переконання використовуються?

4.Питання яких типів пролунали?

5.Як велася суперечка з помилкових суджень ?

6.У якій формі виражається відмова ?

7.Чи відмовляються співрозмовники від своїх суджень, якщо аргументація опонента виявляється більш переконливою?

8.Хто робить узагальнюючий висновок?

9.Які рішення прийняті?

10.Чи можна назвати мову учасників спілкування правильною і гарною ?

11.Які засоби мовної адресації, \"формули\" вітання і прощання ужиті?

12.Чи дотримані просторові норми ділового спілкування?

13.Чи установлений візуальний контакт?

14.Які жести використовуються?

15.До якого типу відносяться співрозмовники (за класифікацією П.Міцича)?

Література:

  1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. — М.: Наука, 1991. — 299с.

  2. Атватер Й. Я Вас слушаю... Советы руководителю, как правильно слу-шать собеседника: Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1984. — 112 с.

  3. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, зволюция й управление. — М.: Политиздат, 1986. — 334 с.

  4. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управлення. — Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. — 464 с.

  5. Блейк Р., Моутон Дж. С. Научные методи управлення / Пер. с англ. — К., 1996. — 247 с.

  6. Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. — М.: Мысль, 1978. — 216с.

  7. Бурлачук Л. Ф., Келесі М.Про критерії розвитку особистості // ВісникКиївського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. — Вип. 2. — К., 1996. — С. 90—93.

  8. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. — М.: Дело, 1991. — 312 с.

  9. Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. пси-хол. наук. — К., 2000. — 19 с.

  10. Грейсон Дж. К., О\'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXIвека. Пер. с англ. — М., 1991. — 319 с.

  11. Демб А., Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з парадоксами: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997.— 302 с.

  12. Дип С., Сесмен Л. Верный путь к успеху: 1600 советов менеджерам / Пер. с англ. — М.: Вече, 1995. — 384 с.

  13. Драккер П. Управление, нацеленное на результат Пер. с англ. — М.: Технолог, школа бизнеса, 1994. — 200 с.