ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Негормональна терапія клімактеричного синдрому у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки

Що стосується психопатологічних розладів, то у всіх трьох групах протягом першого місяця спостерігалася тенденція до зменшення ступеня їх вираженості, а у деяких жінок — навіть їх зникнення, однак при застосуванні лише базової терапії (ІІІ група) ці показники і в подальшому залишалися майже на тому самому рівні, в той час, як при поєднанні її з ів кером ця тенденція спостерігалася і надалі (мал. 3, 4). Після закінчення тримісячного курсу лікування найбільша кількість жінок без психопатологічних проявів синдрому виснаження яєчників спостерігалася в ІІІ групі — 15 (39,47 %) проти 6 (17,14 %, р1-2 < 0,05) в ІІ групі та 5 (13,89 %, р1-3 < 0,05) в І групі. При цьому частина жінок з середнім ступенем вираженості психопатологічних розладів до 3-го місяця лікування вірогідно зменшилась лише у жінок, що вживали ів кер на фоні базової терапії (мал. 3). Хоча істотне зниження середнього показника МПІ щодо психопатологічних розладів було відмічено у жінок всіх трьох груп (мал. 4). Цей показник у пацієнток ІІІ групи був значно нижчим — 6,50,77 балів, ніж у ІІ — 9,41,21 бали (р1-2 < 0,05) та І — 8,991,08 бали (р1-3 < 0,05) групах, що також вказує на більшу ефективність застосування ів кер на фоні препаратів нейротрофічної та вазоактивної дії при лікуванні психопатологічних проявів клімактеричного синдрому.

Поглиблене вивчення впливу комплексної терапії з використанням ів керу на когнітивну та емоційну сфери також довело високу її ефективність.

Негормональна терапія клімактеричного синдрому у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки

Негормональна терапія клімактеричного синдрому у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки

Негормональна терапія клімактеричного синдрому у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки

Так, дані коректурної проби (табл. 1) показують, що до початку лікування у жінок всіх трьох груп рівень астенії був досить високим (на початку виконання проби — коливається в межах 6-8 хвилин при допущенні не більше 15 помилок). Збільшення часу виконання даної проби, а також збільшення кількості помилок під час її виконання (особливо в другій її частині) свідчить про виражену астенізацію хворих, швидку їх втомлюваність та виснажливість когнітивних процесів при проведенні комплексної терапії з застосуванням ів керу через 3 місяці після початку терапії було зареєстровано суттєве зменшення часу виконання другої частини проби (4,00,6 хвилин проти 5,70,7 хвилин до лікування, р < 0,05) та зменшення кількості допущених помилок (6,61,1 проти 11,51,3 до лікування, р < 0,05) у цій її частині, що вказує на підвищення здатності до концентрації уваги та покращення когнітивних процесів.

При оцінці рівня особистісної та ситуаційної тривожності у всіх хворих обстежених груп (мал. 5, 6) до початку лікування виявлено його високий рівень (високим вважається показник 46 балів та більше, середнім — 35-45 балів, низьким — 20-34 бали). Протягом лікування у жінок ІІІ групи вже через місяць було виявлено суттєве зниження рівня ситуаційної тривожності, а через 3 міс. — і особистісної. Зниження рівня як ситуаційної, так і особистісної тривожності відображає, значною мірою, здатність пацієнтки до адаптації в суспільстві, що є дуже важливим для повноцінного життя ще досить молодої жінки.

Щодо обстежуваних біохімічних показників ще на початок лікування вони були в межах нормальних величин і в ході терапії суттєво не змінилися, що підтверджує безпечність застосованого препарату.

Література

[1]. Гланц С. Медико-биологическая статистика. — М.: Практика, 1999.

[2]. Савицкий Г. А., Савицкий А. Г. Миома матки (проблемы патогенеза и патогенетической терапии). — СПб.: ЭЛБИ, 2000.

[3]. Сметник В. П., Тумилович Л. Г. Неоперативная гинекология. — М.: Медицинское информационное агентство, 2001.

[4]. Татарчук Т. Ф., Кваша Т. И., Лукьянова И. С., Дзюба Е. И. Предупреждение синдрома истощения яичников после гистеректомии в репродуктивном возрасте// Репродуктивное здоровье женщины. — 2002. — № 1 (10). — С. 85-87.

[5]. Ханин Ю. Л. Исследование тревоги в спорте// Вопросы психологии. — 1978. — № 6. — С. 94-106.

[6]. Cramer S. F., Hoiszny J. A., Leppert P. Epidemiology of uterine leiomyomas. With an etiologic hypothesis// J. reprod. Med. — 1995. — V. 40. — P. 595-600.