ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Різне → Порушення венозного кровообігу у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми та їх диференційована корекція (автореферат)

3

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЕЄВА

АМН УКРАЇНИ

ЛОТОЦЬКА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 614.747:54-118.1:547.56

Токсиколого-гігієнічне обґрунтування нормативів іонів калію і натрію у питній воді

14.02.01 – гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Я. Горбачевського, МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Прокопов В\'ячеслав Олександрович,

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач лабораторії гігієни водопостачання та охорони водоймищ.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Степаненко Геннадій Панасович, Національний медичний університет ім.О.Богомольця, професор кафедри пропедевтичної гігієни і радіаційної гігієни;

доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Гнатович, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач лабораторії гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу.

Провідна установа: Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, МОЗ України, відділ гігієни агрохімікатів і пестицидів, м. Київ.

Захист відбудеться „ 14 \" жовтня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий „ 25 \" серпня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради __________________ Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес, поряд із великими прогресивними досягненнями, часто супроводжується збитковим впливом на довкілля, що в кінцевому результаті негативно відбивається на здоров\'ї та тривалості життя людей. Однією із таких проблем було і залишається забезпечення населення доброякісною питною водою (А.М. Сердюк, 2004; А.В. Яцик, 2001).

Поверхневі та підземні води часто забруднюються стоками комунального та сільського господарств, хімічної, металургійної та добувної галузей промисловості (Н.П. Вашкулат, 1998; B.J. Aloway et al.,1994). Україна мало забезпечена прісними водами, але ще гірше становище з їх якістю (А.М. Сердюк, 1997; Г. Фелленберг, 1997; М.Г. Щербань, 2000). Практично вже не має чистих поверхневих вод, які б відповідали вимогам стандартів на джерела питного водопостачання (В.В. Гончарук та ін., 2001; О.В. Зайцева та ін., 2000).

За даними ВООЗ, від вживання недоброякісної питної води щорічно в світі страждає практично кожний десятий житель планети (Ю.А. Рахманин, 1998). Кількісний і якісний склад води, з одного боку, забезпечує нормальну життєдіяльність людини за рахунок збалансованого водно-сольового обміну, з іншого – є потенціальним джерелом надходження в організм шкідливих хімічних речовин (Н.Я. Янышева, 2001; В.О. Прокопов, 2001; О.І. Сем\'янів та ін., 2001; О.В. Фера, 2002; И.В. Мудрый, 1999).

До найбільш розповсюджених елементів в природі відносяться солі калію і натрію (П.А. Власюк, 1979). Як макроелементи, вони потрібні для живого організму, проте при забрудненні довкілля можуть поступати в організм людини в надлишкових кількостях. Різні сполуки калію широко використовуються в промисловості, сільському господарстві, як мінеральні добрива (нітрати, сульфати, хлориди). Значна кількість калію викидається в атмосферу автотранспортом (А.А. Шипилов, 1980). В природних водах до 80 % іонів калію міститься у вигляді вільних не закомплексованих іонів (А.Л. Бандман и др., 1988).

Не менш розповсюджений у навколишньому середовищі натрій. Натрію хлорид є сировиною для отримання гідроксиду, карбонату, сульфату натрію, хлору (Г.В. Дзяк, 2002), його використовують при обледенінні літовищ, доріг, тротуарів і інших місць з пожвавленим рухом транспорту й людей (S.E. Manahan, 1994). Це призводить до значного забруднення не тільки ґрунту та поверхневих, але і запасів підземних вод, які з питною водою можуть надходити в організм людини (А.В. Яцик, 2001).

Починаючи з робіт І.С. Кандрора, Г.І. Бокіної (1963), С.М. Драчева (1963) відзначалося про негативний вплив натрію на організм споживачів при тривалому надходженні його з водою. Ці і ряд інших робіт дали можливість рекомендувати в якості допустимого вміст натрію у питній воді на рівні 200,0 мг/дм3 при загальній мінералізації води 1000 (1500) мг/дм3 (EC Drinking Water Directive 80/778/EC, 1980). Є й інші думки. Американські автори (Сalabrese E.J., Tuthill R.W., 1978) вважають, що кількість натрію у питній воді повинна становити не більше 20,0 мг/дм3.

В період інтенсивного вивчення космічного простору, поряд з іншими гігієнічними проблемами життєзабезпечення екіпажів літальних апаратів, звернули увагу на якість питної води, регенерованої з вологовмістних продуктів. Було встановлено, що при загальній мінералізації 100,0 мг/дм3 вміст натрію у питній воді не повинен перевищувати 25,0 мг/дм3, а калію - 2,5 мг/дм3 (М.В. Набока, 1981, Н.И. Омельянец и др., 1984; В.А. Кондратюк, 1985).

Згідно існуючих стандартів на якість питної води, судячи по допустимій кількості хлоридів у питній воді, норми калію і натрію досить високі. Так, згідно ГОСТу 2874-82 \"Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством\" допустима концентрація хлоридів 350,0 мг/дм3, що рівноцінно 386,6 мг/дм3 калію або 227,0 мг/дм3 натрію. Згідно ДержСанПіНу України № 383 \"Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько–питного водопостачання\" допустима концентрація хлоридів становить 250,0 мг/дм3, що в перерахунку на іон калію становить 276,1 мг/дм3 або 162,4 мг/дм3 натрію. Ці кількості перевищують норми Європейського стандарту, в якому концентрація калію у питній воді допускається на рівні 12,5 мг/дм3, а натрію 200,0 мг/дм3.

Враховуючи відсутність єдиної думки щодо нормативів іонів калію і натрію у питній воді ми вирішили вивчити закономірності їх дії на організм споживачів при поступленні з природною водою, а також обґрунтувати допустимі концентрації їх у питній воді.

Зв\'язок роботи з науковими програмами, планам і темами. Робота є складовою науково-дослідних робіт, виконаних за замовленням ВО \"Свема\" і міжкафедральної наукової роботи кафедр медичної хімії, біології і загальної гігієни та екології людини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського за темою: \"Порушення метаболічних процесів в організмі тварин, уражених солями кадмію, отрутою блідої поганки та некрозогенними ксенобіотиками і способи їх детоксикації\" (Державний реєстраційний № 0101U001311). У виконанні її автор самостійно провела дослідження стосовно гігієнічної оцінки та регламентації іонів калію і натрію у воді водоймищ, що викладено у матеріалах дисертації.