ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Закрепи та принципи їх лікування

Гіподинамічні закрепи часто є такими, що проходять. Вони розвиваються у хворих, які тривалий час дотримуються ліжкового режиму, у осіб, які страждають на різні хронічні захворювання, що супроводжуються виснаженням, особливо в похилому і старечому віці. У подібних випадках недостатня фізична активність у поєднанні зі слабкістю соматичних м\'язів призводить до зниження моторики кишківника, порушення акту дефекації.Запальні закрепи спостерігаються при запальних захворюваннях товстої і тонкої кишок, дивертикулітах товстої кишок. Запальні закрепи виникають внаслідок порушень кишкової моторики, викликаних впливом місцевих кишкових рефлексів з патологічно зміненої слизової оболонки кишки.

Окремо виділяють дисбіотичні закрепи, які розвиваються внаслідок порушення балансу кишкової мікрофлори, що має місце при запальних захворюваннях кишківника та інших органів системи травлення, тривалому застосуванні антибактеріальних препаратів, нераціональному харчуванні. Дисбіотична мікрофлора порушує нормальну діяльність кишківника і є джерелом токсичних речовин, які знижують дезінтоксикаційну функцію печінки, гальмують регенерацію кишкового епітелія, порушують моторну функцію кишківника.

Проктогенні закрепи розвиваються у хворих з патологією аноректальної області (геморой, тріщини і стриктури прямої кишки, проктит, періанальні абсцеси, випадіння прямої кишки) внаслідок розладу акту дефекації через його болючість, послаблення чутливості нервових рецепторів ампули прямої кишки та підвищення тонусу анальних сфінктерів.Механічні закрепи виникають у хворих з пухлинами кишківника, при запальних і рубцевих звуженнях товстої кишки, дивертикуліті, виразковому коліті, хворобі Крона, ілеоцекальному туберкульозі, лімфогранулематозі, закритті просвіту кишківника сторонніми тілами, каловими камінцями тощо. У хворих на склеродермію закрепи можуть бути обумовлені звуженням або дилатацією кишки через атрофію її м\'язевої оболонки.

Закрепи при аномаліях розвитку товстої кишки (хвороба Гіршпрунга, ідіопатичний мегаколон, рухлива сліпа і сигмоподібна кишки, конституційний спланхоптоз) виникають внаслідок дефекту вегетативних гангліїв і втрати рідини в подовженій і розширеній кишці, що послаблює пропульсивну діяльність кишківника.Токсичні закрепи найчастіше зустрічаються при хронічних професійних отруєннях свинцем, ртуттю, талієм, при отруєнні нікотином у злісних курців, при зловживанні харчовими продуктами з великим вмістом дубильних речовин. Припускається двоякий механізм їх розвитку: безпосередня дія токсичних речовин на нервово-м\'язовий апарат кишки і опосередкований вплив через центральну нервову систему.

Медикаментозні закрепи є результатом впливу фармакологічних засобів. Так, наркотичні анальгетики підвищують тонус кругових м\'язів кишківника і зменшують силу перистальтичних скорочень; холінолітики знижують рухальну активність кишки, блокуючи мускариноподібну дію ацетилхоліну на гладкі м\'язи, сприяють порушенню моторної активності товстої кишки; препарати для лікування паркінсонізму і трициклічні антидепресанти (наприклад, амітриптилін) гальмують моторну діяльність кишківника; вживання сечогінних препаратів супроводжується зменшенням води в калових масах, що призводить до зменшення їх об\'єму і ствердіння; зловживання проносними засобами, особливо у осіб похилого віку, безпосередньо порушує моторику товстої кишки або викликає розлади кишкової абсорбції.Так звані \"ендокринні закрепи\" можна спостерігати при багатьох ендокринних захворюваннях: при гіпотиреозі вони обумовлені сповільненим транзитом вмісту по кишківнику; при гіперкальціємії внаслідок дисфункції паращитовидних залоз виникають закрепи за гіпотонічним типом, тоді як при гіпокальціємії відзначається гіпертонус кишківника; при цукровому діабеті дискінезія кишківника розвивається внаслідок дегенерації нервових сплетінь і дегідратації організму через поліурію; при феохромоцитомі, глюкагономі, клімаксі, пухлинах наднирників порушення кишкової моторики обумовлені гормональною дисфункцією. До закрепів ендокринного походження належить дискінезія кишківника, яка спостерігається у 50 % жінок під час вагітності та після родів, хоча тут мають значення й інші фактори (тиск збільшеної матки на кишківник, підвищення внутрішньочеревного тиску, зміна характеру харчування тощо).Закрепи, що виникають внаслідок порушень водно-електролітного обміну можуть виникати через втрату організмом рідини після проносів, при підвищеній пітливості у хворих з лихоманкою, при форсованому діурезі, дефіциті калію, серцевій недостатності, захворюваннях нирок, асциті різної етіології, холестазі, муковісцидозі. За цих станів порушення водно-електролітного обміну призводять до зменшення кількості калових мас, підвищення їх сухості, твердості та в\'язкості. Невідповідність між ємкістю товстої кишки і об\'ємом її вмісту, що виникає внаслідок цього, призводить до затруднення випорожнення.