ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...


Стан приватизаційних процесів

Сьогодні можна говорити про завершення етапу великої приватизації в Черкаській області загалом. Однак залишилися й недоробки. Основна проблема полягає в роздержавленні об\'єктів незавершеного будівництва та соціальної сфери. Це переважно об\'єкти, які не ввійшли до статутних фондів створених господарських товариств. У реєстрі ФДМУ по Черкаській області налічується 2919 одиниць такого майна.

За період 1993-2002 років у Черкаській області було реформовано 1827 об\'єктів державної та комунальної власності, зокрема 349 об\'єктів АПК, 29 - машинобудування, 124 - будівництва, 39 - транспорту та зв\'язку, 631 - торгівлі та громадського харчування, 655 - інших галузей. До бюджетів усіх рівнів від приватизації надійшло близько 51 млн. грн., з яких понад 19 млн. грн. отримали місцеві бюджети.

У приватизовані підприємства області було внесено інвестицій на загальну суму 30 млн. грн., 3, 9 млн. доларів США, близько 300 тис. німецьких марок. Співвідношення між приватизованими і державними та комунальними підприємствами становить орієнтовно 55% і 45%.

Сьогодні можна виділити й коло основних проблем, з якими стикаються приватизовані підприємства. На значній їх частині якісні перетворення у виробництві відбуваються вельми повільно. У провідних економічних галузях регіону не завжди можна спостерігати структурні зміни, які б суттєво вплинули на їх розвиток. За цього значних структурних деформацій зазнала цукрова промисловість. Незважаючи на свою потенційну привабливість для покупців цукрові заводи Черкащини переважно залишаються збитковими. Активи майже всіх цукрозаводів значно поступаються розмірам їх дебіторської та кредиторської заборгованості. На цих підприємствах майже не ведеться ефективна робота з фінансового оздоровлення.

Розвиток малого та середнього бізнесу

За даними обласного статуправління, 2002 року в сфері малого бізнесу Черкащини функціонувало понад 5 тис. підприємств, на яких працювали понад 40 тис. осіб. Дещо розходяться з наведеними вище показниками дані податкових органів області. Згідно з ними нині в регіоні є 35,2 тис. суб\'єктів малого підприємництва (юридичних і фізичних осіб). Ці розбіжності пояснюються просто. Податківці говорять про тих, хто реально сплачує податки, а статистики - про зареєстровану кількість суб\'єктів підприємництва.

Згідно з програмою економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2003 рік тут заплановано створити понад 15 тис. робочих місць, з яких майже 13 тис. - за рахунок малого підприємництва. Минулого року від діяльності малого та середнього бізнесу до бюджету надійшло майже 15% коштів у питомій вазі надходжень.

Розподіл обласних МП за основними видами економічної діяльності в 2001 році дозволив побачити таку картину: в галузі готельного та ресторанного бізнесу працювало 92 підприємства, на транспорті – 150, в сільському господарстві – 349, в будівництві – 536, на ринку нерухомості – 595, у промисловості – 846, в оптовій та роздрібній торгівлі - 2191.

А от за результатами всеукраїнського опитування керівників малих і середніх підприємств щодо умов ведення підприємницької діяльності, яке проводилося Українською маркетинговою групою в 2002 році, Черкаси мають найгірший рейтинг щодо різних регуляторних процедур, а отже, як вважають дослідники, тут не створено сприятливого клімату для ведення підприємницької діяльності. Чи не основною причиною цього, на думку опитувачів, є небажання влади робити кроки для загального поліпшення ситуації в розвитку підприємництва.

Щоправда, в Черкасах робилися й спроби створити дієвий механізм співпраці між владою і бізнесом. Так, у червні 1998 року представники трьох секторів – міського виконавчого комітету, бізнесу та громадських організацій – підписали угоду про соціальне партнерство. Спеціально створена організаційна група розробила положення про Раду соціального партнерства, яка, до речі, діє й сьогодні. Вже через рік на базі Ради було утворено Комітет дій, до якого на рівноправних умовах увійшли представники влади, бізнесу і громадськості. Нині до складу Комітету дій входить понад 30 осіб.

Аграрна реформа на Черкащині

Попри оптимістичну статистику реформування АПК на Черкащині здійснюється із значними складнощами. За даними головного управління сільського господарства та продовольства Черкаської ОДА, близько 92 тис. селян уже одержали державні акти на право володіння землею. Переважна більшість селян передає свої паї в оренду, й лише приблизно 13 тис. хазяйнують на ній самостійно. На початок листопада 2002 року за оренду паїв була виплачена сума в розмірі понад 100 млн. грн.

А от свідоцтва на майнові паї поки отримали лише 68% тих, хто має на них право. Спеціалісти намагаються проводити роз\'яснювальну роботу серед селян, виїжджають на місця, але вищезазначені цифри говорять самі за себе.

До села почали надходити інвестиції. У 2002 році комерційні банки видали підприємствам АПК 257 млн. грн. кредитів. На даний час інвестори взяли в оренду 29% сільськогосподарських угідь, вклали у виробництво 196 млн. грн., із них понад 5% становить іноземний капітал.

На кінець 2002 року економічну діяльність господарства Черкащини закінчили з прибутком на загальну суму 35,7 млн. грн. з рентабельністю в 4,4%. Прибутковими за минулий рік виявилися 377 господарств області. Протягом двох років поспіль в області було вироблено по понад 2 млн. тонн зерна. Щоправда, варто зауважити, що в місцевій пресі багато пишеться про існування в області системи приписок та фальсифікації підсумкової звітності. Принаймні незважаючи на високі врожаї зернових ціна на хлібобулочні вироби в регіоні не знижується.

Регіональний інвестиційний клімат

Протягом 2002 року близько 300 підприємств Черкащини різних форм власності здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами із 90 країн світу. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами склав 325 млн. дол. США (106% у порівнянні з 2001 р.), у тому числі експорт - 198 млн. дол. (97,2% від 2001 р.), імпорт - 127 млн. дол. (123,5% від 2001 р.). Це зумовило позитивне сальдо зовнішньої торгівлі в розмірі 71 млн. дол. США.

Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися до Російської Федерації (16,6%), Туреччини (13,6%), Китаю (7,7%), Німеччини (7,5%), США (6,1%), Фінляндії (5,1%). Лідерами серед держав-імпортерів були Німеччина (15,6%), Російська Федерація (14,4%), Швейцарія (12,5%), Швеція (7,2%), США (4,5%), Великобританія (4,9%).

Та, за оцінками українського Інституту реформ, інвестиційна привабливість регіону сьогодні залишається невисокою. В першу чергу через те, що й досі в регіоні не створено дієвого механізму залучення інвестицій.

Відтак загальна сума всіх видів іноземних інвестицій в економіку області становить 110,5 млн. дол. США, з них 51,6 млн. дол. складають прямі інвестиції (за чого частка іноземного інвестора в статутному фонді підприємства становить понад 10%), 23,3 млн. дол. - портфельні (менше 10%), 35,6 млн. дол. - інші (кредити, депозити).

Іноземний капітал вкладено в 138 підприємств області партнерами з 34 країн світу. Основними країнами-інвесторами є США (51% від суми прямих інвестицій, або 26,3 млн. дол. США), Німеччина (13%, або 6,7 млн. дол.), Великобританія (10%, або 5,2 млн. дол.). Прямі іноземні інвестиції з країн ЄС складають понад 21 млн. доларів. На душу населення області припадає 37 доларів прямих інвестицій, 53,5 долара - всіх окрім кредитів.