ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Філософія. Історія філософії → Спрямованість історичного розвитку в сучасній західній соц. філософії

РЕФЕРАТ

по філософії

СПРЯМОВАНІСТЬ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ В СУЧАСНІЙ ЗАХІДНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ

На сьогодні очевидно, що індустріально розвинуті країни Заходу зробили значний поступ як у сфері технології промислового виробництва, його структурі, так і в галузі соціокультурних відносин.

Ці зміни настільки радикальні, що багато хто із західних філософів говорить тепер про перехід до нового типу розвитку людської цивілізації. Цей перехід, у свою чергу, стикається з проблемою становлення нової людини, буття якої було б адекватним новим соціально-економічним умовам.

Взагалі сучасний історичний розвиток вчені характеризують як такий, в якому остаточно розпалася система взаємозв\'язків між соціально-економічними, політичними і соціокультурними структурами. Попередні форми залежності особи від суспільства також втратили свою однозначність. Виникають нові можливості для взаємодії різних сфер суспільного життя. Все це актуалізує питання про подальшу спрямованість історичного розвитку, про місце і роль людини, особистості в загальному історичному процесі.

Серед багатьох сценаріїв подальшого суспільного розвитку вагоме місце посідає концепція \"інформаційного суспільства\". В цьому суспільстві майбутні зміни пов\'язуються з появою і розвитком нової інформаційної технології. В концепціях \"інформаційного суспільства\" враховуються зміни як технологічної бази суспільного виробництва, так і соціальні перетворення. Зокрема, наголошується, що в майбутньому має відбутися переоцінювання місця і ролі особи в суспільно-історичних та природних процесах. Нові відношення повинні встановитися і в планетарному масштабі. Такі прогнози робилися західними дослідниками і раніше, але в умовах \"індустріального суспільства\" вони сприймалися як утопія. І лише в умовах \"інформаційного суспільства\" надії на встановлення нового типу взаємовідносин між людиною і суспільством стали реальнішими.

Технологічні нововведення та можливості, що проявляються в \"інформаційному суспільстві\", можна сказати, виходять на загальнолюдські проблеми і цінності. Більшість західних соціологів усвідомлює те, що необхідно змінити напрям діяльності фундаментальних соціальних інститутів відповідно до можливостей інформаційної доби. Адже нова інформаційна сфера ставить певні вимоги до соціальних структур.

Американський соціальний психолог Д. Белл, розвиваючи концепцію постіндустріального суспільства, наголошує на тому, що вирішальною змінною такого суспільства стане інформація і знання.Приблизно в такому ж ракурсі оцінюють роль інформації у майбутньому суспільстві і багато інших західних дослідників.

Д. Белл зауважує, що зміна ролі знання в суспільному житті приведе до переформування соціальної структури суспільства. Замість класів з їх різким розмежуванням соціального стану, виникне більш розпливчатий поділ на еліту і масу.

В майбутньому суспільстві , тобто в інформаційному суспільстві, найвищою цінністю стане інформація. А отже, вища влада поступово переходитиме до інформаційної еліти. Саме інформація повинна буде привести суспільство до його загальної гуманізації на основі створення умов для підвищення суспільного добробуту, поліпшення всіх форм спілкування ліквідації мовних і культурних бар\'єрів тощо.

Інформаційний сектор виробництва у майбутньому стане вирішальним. Це не означає, що зникне виробництво товарів або машинобудування, але їх частка у сукупній сфері суспільного виробництва буде набагато меншою порівняно з інформаційним сектором виробництва.

Відомий дослідник Й. Масуда оцінює майбутнє суспільство як певний соціальний організм і говорить про можливе створення ідеальної форми суспільних відносин. На його думку, суспільство функціонуватиме на основі принципу синергізму, суть якого полягає в тому, що людина і природа мають існувати і справжньому симбіозі.

Звідси можна зробити висновок, що в майбутньому зміниться саме становище людини в навколишньому світі. Вона стане співучасником природного процесу розвитку життя на Землі. Людина і природа діятимуть спільно, як одна природна сила.

Деякі західні вчені висловлюють певні застереження щодо можливості \"автоматичного\" перетворення індустріальної системи в \"інформаційне суспільство\". Адже не можна сподіватись тільки на те, що сам розвиток новітньої технології та інформаційних систем приведе до появи нового суспільства. Саме в період зростання можливостей техніки, комп\'ютерної технології інформації виникає необхідність такої ціннісної орієнтації індивіда, яка могла б компенсувати дегуманізуючий вплив технології.

Отже, в цих умовах потрібен обопільний розвиток як технології, так і людського потенціалу. Адже без балансу між складною технікою і особистими якостями людини не може бути успішного переходу до нового суспільства.

Нове суспільство передбачатиме програму організації і контролю процесів, які відбуваються у ньому. Людство повинно буде вирішити суперечність поєднання еволюції розуму, технології, практичної діяльності і біосфери. Саме людству доведеться взяти на себе відповідальність за подальшу еволюцію людської цивілізації.

В сучасних західних суспільствах, де техногенна цивілізація досягла найвищого розквіту, проявляються деякі ознаки її розкладу. Це пояснюється тим, що технологічний розвиток суспільства непропорційно й однобічно випереджає його соціально-культурний та моральний розвиток. У зв\'язку з цим, моральна недосконалість більшості людства перетворює його на монстра, який хоча і має деякі якості геніальності, але може врешті-решт стати жертвою власних злих справ. Внаслідок цього створюється абсурдна ситуація в історії людства, коли сама людська природа діє проти нас.

Звичайно, недосконалість природи людини не виникла вперше в історії, вона виявлялася і в попередні століття і тисячоліття, але саме наприкінці XX століття остання набула загрозливого характеру через вплив техногенної цивілізації на навколишнє середовище, від якого залежить життя людей.