ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...


Реферат на тему:

Чернівецька область

Історія регіону

Вперше назву \"Буковина\" зареєстровано в одному з актів молдовського господаря Романа І від 30 березня 1392 року, але стосувалася вона \"букової діброви\", а не сучасної території Чернівецької області. Місто Чернівці згадується вперше в одній із грамот молдовського господаря Олександра чел Буна 1408 року.

За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу різних держав: впродовж 415 років (1359-1774 рр.) вона перебувала у складі Молдовського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.) - Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період 1918-1940 та 1941-1944 рр.) - Румунії. Майже 48 років (1940-1941 та 1944-1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української РСР, а відтак і СРСР.З 1991 року Чернівецька область - складова незалежної України.

Демографічні характеристики краю

На 1 січня 2003 року чисельність населення області становила 918,4 тис. осіб. За 2002 рік вона скоротилася на 3,3 тис. осіб, що становить 3,3 особи на тисячу населення. У загальному скороченні населення частка природного скорочення склала 93,3% (3049 осіб), а міграційного - 6,7% (220 осіб). У порівнянні з 2001 роком обсяг природного скорочення населеннязріс у 2002 році на 11,4% (313 осіб).

Природне скорочення населення спостерігалось у 8 районах області та в м. Чернівцях. Його значення коливалось від 0,6 особи на 1000 населення в Глибоцькому районі до 11,9 в Кельменецькому. Рівень природного скорочення у сільській місцевості (4,0‰) був набагато вищим, ніж у міських поселеннях (2,3‰). Уперше від 1991 року в 2002 році зрослакількість народжених - у порівнянні з попереднім роком на 83 особи (0,9%). Кількість померлихзросла в порівнянні з 2001 роком на 3,4% (396 осіб).Смертність сільських жителів була значно вищою, ніж міських: 14,8‰ проти 10,6‰.

Рівень урбанізації

Територія області поділяється на 11 адміністративних районів і має у своєму складі 11 міст (2 міста обласного підпорядкування), 8 селищ міського типу і майже 400 сільських населених пунктів. Адміністративним центром області є м. Чернівці, територію якого утворюють 3 міських райони. За чисельністю населення область є найменшою в Україні, але однією з найгустіше заселених. Понад 40% населення проживає в містах.

Домінуючі соціальні групи населення регіону

На Буковині зайняті різними видами економічної діяльності близько 166 тис. осіб, у т. ч. 33 тис. - у сільському господарстві, 30 тис. - у промисловості, 11 тис. - на транспорті, 31 тис. - в освіті, 21 тис. - у сфері охорони здоров\'я, 10 тис. - у сфері державного управління. 70 тис. громадян незайняті. Крім того, в області налічується 233 тис. пенсіонерів.

Результати соціологічних досліджень свідчать про наявність в області кола проблем, які досі не вдалося вирішити. Найактуальнішими серед них є відсутність достатньої кількості робочих місць в області (18% опитуваних) та масовий виїзд буковинців за кордон (18%), корупція (14%), розпаювання землі (9%), несанкціонована вирубка лісів (8%), злочинність (6%), несвоєчасна виплата зарплат, пенсій та стипендій (3%), міжнаціональні та міжконфесійні відносини (1%), а також інші негаразди (23%).

Аналіз політичної структуризації регіону

Кількість легалізованих осередків політичних партій в області станом на 1 січня 2003 року сягнула 1273. За результатами виборів до ВРУ 2002 року \"Наша Україна\" здобула підтримку 46,27% виборців Буковини, СДПУ(о) - 10,07%, КПУ - 8,17%, блок Юлії Тимошенко - 7,25%, \"За єдину Україну!\" - 5,51%, СПУ - 2,67%, блок Наталії Вітренко - 2,09%, ВПО \"Жінки за майбутнє\" - 1,77%, \"Команда озимого покоління\" - 1,01%, КПУ(оновлена) - 0,94%.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів влади

У 1998 році до складу обласної ради було обрано 96 депутатів, серед них 6 від НРУ, по 3 - від КПУ, СДПУ(о) та СПУ, по 2 - від ДПУ, ЛПУ, НДП і ПРВУ, 1 - від АПУ. Решту 72 становили позапартійні. До місцевих рад було обрано 5570 депутатів: 48 від НРУ, 47 - від КПУ, 35 - від АПУ, 26 - від НДП, 24 - від СДПУ(о), 10 - від СПУ, 9 - від ЛПУ, 7 - від ДемПУ, 3 - від ПРВУ та ін.

