ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Результати та їх обговорення

Бактеріостатична активність крові після використання Джеофлокса в таблетках 400 мг становила: через 1,5 години 40 мкг/мл, через 3 години — 80 мкг/мл, через 6 годин — 40 мкг/мл. БАК після внутрішньовенного крапельного введення 400 мг Джеофлокса була: через 0,5 години — 76 мкг/мл, через 1,5 години — 153,6 мкг/мл, через 3 години — 76 мкг/мл і через 6 годин — 38,2 мкг/мл.

Препарат Джеофлокс, що містить офлоксацин — речовину фторхінолонового ряду, в пробірочних дослідженнях проявив досить високу антимікобактеріальну активність відносно лабораторного штаму МБТ — H37Rv — 1,2 мкг/мл (розчин) і 2,5 мкг/мл (таблетки).У момент прибуття на стаціонарне лікування у всіх хворих спостерігався інтоксикаційний синдром різного ступеня. Етіотропна терапія шляхом бактерицидної дії на МБТ сприяла інволюції туберкульозного процесу та спричинила детоксикацію організму. Проте частота і терміни подолання інтоксикаційного синдрому у основній і контрольних групах були різними (таблиця 4). Вони залежали від перорального чи внутрішньовенного введення Джеофлокса, від клінічної форми та поширеності патологічного процесу, розмірів деструкції та інтенсивності мікобактеріовиділення.

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Щодо частоти подолання інтоксикаційного синдрому, то суттєва різниця (р<0,05) цього показника між хворими основної і контрольної груп спостерігалася через місяць лікування, особливо при внутрішньовенному введенні Джеофлокса (Іа група). Детоксикація в Іа групі досягалася найшвидше у всіх хворих — протягом першого місяця, в середньому за 0,50,04 міс., при таблетованій формі використання Джеофлокса частота детоксикації зменшувалась на 20% (р<0,05) порівняно з Іа групою. Проте у порівнянні з контрольною групою вона наступала значно швидше — на 46,7% (р<0,05). Терміни досягнення детоксикації на першому місяці лікування були довшими на 0,31 міс. (р<0,05) в Іб порівняно з Іа групою, та 0,45 міс. (р<0,05) довшими в контрольній групі порівняно до Іа. Дезінтоксикація в цілому досягнута в процесі лікування у всіх хворих як основної, так і контрольної груп, але у першій групі термін її досягнення був у середньому на 0,53 міс. (р<0,05) коротшим.

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Таким чином, можна зробити висновок, що прийом Джеофлокса взагалі прискорював детоксикацію в 1,7 рази, а внутрішньовенне його введення — в 2,5 рази.Частота і терміни припинення мікобактеріовиділення і загоєння каверн наведені в таблиці 6 і 7 відповідно. Слід відзначити, що протягом 2-місячного лікування мікобактеріовиділення припинилося відповідно у 25 (83,37,0)% хворих основної групи та у 16 (53,39,0)% контрольної групи (р<0,05).Таким чином, загоєння порожнин розпаду через 2 місяці при використанні Джеофлокса дещо підвищувало частоту заживлення каверн, особливо при внутрішньовенному введенні препарату (30,015,0% проти 13,38,0%), але ці дані були недостовірні (р>0,05).Порівнюючи наші результати щодо частоти і термінів детоксикації та припинення бактеріовиділення в основній і контрольній групах, слід зазначити про суттєві відмінності. Детоксикація прискорювалась при використанні Джеофлокса в 1,7 рази, а при його внутрішньовенному введенні — в 2,5 рази, частота абактеріальності — в 1,5 та 1,7 рази відповідно.

Побічні реакції протягом 2-х місяців терапії препаратом Джеофлокс у таблетках на фоні використання інших протитуберкульозних препаратів спостерігались у 8 хворих основної (26,7 8,0)%, та у 9 хворих контрольної групи (30,0 9,0)%.Токсичні реакції мали місце у 3 хворих І групи та у 4 — ІІ групи, алергія — у 2 та 3 хворих і токсико-алергічні — у 3 та 2 хворих відповідно. Згідно бальної системи, вираженість побічних реакцій відображена в таблиці 8.Переносимість препарату Джеофлокс при лікуванні хворих на туберкульоз з резистентними штамами МБТ слід вважати як добру. Більше того, хіміотерапія з ПТП + Джеофлокс переносилась хворими краще, ніж з ПТП без нього (р<0,05).

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Висновки

1. МІК офлоксацину (Джеофлокс) в таблетках по 200 мг в середовищі Проскауера-Бека з 10% конячої сироватки становить 2,5 мкг/мл відносно штаму МБТ — Н37Rv.

2. МІК офлоксацину Джеофлокс по 200 мг в 100 мл розчину відносно штаму МБТ — H37Rv становить 1,2 мкг/мл.

3. Офлоксацин (Джеофлокс) у дозі 400 мг при використанні перорально має БАК через 1,5 години 40 мкг/мл; 3 години — 80 мкг/мл; 6 годин — 40 мкг/мл; а при внутрішньовенному введенні 400 мг — через 0,5 години — 76 мкг/мл; 1,5 години — 153,6 мкг/мл; 3 години — 76 мкг/мл і через 6 годин — 38,2 мкг/мл, що відповідає достатньо високій БАК для антимікобактеріальних препаратів.

4. Джеофлокс прискорює детоксикацію в 1,7 рази при використанні його перорально та в 2,5 рази при внутрішньовенному вливанні.

5. Частота абактеріальності у хворих з резистентними штамами МБТ при використанні препарату Джеофлокс зростала в 1,5—1,7 рази.

6. Переносимість препарату Джеофлокс у хворих на туберкульоз досить добра як при вживанні його перорально, так і внутрішньовенно.

Література

1. Вікторов О. П. Основні принципи організації клінічних випробувань лікарських засобів // Ліки. — 1994. — № 5—6. — С. 4—7.

2. Минцер О. П., Угаров Б. Н., Власов В. В. Методы обработки медицинской информации. Киев: \"Вища школа\", 1982. — 160 с.

3. Фещенко Ю. І., Мельник В. М. Туберкульоз легень в період епідемії: епідеміологічні, клініко-діагностичні, лікувально-профілактичні та організаційні аспекти. Київ: \"Логос\", 1998. — 284 с.

4. WHO Tuberculosis programme: Frameworc for effective tuberculosis control. Geneva: WHO/ТВ, 1994. — 13 p.