ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Філософія. Історія філософії → Основні тенденції та напрямки розвитку літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив філософських вчень на розвиток літератури

Тема: Основні тенденції та напрямки розвитку літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Вплив філософських вчень на розвиток літератури.

Початок нового століття був охарактеризований великими зрушеннями у мистецтві і в літературі. Особливого впливу зазнало мистецтво після того, \"що померли всі боги, залишилась одна людина\". Людина стає центром художнього твору і уособлює у собі цілий світ, який є високодуховним, але одночасно оригінальним та сповненим протиріч. Завданням письменників стає пізнання внутрішнього світу людини, її духовної еволюції, її місця у всесвіті та у історії людства.

Найбільш впливовою філософською течією стає позитивізм, представники якого вважали, що справжнє (позитивне) знання є результатом досягнення соціальних наук, котрі в свою чергу, головним завданням бачили опис фактів і явищ реального світу, а закони природи переносили на життя людей, що знайшло найбільше відображення у працях послідовника позитивізму Оноста Конта. Інший німецький філософ Гербер Спенсер опирався на еволюційне вчення, підвів до абсолюту існування суспільної нерівності і визначив її як вічний закон буття.

Позитивіська філософія стала основною появи натуралізму, але символами цієї доби (ХХ ст.) при всій поширеності інших напрямків стають мистецтво декаденсу і його основними рисами модернізм і генетично пов\'язаний із ним – авангардизм. Декаденство стало ідеологічним явищем на рубежі ХІХ – ХХ ст. Відрізняється настроями безнадійності, неприйняття життя і опиралися на філософські ідеї Шатобріана та Шопенгауера. В основі цього вчення лежить твердження, що цивілізація вичерпала себе і вступила в стадію спаду і згасання. Основні риси:

  • прийняття дійсності;

  • відмова від громадянського у мистецтві;

  • культ краси як вищої цінності;

  • містицизм, віра в надприродні сили;

  • індивідуалізм;

  • відмова від моралі буржуазного суспільства.

Естетичні принципи декаденсу:

  • поетизація слабості, згасання, руйнації;

  • індивідуалізм і естетство, як бунт проти нелюдського буржуазного мистецтва;

  • зовнішня правдоподібність.

Риси декаденсу найбільш чітко виявилися у французькому символізмі (в поезії П.Верлена) і у творчості натуралістів.