ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Філософія. Історія філософії → Короткий філософський словник

22. ІСЛАМ (араб., літер. Покора), монотеістична релігія, одна з світових релігій (поряд з християнством і буддизмом), її послідовники мусульманє. Виник в Аравії в 7 ст. Засновник Мухаммед. Іслам складався під значним впливом християнства і іудаїзму. В результаті арабських завоювань розповсюдився на Близькому і Сер. Сході, пізніше в деяких країнах Дальнього Сходу, Півд.-схід. Азії, Африки. Головні принцип ісламу викладені в Корані. Основні догмати поклоніння єдиному богу, всемогутньому Богу-аллаху і почитання Мухаммеда пророком, посланцем Аллаха. Мусульманє вірять в безсмертя душі і загробне життя.

23. ХРИСТИЯНСТВО, одна з трьох світових релігій (поряд з буддизмом і ісламом). Має три основні напрямки: православ\'я, католіцизм, протестантизм. В основі віра вІісуса Христа, як Боголюдину, Рятівника, втілення 2-ої особи триєдиного Божества (див. Троіца). Прилучення тих, що вірять до Божественої благодаті відбувається через участь в таїнствах. Джерело віровчення християнства Священне віддання, головним в ньому є Священне писання (Біблія); а також \"Символ віри\", рішення всесвітніх і деяких місцевих соборів, окремі творіння батьків церкви. Християнство виникло в 1 ст. н. е. серед євреїв Палестини, і відразу ж розповсюдилось у інших народів Средиземномор\'я. В 4 ст. стало державною релігією Римської імперії. До 13 ст. вся Європа була христиїнізована. На Русяві християнство розповсюдилось під впливом Візантії з 10 ст. В результаті схізми (розподіл церквей) християнство в 1054 розкололося на православ\'я і католіцизм. З католіцизму в ході Реформації в 16 ст. виділився протестантизм. Загальне число християн перевищує 1 млрд. людей.

24. ЧАРВАКА (локаята), ін.-інд. філос. вчення; вважається, заснованим в сер. 1-го тис. до н. е. полулегендарним мудрецем Брихаспаті. Відкидаючи авторитет вед і принципи, які вони проповідують (існування бога-абсолюту, душі і т. п.), Ч. вважає істинним те, що осягається лише неопосередкованим сприйманням. Існує - тільки цей мир (лока), єдина Реальність - матерія, мета людського існування - досягнення насолоди.

25. БРАХМАНІЗМ, 2-а стадія (1-е тис. до н. е.) формування інд. Релігії - індуїзма, що развинулась в* результаті пристосування* до ведичної релігії індоарійських племен місцевих культів інд.автохтонного населення. Верховні боги - Брахма*, Вишну* і* Шива*, більшу* роль грали* анимістич. подання*, культ предків. Складний ритуал, що вчиняється* брахманами, точна* обрядова регламентація життя, аскетич. подвиги розглядалися як засоби*, що забезпечували за законом карми краще* перетілення душі (сансара) і* кінцеве звільнення від* ланцюга перероджень.

26. ДАОСИЗМ (кіт. Дао цзя або дао цзяо), китайська релігія і одна з основних релігійно-філософських шкіл. Виник в сер. 1-го тис. до н. е. На основі вірувань шаманського характеру. Філософії даосизму притаманні натуралізм, зачаток примітивної діалектики і елементи релігійної містики. Основні представники Лао-цзи, Чжуан-цзи. На початку н. е. даосизм оформився в розвинену релігію. До 12 ст. створене \"Дао цзан\" зведення літератури даосизму. Мета адептів даосизму досягнути єдності з першоосновою світу та й шляхом алхімії і психофізичних вправ набути безсмертя. Послідовники даосизму є в Китайській Народній Республіці, де існує Асоціація тих, що вірять даосів.

27. КОНФУЦІАНСТВО, етико-політичне вчення в Китаї. Основи конфуціанства були закладені в 6 ст. до н. е. Конфуцієм. Висловлюючи інтереси спадкової аристократії, конфуціанство оголошувало владу правителя священною, дарованою небом, а розподіл людей на вищих і нижчих (\"шляхетних чоловіків\" і \"дрібних людішек\") загальним законом справедливості. В основу соціального влаштування конфуціанство ставило моральне самовдосконалення і дотримання норм етикету (\"чи\"). З 2 ст. до н. е. і до Синьхайської революції 1911-1913 конфуціанство було офіційною державною ідеологією.

28. ЕЛЕАТИ (елейська школа) ін.-грец. філософії (6-5 вв. до н. е.). Гол*. предст.: Парменід* і* Зенон* з Элеї* (звідси назв.), Мелісс* Самоський*. Відводячи гол. роль в* пізнанні мисленню, Е. ш. протиставила його почуттям*. Сприйманню як текучому* і* нестійкому; вперше в* історії філософії була висунута ідея єдиного буття, розуміючи його як безперервне*, незмінне, присутнє в* будь-якому найдрібнішому елементі дійсності, що виключає безліч речей і* їхній рух.

29. ПІФАГОРІЙЦІ - послідовники древньогрецького філософа Піфагора з о. Самсона (біля 580-500 до н. е.). П. абсолютизували абстракцію кількості і відірвали її від матеріальних речей, тим самим прийшовши до ідеалістичної філософії, згідно з якою кількісні відносини є сутністю речей. Так, відкривши, що кількісно певний інтервал полягає у основі музикальних тонів і гармонії, П. абсолютизували це відкриття у своєму вченні про космічну \"гармонію сфер\".На цій основі виросли піфагорійський математичний символізм і повна марновірства містика чисел, яка поєднувалась з вірою Піфагора у переселення душ.

30.СОФІСТИ від грец. Sophistes (іскуснік, мудрець, лжемудрець), в Ін. Греції люди, що мають знання в якій-небудь області:

1) професійні вчителі філософії і красномовства 4 ст. до н. е. (Протагор, Горгій, Гіппій, Продік, Антифонт, Критій та ін.). Для софістів характерно переміщення інтересів від пошуків абсолютної істини про космос і буття до вироблення прагматичних рецептів поведінки людини \"без забобонів\" в суспільстві (критика традиційної моралі, скептична теорія пізнання, риторична, логічна і лінгвістична теорія \"переконливої промови\"). З критикою софістів виступили Сократ і Платон.

2) Професійні оратори 2-5 ст. н. е., класичні зразки давньогрецької риторики, що культивували.

31. АТОМІСТИ (атомізм, атомне вчення, атомістика), вчення про перервну, дискретну будівлю матерії. До кін. 19 ст. А. затверджував, що матерія складається з окр. неподільних часток - атомів. З точки зору сучас. А. електрони - \"атоми\" електрики, фотони - \"атоми\" світла і т. д. В більш широкому сенсі А. значить дискретність об\'єкту, процесу, властивості (соціальний А., логіч. А. і ін.).