ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...


Реферат на тему:

Волинська область

Коротка статистична та історична довідка

У її нинішніх адміністративно-територіальних межах Волинську область було утворено 4 грудня 1939 року як область УРСР з центром у м. Луцьку.

Волинь - древньоруська історична область. У 1199 році після того, як князь Роман Мстиславович приєднав до її території Галичину, тут було утворено Галицько-Волинське князівство. У 1340 році волинські бояри проголосили князем Любарта, сина Великого князя литовського Гедиміна. Саме за наступників Любарта починаючи з середини ХIV ст. Волинь поступово переходить під владу Литовського князівства. Люблінська унія 1569 року об\'єднала Польщу і Велике князівство Литовське в єдину державу - Річ Посполиту, до якої відійшла й Волинь. За царським указом 1797 року після третього поділу Речі Посполитої (1795 р.) було створено Волинську губернію Російської імперії з центром у місті Житомирі, куди ввійшли теперішні Волинська, Рівненська, значна частина Житомирської області, північні території сучасних Тернопільщини та Хмельниччини. Луцьк стає повітовим центром Волинської губернії.

У вересні 1920 року край потрапляє під польську юрисдикцію, юридично закріплену Ризьким договором 1921 року, й утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку. За актом Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина здійснили територіальний поділ сфер впливу: 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина розпочала окупацію Польщі, а після 17 вересня 1939 року на територію сучасної Волинської області було введено частини Червоної армії й установлено радянську владу.

4 грудня 1939 року утворюється Волинська область з трьох повітів Волинського воєводства та Камінь-Каширського повіту Поліського воєводства (який у вересні-грудні 1939 року входив до складу БРСР).

Кількість населення області, зафіксована переписом 2001 року, склала 99,95% до кількості за переписом 1989 року. Станом на 01.01.2003 р. загальна кількість населення Волині дорівнювала 1054,7 тис. осіб. Чоловіків в області проживало 500,5 тис. (47,2%), жінок - 560,2 тис. (52,8%). Найбільші міста Волині: Луцьк - 206,2 тис. жителів, Ковель - 66,4 тис., Нововолинськ - 54 тис., Володимир-Волинський - 38,3 тис. Кількість міського населення становить 50,2%, сільського - 49,8%.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

У 2002 році в області було легалізовано 933 осередки політичних партій та 86 громадських об\'єднань, або відповідно 47,6 і 11% загальної їх кількості. Найбільше (у 2,5-4,6 разу) зросла кількість осередків політичних партій у Ратнівському, Любешівському, Маневицькому, Ківерцівському та Любомльському районах.

Із 124 політичних партій, легалізованих Міністерством юстиції України, 67 (54%) створили свої осередки в області.

Наразі в партійно-політичному спектрі регіону визначилися домінантні суб\'єкти, які суттєво впливають на ситуацію. До них можна віднести волинські організації Народного руху України, Української народної партії, партії \"Реформи і порядок\", Української республіканської партії \"Собор\", Конгресу українських націоналістів, ВО \"Батьківщина\", Соціалістичної партії України, Народно-демократичної партії, Аграрної партії України, Партії регіонів України, Соціал-демократичної партії України (об\'єднаної), \"Демократичного союзу\", Соціал-національної партії України, \"Трудової України\".

Розвиток політичних партій Волині проходив хвилеподібно, і на кожному етапі лідерські позиції захоплювала певна політична сила або декілька політичних структур. З початком становлення незалежності в регіоні активно діяв Народний рух України. За цього варто зазначити, що в області є досить багато, як на західний регіон, прихильників Комуністичної партії. Доволі непогані донедавна позиції були й у соціалістів. На думку експертів, мотивація підтримки лівих політичних сил виборцями області є більше соціальною, ніж ідеологічною. Відтак частина лівого електорату переходить у табір соціально-орієнтованих суб\'єктів політичного середовища, як це сталося з підтримкою блоку \"Наша Україна\" на парламентських виборах 2002 року.

Традиційно сильними в регіоні протягом усього її існування є позиції Аграрної партії України, що пояснюється як аграрною специфікою регіону, так і постійною присутністю представників цієї партії у верхівці обласної влади. Партією влади вважалась і НДП, якій за прем\'єрства В. Пустовойтенка було створено у регіоні тепличні умови.

Досить активну позицію з часу створення посіла й ПРП. Одним із наслідків такої активності було обрання лідера обласної організації цієї партії Володимира Бондаря до парламенту. Непогані позиції на Волині ще 2 роки тому мав колишній УНР. Сьогодні ж ця політична структура з новою назвою (УНП) та новим регіональним керівником (народним депутатом України Борисом Загревою) посідає одні з перших позицій у регіоні.

Оцінка виборчих процесів у регіоні

Вибори 29 березня 1998 року проходили у Волинській області без особливих ексцесів. З-по-між внесених до списків 775490 виборців участь у голосуванні в багатомандатному окрузі взяли 610205, або 78,68%. Найбільшу кількість голосів тут здобув Народний рух України, за який проголосувало 105257 виборців (17,24%). Це пояснюється ще достатньою популярністю серед виборців бренду Руху, котрий у перші роки незалежності був на Волині потужною масовою структурою. Далі учасники виборів розташувалися так: Аграрна партія України здобула 90489 голосів виборців (14,83%), маючи непогані стартові можливості у вигляді аграрної специфіки регіону та адміністративного ресурсу, на підтримку Комуністичної партії України, електорат якої складав ще досить пристойну частку місцевого населення в особі колишніх партапаратників та працівників держустанов, висловилися 56205 громадян (9,21%). Доволі високий рейтинг Партії зелених України (38329 голосів, або 6,28%) пояснюється вдалою піар-кампанією, що привабила молодь та ідеологічно інертний електорат. Результат, отриманий виборчим блоком Соціалістичної партії України та Селянської партії України \"За правду, за народ, за Україну!\" (36475 голосів, або 5,97%) теж можна пояснити аграрною спрямованістю регіону, а почасти й авторитетом депутата попереднього скликання Р. Чап\'юка. Здобуток Народно-демократичної партії в 30974 голоси (5,07%) пояснюється впливом адмінресурсу, адже більшість бюджетних установ отримали чітку вказівку підтримати цю політичну силу. Саме ці партії подолали 4-відсотковий бар\'єр на Волині. Близькими до прохідного рубежу були партія \"Реформи і порядок\" (3,91%), виборчий блок партій \"Національний фронт\" (3,76%) та Соціал-демократична партія України (об\'єднана) (3,27%). Але брак досвіду в молодої команди перших, мала підтримка національно свідомих громадян у других та малорозкрученість третіх не дозволили їм пройти до парламенту на Волині.

В одномандатних округах Волинської області було обрано 5 депутатів. Зокрема в 19-му виборчому окрузі, де участь у голосуванні взяв 118291 виборець (76,24%), 36178, або 30,58%, віддали свої голоси за Валерія Діброву. Виборчий блок партій \"Національний фронт\", від якого балотувався кандидат, посів в області 8 місце, а тому серйозної підтримки надати йому не міг. Успіх кандидата був зумовлений його добрими стосунками з усіма ключовими гравцями в окрузі та безконфліктністю з владою.