ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Застосування розчинів гідроксиетильованого крохмалю (Рефортану®) в анестезіології та інтенсивній терапії. Огляд міжнародних досліджень

При великих щелепно-лицьових операціях, що супроводжуються очікуваною високою інтраопераційною крововтратою (видалення пухлин, корекція дисгнатії), препарати ГЕК використовують для гострої нормоволемічної гемодилюції. Безпечність та економічна вигода цієї методики підтверджується тим, що використання ГЕК дозволяє у значної кількості хворих (до 89 %) уникнути необхідності проведення інтраопераційної гемотрансфузії (Habler O. et al., 2004).

Для ізоволемічної гемодилюції при лікуванні облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок застосовують ексфузію 250–500 мл крові з паралельним заміщенням Рефортаном у співвідношенні 1:1 (Гудз І. М., 2002). Це сприяє суттєвому покращенню плинності крові та вираженому зниженню ішемії в ураженій кінцівці.

При великих гінекологічних операціях інфузії Рефортану та інших препаратів ГЕК сприяють стабілізації гемодинамічних показників, покращують спланхнічний кровоплин та тканинну оксигенацію, а внутрішньовенне введення 500 мл розчину ГЕК під час гінекологічних лапароскопічних операцій зменшує ризик системної емболізації (Tuppurainen T. et al., 2002; Sander O. et al., 2003; Guo X. et al., 2003).

Подібні результати отримані при дослідженні впливу препаратів ГЕК на перебіг операцій кесарського розтину, що проводилися під спінальною анестезією. Виявилося, що переливання 500 мл ГЕК значно ефективніше попереджує розвиток артеріальної гіпотензії, ніж інфузія 1000 мл розчину Рінгера-лактату. У групі хворих, що отримували ГЕК під час кесарського розтину, рідше виникали інтраопераційні нудота та блювання. Відповідно рідше доводилося вводити антиміметики та препарати для підтримання показників гемодинаміки (Siddik S. M. et al., 2000). Особливо важливою є інфузія препаратів ГЕК при проведенні невідкладних операцій кесарського розтину (Yokoyama N. et al., 2004).

Підтримання стабільності гемодинаміки має особливе значення при проведенні спінальної та епідуральної анестезії. Адже помірна гіпотензія є \"стандартним ускладненням\" цих методів знеболення. У проведених дослідженнях відзначається висока ефективність препаратів ГЕК для попередження гіпотензії під час спінальної анестезії. У більшості випадків гемодинамічні параметри залишаються стабільними (Marhofer P. et al., 1999). При інфузії препаратів ГЕК частота розвитку гіпотензії становила 16 %, тоді як при інфузії розчину Рінгера-лактату — 52 % (р < 0,05). При застосуванні ГЕК достовірно меншою є потреба в адреноміметиках для підтримання систолічного артеріального тиску, значно рідше виникають інтраопераційні нудота та блювання (Sharma S. K. et al., 1997; Siddik S. M. et al., 2000). Під час проведення епідуральної анестезії використання препаратів ГЕК для інтраопераційної інфузійної терапії дозволяє підтримувати гемодинаміку на такому самому рівні, як і при застосуванні \"класичного\" ефедрину, полегшує контроль за збереженням нормальної температури тіла та вважається ефективним і безпечним методом інфузійної підтримки (Holte K. et al., 2004).

Застосування розчинів гідроксиетильованого крохмалю (Рефортану®) в анестезіології та інтенсивній терапії. Огляд міжнародних досліджень

Використання препаратів ГЕК у лікуванні пацієнтів відділень інтенсивної терапії

Пацієнтами відділень інтенсивної терапії переважно є хворі з порушеннями життєво важливих функцій — кровообігу, дихання, розладами свідомості тощо. У міжнародній медичній літературі до таких хворих застосовується узагальнююча назва \"critically ill patients\"(\"критично хворі пацієнти\"). Можливостям застосування препаратів ГЕК та Рефортану саме у цієї категорії пацієнтів присвячено низку досліджень. Так, встановлено, що вливання 500 мл 6 % ГЕК 200/0,5 зумовлює більш суттєве підвищення колоїдно-осмотичного тиску, ніж 400 мл 4 % розчину альбуміну. Зважаючи на нижчу вартість, розчини ГЕК можуть бути цінною альтернативою природним альбумінам у цієї категорії пацієнтів (Mbaba Mena J. et al., 2000). Аналогічні результати були отримані в іншому дослідженні (Boldt J. et al., 1998), де в групах хворих, які отримували ГЕК та альбумін, не було суттєвих відмінностей щодо частоти легеневих, ниркових або печінкових ускладнень. Натомість серцевий індекс та індекс оксигенації були вищими в підгрупі хворих, які отримували препарати ГЕК.

Важливою ознакою, що зумовлює використання препарату в неврологічній та нейрохірургічній практиці, є його здатність проникати через гематоенцефалічний бар\'єр. Для вивчення цієї властивості були обстежені пацієнти з субарахноїдальним крововиливом та черепно-мозковою травмою (ЧМТ) з зовнішнім витіканням ліквору (Dieterich H. J. et al., 2003). Всім хворим застосовували переливання Рефортану в дозі 500–1000 мл, після чого обчислювали рівень ГЕК у плазмі та цереброспінальній рідині. Всі пацієнти мали певну концентрацію ГЕК у плазмі (від 3,41 до 9,95 мг/мл), натомість в жодному випадку слідів даного препарату в лікворі не виявлено. Отримані результати свідчать, що Рефортан не проникає через порушений гематоенцефалічний бар\'єр у пацієнтів з ЧМТ та субарахноїдальним крововиливом. Це дослідження підтвердило можливість застосування препаратів ГЕК у хворих з порушеним гематоенцефалічним бар\'єром. Безпечність застосування розчинів ГЕК при ЧМТ було підтверджено в іншому дослідженні (Neff T. A. et al., 2003), в якому розчини ГЕК 130/0,4 та ГЕК 200/0,5 (аналог Рефортану) вливали в максимально високих дозах — 70 та 33 мл/кг відповідно. Проте погіршення функції нирок або виникнення кровотеч у пацієнтів обох груп відзначено не було.

В іншому дослідженні ГЕК застосовували при субарахноїдальному крововиливі в дозі 2 мл/кг. При цьому спостерігалося зниження внутрішньочерепного тиску на 58 % та підвищення перфузійного тиску на 26 %, що тривало понад три години після закінчення інфузії (Bentsen G. et al., 2004). Крім того, проводилося порівняльне дослідження впливу на внутрішньочерепний тиск препаратів ГЕК та манітолу. Встановлено, що переливання 100 мл гіпертонічного розчину ГЕК знижує внутрішньочерепний тиск так само ефективно, як і застосування 40 г \"класичного\" манітолу (Schwarz S. et al., 1998).

У хворих на ішемічний інсульт досліджували вплив введення Рефортану на показники периферичної крові, зокрема на рівні лейкоцитів, нейтрофільних гранулоцитів та лімфоцитів. Абсолютна кількість лейкоцитів не змінювалася, натомість відзначено значне підвищення рівня нейтрофілів, що свідчить про посилення неспецифічної захисної системи та фагоцитарної діяльності (Woessner R. et al., 2003). Встановлено також, що інфузія ГЕК при ішемічному інсульті безпечна і добре переноситься навіть при застосуванні високих доз препарату, а в неврологічному статусі відзначається тенденція до покращення функціонального результату (Rudolf J. et al., 2002).