Вибори-2002

Владні структури, використовуючи надане їм право на організацію виборчого процесу, створювали перешкоди, публікували в місцевій пресі матеріали, які завдавали шкоди \"неугодним\" кандидатам та принижували їх авторитет.

За результатами виборів 2002 року румунська національна меншина вже не має представництва у Верховній Раді України. Крім того, активна й відверта підтримка кандидата від влади в робочий час та відкрите використання адмінресурсу (працівників, транспорту, телефону, приміщень), тиск на ЗМІ, включення до списків кандидатів двійників та фальсифікація результатів голосування як до обласної ради, так і до парламенту, призвелися до того, що навіть по мажоритарному виборчому округу № 204, в якому компактно проживає румуномовне населення, не зміг пройти до ВР досвідчений політик, фахівець у галузі прав людини і національних меншин, постійний член делегації України до Ради Європи І.Попеску, а до обласної ради - І. Зегря, П. Постевка, Л. Русу та ін. Інші національні меншини кандидатів узагалі не висували.

Використовуючи технології чорного піару, у виборчому окрузі № 204 кандидатові в народні депутати України Івану Попеску - чинному тоді депутатові-представникові румун - підібрали \"дублера\" Володимира Попеску, прізвище якого було надруковано в бюлетені попереду \"оригіналу\". За цього бюлетені для голосування не перекладалися, як це належало зробити, румунською мовою, оскільки відповідно до румунської абетки прізвище Івана Попеску було б розташоване в документі вище за прізвище кандидата-фантома, який не мав жодної зустрічі з виборцями і не вів ніякої агітації, проте завдяки такій плутанині отримав понад 4 тисячі голосів, що їх виборці помилково віддали за нього, будучи певні, що голосують за Івана Попеску. За цього, як засвідчили результати виборів, у цьому виборчому окрузі виявилося понад 11 тис. зіпсованих бюлетенів.

Прізвища кандидатів у депутати до обласної ради Г. Апетрі, районної ради І. Авасілоає та ін. були надруковані в бюлетенях для голосування з помилками, і лише після втручання політичних сил в останню ніч перед виборами було видруковано бюлетені з правильними прізвищами.

У ході виборчої кампанії представники виконавчої влади створювали перешкоди для проведення зустрічей з виборцями. Приміщення відкривалися тільки для висуванців влади, для всіх інших вони закривались. Отож їм і доводилося зустрічатися з людьми під відкритим небом (так було зокрема в селах Остриця, Годинівка, Буда, Горбово Герцаївського району).

Політичні партії під час виборів

На виборах 2002 року демократична опозиція в особі \"Нашої України\", блоку Юлії Тимошенко та Соцпартії Олександра Мороза отримала в Чернівецькій області сукупно понад 56% голосів. Зокрема блок Віктора Ющенка здобув 46,27%, БЮТ - 7,25%, СПУ - 2,67%. За цього незаперечну перевагу ці сили мали в усіх без винятку районах області. Слід відзначити Вижницький район, виборці якого віддали демократичній опозиції близько 80% голосів, Заставнівський - понад 60%, Кельменецький - понад 57%, Путильський - понад 66%, Сторожинецький - понад 70%, Чернівці - 55%.

У ряді районів значний відсоток голосів отримав і блок Юлії Тимошенко. Це передусім райони, які входили до Кіцманського виборчого округу: Путильський (10,1%), Вижницький (8,3%), Кіцманський (7,1%), Сторожинецький (6%). Такі результати деякі представники місцевої влади, пояснюють тим, що \"гуцули голосували лиш би назбитки\". Водночас значні симпатії блок Юлії Тимошенко має і на сході області: в Сокирянському (8,8%) та Хотинському (6,2%) районах, а також у м. Чернівцях (13,6%), де БЮТ упевнено вийшов на друге місце після \"Нашої України\" (37,8%).