ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Різне → Ефективність інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у літніх хворих із стабільною стенокардією напруги і та іі функціональних класів (авторе

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ\'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ\"

ІЩУК ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: 616.132.2-008.64-053.9-08: 615.825

Ефективність інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у літніх хворих із стабільною стенокардією напруги і та іі функціональних класів

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДУ „Інститут геронтології АМН України\" (м. Київ)

Науковий керівник

доктор медичних наук Шатило Валерій Броніславович, ДУ „Інститут геронтології АМН України\", провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Перцева Тетяна Олексіївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії та ендокринології

доктор медичних наук, професор Дудка Петро Федорович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри терапії стоматологічного факультету

Захист відбудеться „ 02 \" жовтня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України та ДУ „Інститут гастроентерології АМН України\" (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий „ 28 \" серпня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор М.Б. Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ішемічна хвороба серця (ІХС) є однією з найпоширеніших захворювань у світі, що призводить до передчасної смерті дорослих людей (В.М. Коваленко, 2003, Г.В. Дзяк, 1999, М. І. Лутай, 2002). У літньому віці на ІХС страждають понад 60 % людей (G. Weber, 2002, О.В. Коркушко, 1993), що зумовлює необхідність удосконалення схем лікування та вторинної профілактики ІХС у хворих цієї вікової групи.

Стандарти лікування хронічної ІХС передбачають вплив на фактори ризику (надмірна маса тіла, куріння, гіподинамія), проведення консервативного (дезагреганти, в-адреноблокатори, блокатори кальцієвих каналів, нітрати, інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), статини) та оперативного (стентування, аорто-коронарне шунтування) лікування (K. Fox, 2006). Серед немедикаментозних методів вторинної профілактики та реабілітації хворих на ІХС широко використовують фізичні тренування (M.K. Eriksson, 2006). Вони уповільнюють розвиток вікових змін організму та подовжують очікувану тривалість життя (А. Coull, 2004, S. Whelton, 2002). Але їхнє застосування в багатьох літніх пацієнтів обмежене через хронічні захворювання, зокрема патологію опорно-рухового апарату та судин нижніх кінцівок (атеросклероз артерій ІІІ-IV ст., варикозна хвороба тощо), декомпенсацію хвороб внутрішніх органів (В. Williams, 2002).

Із-поміж методів реабілітації хворих на хронічну ІХС останнім часом використовують інтервальні нормобаричні гіпоксичні тренування (ІНГТ), які чинять комплексний лікувальний вплив на організм (В.А. Дудко, 2000, А.З. Колчинская, 2003). Механізми терапевтичної дії ІНГТ у хворих на ІХС полягають у мобілізації поступлення кисню, збільшенні кисневої ємності крові, розширенні коронарних судин та гальмуванні агрегації тромбоцитів через стимуляцію синтезу оксиду азоту, підвищенні спроможності кардіоміоцитів ефективніше споживати кисень із крові, збільшенні анаеробного ресинтезу аденозинтрифосфату завдяки активації гліколізу.

У хворих на хронічну ІХС гіпоксичні тренування зумовлюють ефект „прекондиювання\" міокарда, що поліпшує його функціонування за умов ішемії. Клінічно це проявляється зменшенням частоти нападів стенокардії та споживання нітратів короткої дії, зростанням фізичної працездатності (ФП), стабілізацією біоелектричної активності міокарда (И.В. Эренбург, 1994, М.Г. Тарасов, 1998). Вікові зміни суттєво обмежують діапазон адаптаційних можливостей організму (О.В. Коркушко, 1980), а питання ефективності та безпечності проведення ІНГТ у літніх людей залишались малоз\'ясованими. З огляду на це очевидна актуальність досліджень, метою яких є визначення ефективності та безпечності використання ІНГТ у літніх пацієнтів із стабільною стенокардією напруги І та ІІ функціональних класів (ФК).

Зв\'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів ДУ „Інститут геронтології АМН України\" „Механізми зниження стійкості до гіпоксії в похилому віці та підходи до її підвищення\" (номер держреєстрації 0104U002273).

Мета: підвищити ефективність лікування літніх хворих на ІХС із стабільною стенокардією напруги І та ІІ ФК на підставі вивчення ефективність і безпечність застосування у них ІНГТ на тлі базової терапії.

Відповідно до мети дослідження розв\'язували наступні завдання:

  1. Адаптувати методику проведення ІНГТ у здорових літніх людей і літніх хворих із стабільною стенокардією напруги І та ІІ ФК, зважаючи на індивідуальні особливості реакції організму на дозовану гіпоксію.

  2. Оцінити безпечність проведення ІНГТ у здорових людей та у хворих із стабільною стенокардією напруги І та ІІ ФК.

  3. Вивчити вплив ІНГТ на суб\'єктивний стан і фізичну працездатність здорових літніх людей.

  4. Вивчити вплив ІНГТ на клінічні прояви ІХС, толерантність до фізичного навантаження та тривалість добової ішемії міокарда в літніх хворих із стабільною стенокардією напруги І та ІІ ФК.

  5. З\'ясувати можливі механізми позитивного впливу ІНГТ на літніх здорових осіб та літніх хворих із стабільною стенокардією напруги І та ІІ ФК.

Об`єкт дослідження: літні хворі на ІХС, стабільну стенокардію напруги І та ІІ ФК, здорові люди літнього віку.

Предмет дослідження: клінічний перебіг ІХС, фізична працездатність, добова ішемія міокарда, гемодинаміка, вентиляція, споживання кисню, реакція на дозовану гіпоксію, мікроциркуляторне русло, судинорухова функція ендотелію, активні метаболіти оксиду азоту, вегетативна регуляція ритму серця.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні (загальноклінічні, визначення рівня активних метаболітів оксиду азоту), інструментальні (спіроергометрія, гіпоксична проба, добове холтерівське моніторування електрокардіограми (ЕКГ), спектральний аналіз варіабельності ритму серця (ВРС), лазерна доплерівська флоуметрія (ЛДФ), мікроскопія бульбарної кон\'юнктиви), статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше доведено безпечність застосування ІНГТ на апаратному комплексі „Гіпотрон\" у здорових літніх людей та хворих літнього віку зі стабільною стенокардією напруги І та ІІ ФК за умов індивідуального добору режиму тренувань. З\'ясовано, що проведення ІНГТ на тлі базової терапії у хворих із стабільною стенокардією напруги І та ІІ ФК зменшує кількість нападів стенокардії та тривалість добової ішемії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження (ФН). Вивчено механізми позитивного впливу ІНГТ на ФП літніх хворих на ІХС (економізація функціонування серцево-судинної та дихальної систем, оптимізація споживання кисню (Сп О2), поліпшення мікроциркуляції та ендотеліальної функції).