ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Педагогіка. Освіта. Виховання. Навчання → Підготовка фахівців менеджерів на сучасному етапі

Підготовка фахівців менеджерів на сучасному етапі

Питанню математичної підготовки студентів – менеджерів, майбутніх управлінців, приділяється значна увага. Це й зрозуміло. Не засвоївши основних положень математичної науки, іноді буває неможливо прийняти виважене, науково обґрунтоване управлінське рішення, здійснити статистичну обробку даних у психологічних, соціологічних чи інших гуманітарних дослідженнях, займатися економетричним моделюванням і прогнозуванням тощо. До речі, у наш час для ефективного прогнозування майбутніх значень економічних змінних (попиту на ту чи іншу продукцію, темпів зростання чи спадання доходу тощо) в реальних задачах буває одночасно задіяно до 10 000 змінних!

Для самого лише формулювання більшості економічних задач використовуються досить серйозні математичні поняття. Видатний німецький письменник Й. Гете писав: \"Математики – свого роду французи: коли говориш з ними, вони перекладають твої слова на свою мову, і от відразу виходить щось зовсім інше\".

Складання математичних моделей економічних та інших процесів часто називають мистецтвом. Від знань, майстерності, інтуїції дослідника залежить не тільки вид математичної моделі, але і спосіб її аналізу, інтерпретація одержаних результатів. А отже, і успіх менеджера, економіста, керівника.

У розвинених країнах часто вважають вищу економічну освіту однією з най-важливіших умов досягнення особистого успіху, доступу до престижної, високооплачуваної роботи. Ні для кого не секрет, що нині в Україні саме висококваліфікована праця найбільше знецінилася. Але тих, хто бажає вступити до вузу, здобути спеціальність менеджера, є чимало. З якими ж проблемами зустрічається молода людина, вступивши на факультет адмінменеджменту?

Частина студентів під час перебування у школі, обравши клас з математичним чи економічним профілем навчання, прийшли з добрими здобутками на факультет адмінменеджменту. Такі студенти охоче вступають у математичний гурток, приносять реферати з математичних питань, над якими вони працювали у школі, і далі продовжують дослідження в обраному напрямку. Інші ж виявляють меншу обізнаність, їм доводиться важче. Особливо це стосується випускників спеціалізованих класів, де зовсім мало уваги приділялося математиці. Звичайно, слід враховувати індивідуальні схильності і здібності дитини, направляючи її, наприклад, в клас біологічного чи мовного профілю. Школяр радіє, що уроків не зрозумілої йому, важкої, нецікавої математики небагато. Але по закінченні школи буває так, що батьки рекомендують своїй дитині обрати вуз зовсім іншого (не біологічного чи мовного) профілю -наприклад, піти вчитися на менеджера. При цьому дехто з батьків серйозно вважає, що математика не обов\'язкова для професії менеджера (мовляв, ми вивчали в свій час в інститутах потрійні інтеграли, а вони нам потрібні хіба що для загальної ерудиції). Таких батьків легко переконати в супротивному, погортавши перед ними сучасні підручники, навчальні та методичні посібники для студентів – менеджерів, де й справді немає потрійних інтегралів, але, тим не менше, матеріал, вкрай необхідний менеджерові, часто викладається сучасною математичною мовою, незрозумілою непосвяченим.

Перед молодою людиною з недостатньою математичною підготовкою, якщо вона потрапляє у вуз економічного профілю, постає надзвичайно важка проблема – в найкоротший термін наздогнати своїх товаришів-випускників економічних, математичних класів, – щоб разом з ними опанувати вищу математику (не засвоївши, як слід, основ елементарної). Такі студенти відчувають сильний дискомфорт, інколи навіть впадають у депресію. Дехто з них намагається добросовісно \"зубрити\" формули, навіть не сподіваючись їх зрозуміти. Інші намагаються надолужити згаяне, обклавшись у нічний час підручниками і конспектами, що призводить до погіршення стану їх здоров\'я, притупляє увагу на заняттях. Бувають й інші спроби пристосуватися до умов навчання у вузі, наприклад, списування (але швидко виявляється, що цей спосіб ненадійний).

Виникає питання: чи потрібно примушувати усіх без винятку школярів глибоко вивчати математику?

Зазначимо, що у цивілізованих країнах щодо вибору навчальних дисциплін немає примусу. Наприклад, у США дітям пропонується на вибір майже 400 предметів, обов\'язковими з яких є тільки три: англійська мова, фізкультура, історія США. Зауважимо також, що значна частина спеціалістів з серйозною математичною підготовкою у цих країнах – вихідці з Радянського Союзу та з країн, утворених після його розпаду .

Деякі вітчизняні педагоги на сторінках \"Освіти України\" переконують читача, що, навчаючи дітей у наших школах, перевагу треба надати предметам, які роблять з людини повноцінну особистість – рідній та іноземній мові, літературі, історії, географії, основам філософії, праву, екології, психології, етиці, мистецтву, фізкультурі. Природничо-математичні науки згадуються як такі, що багатьма школярами вивчаються примусово, оскільки їх фундаментальні основи важкі для сприйняття і учнями, і учителями, а також у контексті того, чи робить така школа людину щасливою. Отже, напрошується висновок , що, наприклад, математика не сприяє формуванню з дитини повноцінної, щасливої особистості.

Звернемося до мудрих класиків. Що думали вони про навчання математиці, про її значення для управлінців, про формування повноцінної особистості? У Стародавній Греції, наприклад, починали істинне вивчення речей і явищ з математичних занять, через що їм дали ім\'я \"наук\" за перевагою. Платон не хотів, щоб у його академію входив будь – хто, хто не знав геометрії. У творі \"Держава\" Платона про математику сказано, що \"нелегко знайти науку, яка являла б собою такий труд тому, хто вивчає і займається нею, як ця\". Звідси зовсім не випливає, на думку Платона і його вчителя Сократа, що цією наукою варто нехтувати. Вустами Сократа у названому творі сказано, що \"люди, наділені від природи математичними здібностями, виявляються сприйнятливими до всіх наук, а некмітливі, виховані на математиці і вправляючись у ній, навіть якщо вони не одержать від цього ніякої іншої користі, у всякому разі набувають більшої сприйнятливості, ніж мали раніше\". У цьому ж творі зауважено, що лише малої частини геометрії і арифметики достатньо для практичних застосувань і висловлюється надія, що \"більша і далі йдуча її частина\" допоможе виявити ідею добра.

У творі \"Держава\" неодноразово підкреслюється, що математичні знання і навички – це \"те спільне, чим користуються і мистецтва, і роздуми, і науки\", що вони необхідні військовій людині, якщо вона \"хоче будь-що розуміти в тактичному мистецтві або, вірніше, якщо вона хоче взагалі бути людиною\". Філософу необхідно мати ці знання \"заради розуміння буття і виходу зі світу становлення\". Ці знання \"виявляються такими, що ведуть до істини\". Математична наука \"спрямовує душу ввись\", змушує її \"користуватися одним тільки розумом для досягнення самої істини\".