ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...


Методика ДПЕКГ проста. Два електроди накладають на пацієнта: позитивний — на рукоятку грудини, негативний — у п\'ятому міжребер\'ї праворуч по середньоключичній лінії. Електроди підключають до входу високочастотного підсилювача з фільтром (параметри приставки: коефіцієнт підсилення 50, смуга пропускання фільтра 30-110 Гц), а вихід підсилювача з\'єднують з одним із каналів шестиканального електрокардіографа.Електрична активність передсердь реєструється у вигляді високоамплітудного комплексу, який при синусовому ритмі має характерну форму: перші два відхилення А1 і А2 спрямовані донизу, а відхилення А3 — догори. Інтервал РІІ-А1 відображає час синоатріальної провідності, А1-А2 — провідність у правому передсерді, А1-А3 — провідність у лівому передсерді.

Легенева гіпертензія у дітей

Крім інтервальних показників, визначають також амплітуди передсердного спайкового комплексу і зубця Т (hP і hT). Схема аналізу ДПЕКГ представлена на рисунку 2.На великій кількості хворих з природженими і набутими вадами серця (дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП), дефект міжпередсердної перетинки (ДМПП), відкрита аортальна протока (ВАП) і вади мітрального клапана) розроблені чутливі критерії визначення ЛГ за допомогою ДПЕКГ. Основну цінність для діагностики мають амплітудні показники спайкових комплексів. Підвищення тиску в легеневій артерії на кривій ДПЕКГ відбивається зростанням амплітуди передсердного спайкового комплексу (hP) і зниженням амплітуди зубця Т (hT).

Легенева гіпертензія у дітей

Діагностично цінним стає співвідношення амплітуд передсердного комплексу зубця Р, що відтворює процес деполяризації передсердь, і зубця Т, який реєструє реполяризацію шлуночків. Таким чином, представлений показник (hP/hT) оцінює в цілому роботу міокарда, який функціонує в умовах легеневої гіпертензії.

Відзначається пряма залежність показника відносного збільшення зубця Р (hP/hT) від величини тиску в легеневій артерії. У хворих з природженими і набутими вадами серця показник hP/hT у групі контролю складає 0,610,03 і зростає відповідно до ступеня ЛГ: І ступінь — 0,960,03, ІІ ступінь — 1,150,02, ІІІ ступінь — 1,980,08. Амплітуда передсердного спайкового комплексу також зростає паралельно з підвищенням тиску в малому колі кровообігу: від 15,410,7 мм у контрольній групі до 29,431,04 мм у групі хворих з високою легеневою гіпертензією. Розроблені ДПЕКГ-критерії дозволяють діагностувати нормальний тиск у легеневій артерії і легеневу гіпертензію (П. С Мощич, Г. Г. Шеф, 1993) (табл. 4).Аналіз ДПЕКГ надає можливість оцінити гемодинамічну ситуацію не тільки в легеневій артерії, але й в усіх камерах серця. Статистично вірогідне збільшення показника hP/hT отримано в разі підвищення систолічного і діастолічного тиску в усіх камерах, а показника hP — систолічного тиску в правих передсерді та шлуночку, діастолічного тиску — в правому шлуночку. Зростання амплітудних показників ДПЕКГ у хворих з природженими і набутими вадами серця реєструється у разі підвищення тиску в камерах серця і надає можливість визначати доклінічну стадію серцевої недостатності.Підвищення тиску в малому колі кровообігу і легеневого судинного опору відбувається відповідно до морфологічної перебудови легеневих судин. Досліджена трансформація показників ДПЕКГ з урахуванням змін в легенях в умовах підвищеного тиску в легеневій артерії. Аналіз біоптатів легеневої тканини хворих з ДМШП і високою ЛГ відповідно до морфологічної класифікації Хіта-Едвардса вказує на гіпертензію ІІ, ІІІ і ІV стадій, що свідчить про значні ушкодження легеневих судин. На ДПЕКГ цих хворих показник hP/hT перевищує 1,2, тобто засвідчує високу ЛГ, хоча лінійної залежності між ним і стадією ушкодження судинного та респіраторного відділів легенів не виявлено. У всіх хворих діагностується різко виражена гіпертрофія лівого передсердя (подовження інтервалу А1-А3), яка, можливо, виникає вже на етапах початкової і помірної ЛГ через гіперволемію малого кола кровообігу. Таким чином, за величиною інтервалу А1-А3 можна приблизно оцінити характер змін у легеневих судинах у дітей з ДМШП. Гіпертрофія правого передсердя (подовження інтервалу А1-А2) виражена помірно.Легенева гіпертензія є одним із вирішальних чинників, що лімітує можливості кардіохірургії. Тому важливо не тільки встановити наявність ЛГ, а й визначити найсприятливіші терміни і показання до ефективного оперативного втручання. Відповідно до хірургічних показань, при яких отриманий позитивний ефект від оперативного втручання (В. Г. Странін, 1979), розроблені ДПЕКГ-критерії операбельності хворих з природженими і набутими вадами серця і високою ЛГ. Такими є: при септальних дефектах — hP/hT Ј l,680,19, hP Ј Ј 25,822,42 мм, А1-А3 Ј 79,32 3,05 мс; при відкритій артеріальній протоці — hP/hT Ј l,90,5, hP Ј Ј 27,09,0 мм, A1-A3 Ј 92,5 2,5 мс. За наявності трьох названих показників ДПЕКГ проведення оперативного втручання пов\'язане зі значним ризиком. Запропоновані критерії надають можливість планувати проведення операцій у даної категорії хворих на етапі зворотності морфологічних змін у легенях і серцево-судинній системі.