ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Філософія. Історія філософії → Філософський аналіз науки

Соціальні наслідки НТР

З\'ясувавши сутність та основні напрямки сучасного етапу науково-технічної революції, доцільно перейти до характеристики її соціальних наслідків. НТР — явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так ізовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, вякій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливість для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технічні досягнення — залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства.

Соціальні наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:

— загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища;

— зміна взаємовідносин у системі \"людина-техніка\" (робітник стає регулятором, наладчиком, програмістом і тим, хто керує технологічним процесом); •

— зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових визначальних функцій, що веде до стирання суттє-\' вих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці);

— зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);

— підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;

— прискорення структурних змін у співвідноше\'нні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї — всферу науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює зростання концентрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звідси можливість гармонійного розвитку особистості);

— \"інтернаціоналізації\" суспільних відносин (зокрема, неможливо виробляти що-небудь в одній країні, не рахуючись з міжнародними стандартами, цінами на світовому ринку, зміжнародним поділом праці);

— втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, формалізація контактів, одностороння, технічна свідомість;

— виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних іекстремальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків,температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.).

Однією із найсерйозніших проблем, породжених науково-технічною революцією, єпроблема подальшого вдосконалення системи освіти. НТР потребує постійної освіти, яка складається з двох підсистем: базова освіта і додаткова (що має здійснюватися переважно шляхом самостійної освіти). Вимагається насамперед досконала підготовка кадрів. Адже виробництво в нинішніх традиційних галузях промисловості потребує від 35 до 57 відсотків некваліфікованих і мало-кваліфікованих робітників, 4—8 відсотків спеціалістів із середньою і1—2 відсотки з вищою освітою. На повністю автоматизованих виробництвах необхідно мати 40—60 відсотків кваліфікованих робітників з середньою освітою і 20—40 відсотків спеціалістів з вищою освітою.

Систему перепідготовки, навчання нових спеціальностей і підвищення професійної грамотності трудівників нам ще належить створити. Успішне розгортання науково-технічної революції вимагає подолання негативних тенденцій зниження інтересу молоді до інженерної професії, до занять науковою діяльністю. Сьогодні потрібно відродити високий суспільний статус інженерно-технічної освіти, використання інженерно-технічних працівників у суворій відповідності з їхнім цільовим призначенням.

Виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновіших досягнень науки, техніки і технології. В цьому плані важливого значення набуває ступінь інтелектуальної, фахової підготовки кадрів. Адже застосування таких прогресивних, принципово нових технологій, як електронно-променевих, плазмових, імпульсних, радіаційних, мембранних, біотехноло-гічних немислиме без висококваліфікованих робітників і спеціалістів.

Отже, аналіз суспільного виробництва дає змогу усвідомити цілісність суспільства, визначити основу, джерела та рушійні сили суспільного розвитку, визначити критерійсуспільного поступу. При цьому очевидним є те, що сучасне суспільне виробництво неможливе без оптимального використання досягнень науково-технічного прогресу. В свою чергу науково-технічна революція, яка є досить складним соціальним явищем, щосправляє суттєвий вплив на всі сфери життєдіяльності людини, вимагає уважногодослідження і обережного підходу, щоб запобігти негативним наслідкам використання науково-технічних досягнень.

Рекомендована література

1. Волков Г.Н. Качественные и количественные методы в изучении науки. — // Будущее науки: Перспективы. Гипотезы. Нерешенные проблемы. Международный ежегодник. — Вып. 3., — М., 1980. — С. 53-60.

2. Добров Г.М. Наука о науке. - К., 1989. - 208 с.

3. Иванова Н.Я. Социально-культурные функции естественных наук.— К.,1977.- 159с.

4. Ильин В.В., Калинкин А.Т. Природа науки. — М., 1986. — С. 48—90.

5. Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки. //Філософ. і соціол. думка. -1995. - № 7-8. С. 239-243.

6. Корниенко А.А., Корниенко А.В. Философские вопросы развития науки. - Томск, 1990. -С. 76-89.

7. Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. — К., 1974. - 207 с.

8. Наука и нравственность. — М., 1971. — 440 с.

9. Наука и культура. — М., 1991. — С. 5—17.

10. Огурцов А.П. Дисциплинарная структура науки: ее генезис и обоснование. - М., 1988. -С. 59-68.

11. О гуманизме в науке и культуре. — М., 1982. — 176 с.

12. Фролов И.Т. Прогресс науки и будущее человечества. — М., 1975. — С. 190-223.

13. Чепиков М.Г. Интеграция науки. — М., 1981. — С. 50—63.