ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів



Головна Педагогіка. Освіта. Виховання. Навчання → Крилаті вирази та їх літературні першоджерела. Спецкурс із зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті допрофільн

Крилаті вирази та їх літературні першоджерела. Спецкурс із зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті допрофільної гуманітарної підготовки. 8 клас

Відповідно до Концепції профільного навчання [3] визначено ідею орієнтування на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної й допрофесійної освіти. Зазначена диференціація як напрям оновлення системи загальної середньої освіти передбачає: по-перше, широку інтеграцію, що створює умови для професійного самовизначення учня (елементом якої і є профільне навчання як специфічний вид диференційованого); по-друге, спеціалізацію освіти.

Гуманітарний профіль є способом організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене й професійно (читаємо – соціально-гуманітарно) спрямоване вивчення циклу предметів і дисциплін. Обов'язковою в системі гуманітарного навчання є допрофільна підготовка: передбачення додаткового часу на вивчення предметів інваріантної частини; цілісне соціально-гуманітарне планування варіативної частини, вивчення курсів за вибором, факультативних курсів, професійна діагностика і профорієнтаційне навчання тощо.

Висвітлення програми елективного курсу передбачає врахування основних аспектів його формування:

- концептуального, що складає комплексну ідею реалізації програми курсу;

- змістового, який висвітлює зміст вивченого у межах курсу;

- процесуального, представленого етапами вивчення навчального матеріалу, пріоритетними методами, відповідними прийомами і видами навчальної діяльності, а також конкретними навчальними завданнями.

Комплексна мета реалізації програми елективного курсу пов'язана з її навчальними, виховними й розвивальними можливостями і спрямовує процес навчання на цілісний інтелектуально-творчий розвиток особистості школяра. Ця ідея тісно пов'язана з сучасними дослідженнями в галузі психології розвитку творчого механізму школяра [4], а також методики розвитку ораторських здібностей школярів середньої ланки у процесі вивчення зарубіжної літератури [2].

Змістовий компонент програми складають наявні в сучасному мовознавстві й літературознавстві дослідження крилатих висловів, джерелом яких є тексти світового красного письменства (Л.Скрипник, А.Коваль, В.Коптілов, Н.Корж, Ф.Луцька, В.Мокієнко, Ю.Цимбалюк, Г.Бігун та інші) [1;5-9].

Зазначені аспекти сучасних досліджень започатковують розв'язання порушеної проблеми і подальшого її вивчення на процесуальному рівні.

Основне завдання допрофільного періоду навчання – забезпечити основу для подальшого профільного навчання, сформувати і системно розвивати гуманітарне мислення школярів, мовлення, розширити кругозір, формувати етико-естетичні цінності й переконання. На рівні реалізації зазначених завдань передбачено оновлення і розробку педагогічних технологій на основі застосування активних форм навчання, самостійної учнівської діяльності, насамперед - вдосконалення змісту гуманітарної освіти. Ця ідея є основою створеної програми елективного курсу.

Пояснювальна записка

Зміст програми спецкурсу має на меті ознайомити учнів і витлумачити їм різноманітний лексичний і фразеологічний матеріал, що традиційно визначають "крилатими виразами". Саме так називають сталі загальновживані фразеологічні мовні одиниці, джерело яких може бути встановлене. Такими джерелами є окремі цитати з літературних творів, кіноекранізацій, вислови, походження яких пов'язане з античною культурою, Біблією, літературою давньою й новою, історією тощо.

Існування в сучасній літературній мові крилатих виразів є яскравим свідченням міцних історико-культурних зв'язків з мовами інших народів, впливу інонаціональної культури на розвиток української. Сталі висловлювання античного й біблійного походження є доказом того, що мова завжди вбирає в себе здобутки світової культури попередніх епох.

Однією з найвиразніших прикмет крилатих виразів є їх словотворчість, багатоваріантність. Наприклад, поряд з іменем Дон Кіхота, що набуло широкого узагальнення, вживаними є його похідні форми: донкіхотство, донкіхотствувати. Можемо визнати, що фразеологічні одиниці конденсують у собі величезний емоційно-культурний досвід людства. Таким чином, актуальність ознайомлення з крилатими виразами пояснюється тим, що знання їх змісту сприятиме належній оцінці й глибокому розумінню контекстів, в яких вони вживаються. Кожна людина, що вважає себе культурною, має володіти цими скарбами літературної мови, збагачуючи свій мовно-культурний досвід.

