ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Психологія. Соціальна психологія. Психодіагностика → Соціально-психологічний моніторинг

Соціально-психологічний моніторинг

Кожний випадок шкільної дезадаптації унікальний і вимагає від фахівців тривалої та ретельної процедури діагностики

У діагностичній процедурі основна увага приділяється оцінці індивідуальних психофізичних, особистісних властивостей, а первинне середовище перебування дитини, в якому вона виявила дезадаптивну поведінку, не піддається ретельному дослідженню.

Корекційні процедури також завжди спрямовані на індивіда-дезадаптанта й рідко на середовище, в якому народилось явище дезадаптації: завжди передбачається, що воно (середовище) завжди нормативне.

У даний час фактично відсутні методичні прийоми та засоби, що дають можливість кількісно виразити ті середовищні елементи та фактори, які викликали протест із боку дитини й унеможливлювали для неї вироблення відповідних способів поведінки, адекватних для даного середовища. Відсутність діагностичних засобів виявлення кількісних показників середовища існування дитини-дезадаптанта не дозволяє ефективно працювати з нею - здійснювати її перепроектування.

Фахівці в галузі корекційної педагогіки при поверненні дитини в масове середовище після системи корекційних заходів можуть тільки рекомендувати педагогам-\"спадкоємцям\" виникати тим чи іншим розпорядженням стосовно їх \"колишнього\" дезадаптанта, але не мають можливості здійснювати контроль виконання їхніх рекомендацій і координувати дії фахівців у масовому освітньому середовищі. Наслідком такого стану справ найчастіше є відтворення дитиною дезадаптивної поведінки та зведення до нуля всіх зусиль педагогів-корекціонистів. Працюючи над проблемою дезадаптації, ми спробували принципово змінити методологічну позицію та проаналізувати це явище не через призму індивідуальних особливостей особистості соціально дезадаптованої дитини, а через параметри освітнього середовища, в якій вона знаходиться. При цьому необхідно відповісти на такі запитання: що із себе становить середовище, в якому виникли факти дезадаптації?; В яких середовищах їх більше, а в яких менше?; Чи існують середовища, що не породжують дезадаптацію при будь-яких співвідношеннях індивідуальних особливостей взаємодіючих у них суб\'єктів?

Узявши за об\'єкт аналізу освітнє середовище, де феномен дезадаптації вперше виникає, стаючи фактом, і вперше у свідомості дослідників, педагогів, батьків і самої дитини, ми одержали розширення проблемного поля, що викликало потребу в нових методах роботи. Разом із цим виникла необхідність уведення нових робочих понять, які описують середовище перебування дезадаптанта.

У пошуках методу, адекватного за складністю новому об\'єкту аналізу, ми вийшли на модель комп\'ютерної системи моніторингу освітнього середовища, що дозволяє відслідковувати рух кожної дитини в освітньому просторі.

Створити більш ефективну систему психологічного супроводу дітей зі шкільною дезадаптацією стало можливим на основі використання автоматизованої інформаційної системи соціально-психологічного моніторингу (СПМ), зорієнтованої насамперед на діагностику освітнього середовища. Система соціально-психологічного моніторингу припускає спостереження будь-яких за чисельністю й особливостями об\'єктів \"дитина-освітнє середовище\".

Базовим методом у СПМ є спеціально створений для задач масового моніторингу скринінг-метод \"Соціометрія: моніторинг\". У програмних комплексах системи моніторингу взаємодії учасників навчально-освітньої практики представлені сукупністю параметрів, серед яких найбільш важливе місце приділяється показнику успішності процесу соціалізації учнів за так званою шкалою \"адаптація-дезадаптація\". При цьому феномен шкільної дезадаптації (ШД) розглядається як один зі станів системи відносин \"учень-освітнє середовище\".

В умовах динамічного соціально-педагогічного моніторингу взаємодії учасників освітнього середовища представлені через графічні засоби візуалізації, вбудовані в програмне забезпечення. Це дозволяє спостерігати на екрані монітора моделі діяльності всіх без винятку суб\'єктів навчально-освітнього процесу: як дорослих, так і дітей. Модель кожного суб\'єкта освітнього процесу задається сукупністю параметрів, які відбивають міру його включеності в реальні відносини. Розроблені для задач моніторингу програмно-методичні засоби та математико-статистичний апарат дозволяють моделювати та спостерігати за допомогою когнітивної інтерактивної комп\'ютерної графіки процеси соціалізації одночасно всіх і кожного з учасників навчально-освітнього процесу, моделювати весь континуум реальних індивідуальних проявів шкільної адаптації.

Соціометрія як метод дослідження є інструментом соціально-психологічного вивчення малих груп. Об\'єктом дослідження в соціометрії є соціальна група, а предметом - структура й динаміка міжособистісних відносин/взаємодій у групі. У пропонованому підході до розвитку соціометричного методу принципово новим є статистичний аналіз взаємооцінок партнерів по діаді. Це дозволило вийти на новий рівень графічного представлення та якісної інтерпретації.

При розробці методу \"Соціометрія: моніторинг\" ми ввели спеціальний об\'єкт - \"діаду\", що виникає при наявності зустрічних відносин двох суб\'єктів, які беруть участь у навчальній діяльності такої соціальної організації, як \"клас\". Для задач соціально-психологічного моніторингу розглядається діада, утворена двома учнями з одного класу, і беруться дві її характеристики - зустрічні оцінки суб\'єктивних образів, що сформувались на сучасний момент у кожного з учасників діади, за визначеною числовою шкалою - рядом цілих чисел в інтервалі [-3, +3].

У методі \"Соціометрія: моніторинг\" використовується система вимірювальних засобів, організованих ієрархічно: соціометрична лінійна шкала, соціометрична площина, соціометричний простір, шкала соціометричного часу.

Розроблена для цілей моніторингу соціометрична шкала має такий вигляд.

Соціометрична картка

+3 - ця людина для мене - близький друг;

+2 - із цією людиною я часто спілкуюсь, але вона не близький друг, це хороший знайомий;

+1 - із цією людиною я майже не спілкуюсь, але вона мені чимось подобається;

0 - ця людина поза полем мого зору, вона байдужа мені;

-1 - із цією людиною я спілкуюсь, але рідко, вона мені чимось трохи неприємна;

-2 - я намагаюсь уникати частих контактів із цією людиною, мені досить важко з нею спілкуватись, неприємно;

-3 - ця людина мені вкрай неприємна, я хотів би бути з нею в різних класах (групах).

Дана шкала дозволяє проводити вимірювання відразу двох різних, але пов\'язаних в одному об\'єкті ознак, тому що поєднує в собі дві підшкали: шкалу цілих чисел (0, 1, 2, 3) і шкалу знаків (+, -).

Для першої соціометричної ознаки діє шкала цілих чисел за абсолютною величиною від 0 до 3; для другої ознаки - шкала знаків \"+, -\".

Перша ознака - частота комунікативного контакту - може приймати одне з чотирьох значень, що відповідає емоційній і змістовній глибині входження в контакт:

0 - немає контактів, немає емоційної включеності;

1 - низький рівень частоти контактів, слабка емоційна включеність;

2 - середній рівень частоти контактів, середній рівень емоційної включеності;

3 - високий рівень частоти контактів, сильна емоційна включеність.

Друга ознака - спрямованість на контакт - може приймати два значення: \"+\" - позитивна спрямованість на контакт; \"-\" - негативна спрямованість на контакт.