ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Філософія. Історія філософії → Проблеми суспільства і людини у філософії просвітителів

Реферат на тему :

Проблеми суспільства

і людини у філософії просвітителів

План

  • Філософія на службі у Просвітництві.

  • Поширення філософії .

  • Хронологічні межі.

  • Життя Вольтера.

    Філософія на службі у Просвітництва . Філософія , що стала панівною вже в 18 столітті , була новим типом філософії передовсім тому , що ставила перед собою практичні цілі . Вона вірила , що зуміє покращити життя та змінити спосіб мислення ; вона намагалась здобути знання не для самої себе, а для просвіти людей , для очищення їх від забобонів та визволення з неуцтва . Забобоном та неуцтвом філософія 18 століття вважає віру в надприродні речі та явища , а освідченими тільки тих , що визнавали лише всідчення розуму. Це була філософія \" вільнодумства \" коли когось в той час називали \" філософом \" то в буденному значенні це означало те ж , що й вільнодумець , а в противників теж , що і безбожники та вільнодумці . Вістря філософії було скероване проти тієї потуги , яка видавалася найбільшою перешкодою для просвіти людей : проти релігії . Тодішнє їх протистояння було тим більш бурхливим , що відбувалось воно після кільканадцяти століть тісних зв\'язків . Філософія 18 століття боролась з консервативнами силами .

    Філософія проголошувалась частиною суспільних реформ та сприяло тому , що в 18 столітті закінчилось великою революцією . Підпорядкована таким практичним цілям філософія в 18 столітті все ж таки стала настільки типовою та домінантною , що звичайно весь цей філософський період називався періодом Просвітництва .

    2. Поширення філософії .Поставивши перед собою нові цілі, філософія дала нові результати . 18 століття сприяло збагаченню філософських ідей , а ще більше їх розповсюдженню . Воно зміцнювало науковий , а також суспільний статус філософії . У 18 столітті значно зріс об\'єм філософської літератури : збільшення кількості людей , що займається філософією , та кількість публікованих філософських праць . Тоді Гельвецій писав : \" У наш час поезія вийшла з моди , велику славу може дати тільки філософія \". Оживлена актуальними та прогресивними ідеями філософія стала модою та охопила широкі верстви населення .

    Поряд із філософами-фахівцями , вона привабила цілі на- товпи аматорів . Власне в цьому сенсі слід зрозуміти назви \"вік філософів \" назву 18 століття дало собі само . Ідеалом 17 століття було точне знання , тоді як ідеал 18 століття ста- новило знання доступне . За для ширшої діяльності Просвітництво відмовилось від точності .

    Філософи перестали писати на латині , світовою мовою науки стала французька мова . З\'явились невідомі колись : філософи-літератори як Шефтсбері , Фонтенель чи Руссо , філософи-публіцисти як Бейль чи Вольтер . В тодішній філософії виробився особливий стиль – ясний , але водночас і поверховий . За винятком Німеччини , університети перестали відігравати в філософії важливу роль , їх місця зайняли спеціальні спільноти вчених .

    18 століття було часом розквіту академій та різних Sociedes des Savants ; саме в цьому столітті зародились підвалини сьогоднішньої організації науки . Проте найбільше філо- софське пожвавлення було не в академіях , а в салонах . Ми уявляємо собі , що філософія в добі Просвітництва була вільною , незалежною , що вона скинула з себе усі примуси та забобони , а тому могла висловлювати навіть найбільш сміливі погляди .

    Ми також уявляємо собі , що її дух незалежності та вільнодумства охоплював найширші кола , а також був уні- версальним духом епохи . Так от і перше і друге не є цілком точним . Дух , який видається нам типовим для усього століття, насправді був духом авангарду і характеризував лише вузьке коло літераторів , учених , філософів з великого світу Парижу , двору Фрідріха в Постдамі , чи Станіслава Августа в Варшаві . Цей дух був чужий не тільки простому народу , яле й середній буржуазії причому навіть у Франції . Вольтер дійсно мав числених читателів ; такі як Дідро чи Гельбах , мали їх не багато . А боротьба велась саме з філософією . 1757 року у Франції вийшов указ , який згідно якого автор та видавець книжки , що була видана шкідливою та аморальною , міг бути засуджений до смертної кари . 1752 р. та 1759 р. вирок було винесено Великій Енциклопедії . 1758 р. було заборонено книжку Гельвеція , 1762 – засуджено \" Еміля \" й Руссо був змушений залишити Францію . Подібне відбувалось і у інших країнах . Свобода філософії прийшла ані легко ані швидко , й заходи які здаються нам епохами свободи , насправді такими не були .

