ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Організація виробництва → Якість і технічний рівень вітчизняної сільгосптехніки

Реферат на тему:

Якість і технічний рівень вітчизняної сільгосптехніки

Якість і технічний рівень вітчизняної сільськогосподарської техніки, м\'яко кажучи, низькі. Тому здебільшого машини, техніка, знаряддя не конкурентоcпроможні не тільки на світовому ринку, а й на внутрішньому. Якщо вітчизняні трактори, сільськогосподарські машини продають країнам СНД, це ще не свідчить про їхні високі якісні показники, а всього лише показує рівень споживача. Констатація факту не означає, що всю провину ми покладаємо на виробників техніки. Це загальна біда держави, державних мужів, яким потрібно зрозуміти, що аграрна країна повинна виробляти й використовувати близько 70% техніки вітчизняного виробництва, як це відбувається в розвинутих країнах світу. В іншому разі, щоб придбати зарубіжну техніку, щороку треба буде продавати близько 75% виробленої сільськогосподарської продукції.

Вітчизняна техніка, за показниками якості, технічним рівнем, відстає від сучасних зразків провідних фірм на 20–30 років. Як подолати таке відставання? Яскравим прикладом може бути проектування й виготовлення вітчизняного зернозбирального комбайна. Напрями мають визначити політики, урядовці та спеціалісти. На наш погляд, для України — це проблема, тому що в нас фінансово вигідніше бути нікчемним політиком, ніж кваліфікованим фахівцем.

Ми стверджували й стверджуємо, що стрибки можливі в разі зміни політичної системи: із феодалізму — в соціалізм; із розвинутого соціалізму — в капіталістичну систему. В основі досягнення відповідної якості та технічного рівня техніки є науково-технічний прогрес, виважена інвестиційна політика, розумний державний протекціонізм. Це зрозуміли вітчизняні автомобілебудівники — перестали вдосконалювати \"Запорожець\". Якість техніки — це більше шляхетні наміри, ніж реалізована дійсність. Оцінка техніки в науковому й прикладному плані — доволі складне наукове та інженерне завдання.

Широковживаний вислів \"ціна– якість\" не має конкретного виміру навіть на продовольчому ринку. Термін \"ціна–якість\" складно перевести в практичну значущість щодо техніки через відсутність одиниці виміру якості й технічного рівня сучасних зразків сільськогосподарської техніки. Технічні характеристики тракторів, комбайнів, іншої сільгосптехніки та показники якості, за якими згідно з нормативною документацією оцінюється технічна продукція, не збігаються, не мають однозначних вимірів і значущості. Тому технічними характеристиками не можна оцінити однозначно всі показники якості технічної продукції.

У США під час визначення технічного рівня тракторів використовують відношення ціни до ефективної потужності двигуна, тобто визначають вартість 1 к. с. трактора. За цим показником вартість 1 к. с. вітчизняного трактора — $125–150, а зарубіжного — $400–500, вартість 1 к. с. комбайна \"ДОН-1500\" — $405, вітчизняного КЗС–9.01 $435, а європейські, північно-американські коштують від $900 до 1000.

У технічних характеристиках ЗК фірми-виробники подають такі показники, які, за висновками маркетологів фірми, підкреслюють привабливість, вагомість, значущість, пріоритетність конструктивного й технологічного досягнення машини.

Короткі технічні характеристики, наприклад, на зернозбиральні комбайни містять такі дані: потужність двигуна, кВт (к. с.); ширина й діаметр молотильного барабана, мм; довжина й площа клавішів, м, м2; ємність паливного бака, л; маса комбайна та його габаритні розміри, параметри жатки й підбирача, тип трансмісії; діапазон швидкості; наявність елементів автоматизованого контролю технічних і технологічних показників, системи керування та інші характеристики, властиві моделям техніки компанії-виробника.

У часи існування СРСР проводилися спроби досліджень залежності продуктивності машин від їх вартості.

Як видно з наведеної таблиці, ціни на машини випереджали підвищення їх продуктивності в середньому вдвічі-втричі.

У таблиці показано прогнозований ресурс ЗК \"ДОН-1500\" в об\'ємі 1600 мотогодин, а деякі зразки комбайнів відпрацювали по 3000 мотогодин. Проте це не від високої їх надійності й довговічності, а від бідності сільгоспвиробників, які не можуть купити нові комбайни.

Якість має різні аспекти: технічні, виробничо-технологічні, економічні, ергономічні, естетичні, соціологічні тощо. Відповідно до РД 50–149–79, для оцінки рівня якості продукції використовують такі групи показників:

Показники призначення

Показники надійності

Ергономічні показники

Естетичні показники

Показники технологічності

Показники пристосованості до транспортування

Показники уніфікації

Патентно-правові показники

Екологічні показники

Показники безпеки

Залежно від специфічних особливостей продукції, умов її виготовлення й використання, деяких показників може не бути, а інші, характерні для цієї продукції, введено.

До групи показників призначення здебільшого належать такі:

класифікаційні показники;

показники функціональної і технічної ефективності;

конструктивні показники;

показники складу й структури.

Класифікаційні показники характеризують належність продукції до певної класифікаційної групи. Наприклад, за місткістю ковша екскаватора, потужністю електродвигуна, вмістом вуглецю в сталі тощо.

Показники функціональної й технічної ефективності характеризують корисний ефект від експлуатації або використання продукції і прогресивність технічних рішень, закладених у продукції. Для технічних об\'єктів ці показники називають експлуатаційними.

Показники призначення характеризують ступінь відповідності машини цільовому функціонуванню, її технічні та експлуатаційні можливості. Показники надійності характеризують здатність машини виконувати задані функції упродовж визначеного проміжку часу. Всі показники надійності взаємопов\'язані й значною мірою визначають ефективність використання та витрати коштів на виконання робіт. Залежно від призначення й умов експлуатації машин, використовують такі показники надійності: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість. Показники надійності визначають на основі параметрів, які характеризують роботу машин упродовж тривалого періоду експлуатації. Такі дослідження в Україні систематично не проводили й не проводять.