У контексті допрофільної гуманітарної підготовки учнів 8 класів метою впровадження спецкурсу є системна організація роботи вчителя-словесника з розвитку зв'язного усного мовлення школярів (збагачення словникового запасу учнів, розвиток умінь і навичок зв'язного монологічного й діалогічного висловлювання), формування комунікативних і саморегулятивних компетентностей учнів підліткового віку. Вивчення матеріалу спецкурсу сприятиме розвитку самостійності учнів, нестандартного підходу до аналізу й інтерпретації творів світової літератури, вихованню любові до рідної мови та її скарбів.

Реалізація мети потребує вирішення основних завдань:

формувати й розвивати вміння планувати роботу, збирати й інтерпретувати навчальний матеріал відповідно до навчальної ситуації;

розвивати здатність самостійно працювати з художнім твором; уміння й навички лаконічно, грамотно й виразно висловлювати власну думку, аргументувати її, вести бесіду в полемічній формі;

залучати школярів до літературних скарбів з метою розвитку естетичних смаків і поваги до світової, а в її межах – рідної культури.

Особливістю змісту і завдань спецкурсу є переважно усний характер опрацювання навчального матеріалу, обговорення літературних творів, що були предметом вивчення на заняттях зарубіжної літератури в попередніх класах. Разом із тим програма спецкурсу не дублює вивчене, а дозволяє на його основі удосконалити розмовні вміння й навички, формувати основні компетенції учнів, виявити культурно-естетичні й етичні цінності художніх творів, відображені в сучасній українській літературній мові.

Програма спецкурсу розрахована на 17 годин (1 година на тиждень) і складається зі вступу і 3-х тематичних розділів. Зміст програми має тісний зв'язок із низкою навчальних предметів: українською та зарубіжною літературами, українською мовою, історією.

Пріоритетними у процесі роботи на заняттях є евристичний, репродуктивно-творчий та частково – дослідницький методи навчання. Рекомендується під час обговорення літературних текстів використовувати також метод творчого читання (коментованого, в ролях, виразного тощо), систему запитань евристичного і проблемного характеру, практично-творчі вправи на доповнення, зіставлення, компонування, узагальнення тощо, літературні задачі, які допоможуть створити творчу навчальну ситуацію. У контексті евристичної бесіди, диспуту, дослідження, вирішення різнотипних творчих завдань рекомендується звертати особливу увагу на міжлітературні зв'язки, знаходити спільне й відмінне між творами зарубіжної та української літератур, виявляти джерела їх зв'язків, специфіку інонаціонального твору.

Матеріал курсу є цінним фоновим матеріалом історико-культурного характеру, що може бути використаний на уроках літератури (як української, так і зарубіжної). На завершення роботи рекомендуємо провести бібліотечне заняття з метою презентації літературних творів, впливу на читацький вибір учнів і подальшого формування їхнього естетичного смаку. Кінцеві результати вивчення спецкурсу школярі мають оформити у вигляді творчих робіт різних жанрів (усно чи письмово, індивідуально, групою чи колективно).

Наведемо приклад такої роботи на заняттях.

Досліджуючи історію формування фразеологічної одиниці "Баба Яга", учні дійдуть висновку про широкий загальнослов'янський ужиток імені казкової героїні. Словаки називають її Ягою-Бабою, і Лежи-Бабою, чехи – Єжибабою, Єзинкою, поляки – Єндзою, Єндзиною. Усі назви героїні походять від кореня "jeg", що означає "злий, мерзенний". Учням у процесі дослідження стає зрозуміло, що в сучасній українській мові це казкове ім'я здобуло широкого узагальнення, цим іменем називають в одному випадку – сварливу, злу жінку, в іншому – оцінюють її зовнішність. Учні в процесі роботи вирішують, аргументуючи власну думку, наступні проблеми: 1) яке із значень найяскравіше виявлялось у російських казках (чи всі зазначені); 2) яке із значень увійшло в сучасну українську мову як стала одиниця.