    3.Хронологічні межі – філософії Просвітництва зайняли все конкретніші місця картезіанства , яке до неї було особливо у Франції , панівною філософією . Перехідною формою панівною було \" напівкартезіанство \" яке запозичило з доктри- ни Декарта методологію та фазами , яке відкинуло метафізику; від нього до позиції , яку займало Просвітництво залишався один крок .

    В Англії було інакше тут філософія Просвітництва запанувавши майже одразу після середньовічної філософії . Втрохи найбільшою філософією , вона застала не новочасне картезіанство , а анахронічну схоластику , яку викладали в колоніях , або ж містично щоправда передвістя Просвітництва , зявилось у Англії ще раніше в філософії Ф.Бекона , але погляди цих мислителів на той час не прийнялась і розпо- всюдження нової філософії почалось лише від Лондона , зате перемогла вона дуже швидко – можливо тому , що нові течії мірялись силою ї з уже зовсім застарілою філософією . Досить того , що Англія випередила , інші країни . Просвітництво зародилось ще в 17 столітті у Голандії , яка на той час була осередком найвищої у Європі інтелектуальної культури . Але власного філософського характеру воно набуло лише в Англії . Звідси перейшло до Франції , де одразу це стало головним осередком , з якого ідеї просвітництва появились на всю Європу .

    Період філософії просвітництва приблизно припадає на календарно 18 століття , але це тільки приблизно . Вдійсності він зародився десятьма роками раніше і так само раніше закінчився 1690 – 1790 . роки . В Англії філософія найбільше розвинулась у першому десятиліттях 18 століття . У Франції філософію запровадив Вольтер , хоча традиції пристосували інші філософи , зокрема Бейль та Фонтенель . Роки 1745-1755 були вершиною розвитку українського Просвітництва . В цей час в Парижі зявився незвичайний ансамбиль учених , який репрезентував різні відтінки філософії . Але вже в цих роках найбільшого розквіту Просвітництва з\'явилиль перші сиптоми занепаду . Перший твір Юма зявився вже 1739 р., перший твір Руссо 1750 р. обидва хоча і виросли в атмосфері Про- світництва , проте посприяли його занепаду . Але панування Просвітництва панувало до кінця 18 століття . Революція почала кінець Просвітництва у Франції , а потім його витіснив Романтизм , та нові філософські ідеї Канта .

    Руссо колись сказав , що треба вибирати або ти стаєш людиною зобов\'язаною ( homme a prejudges ) або людиною парадоксів ( homme a paradoxes ) . Cаме він вибрав парадокс в цей час . Подібний вибір зробили більшість філософів Про- світнитва , які не лякались парадлоксів . Щоправда , багато нинішніх парадоксів , завтра перетворюються якщо не на забо- бони , то на труїзми . Але по сьогоднішній день так і зали- шились парадоксами .

    Життя Вольтера . Франсуа-Марі Аруа ( 1654-1778 ) змінив за анаграмою свою імя на Вольтера , і під цим іменем увійшов у історію . Літні сезони 1726-1724 р. Вольтер провів в Англії . Звідси він повернувся іншою людиною і філософом та борцем Просвітництва . Вольтер розгорнув бурхливу філософську , наукову-поетичну , публіцистичну діяльність . Його думки мали в своєму розпорядженні одне з найбільш блискучих пер , які коли-небуть знала філософська література . Протягом лише декількох років він зумів прищепити країні ідеї Просвітництва , а для себе здобути маєток і світову славу . Коли суперечки із співвідчизниками змусили його залишити країну , він оселився в Берліні 1750-1757 р. де жив при дворі Фрідріха другого , згодом 1760 р. оселився у Швейцарії , в своєму замку Ферней , звідки керував Просвітницьким рухом усієї Європи. Вождем цього руху він залишився і до кінця своїх днів , а після смерті став його символом .

    Був час коли Вольтер вірив , що дасть розв\'язок мета- фізичних проблем , яле 1870 р. старцем , змученим та розчарованим , як сам писав повернувся до емпіричної філософії , як блудний до вбогого , але чесного батька . Його розуму були притамані не стільки оригінальність , скільки непересічність , кмітливість . Його діяльність була водночас і гуманітарною і деструктивною . Тоді як одні вважають його втіленням дияволу, а для інших він був улюбленцем , най- більшим добродієм людства . Найтиповіші гасла Про- світництва проявлялися в гаслах Вольтера це були розум , природа та людство . Усі три мали потенційну загостреність \"розум\" був гаслом проти одкровеня , \" природа \" – проти надприродніх вчинків , \" людство \" прикладом як найвища етична ціль .


  •