ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Реферат на тему:

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

У багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні, туберкульоз, як інфекційне захворювання, вийшов з-під контролю, а тому в квітні 1993 року Всесвітня організація охорони здоров\'я (ВООЗ) оголосила цю інфекцію глобальною небезпекою. З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу, тобто кількість хворих (загальна захворюваність) перевищила 1% від кількості населення.

Захворюваність на туберкульоз в Україні зростає, і за останні 10 років цей показник збільшився майже в 2,5 рази [3].В останні роки знижується ефективність лікування хворих на туберкульоз, і причин тому багато. До них належить і розвиток стійкості (резистентності) мікобактерій туберкульозу (МБТ) до стандартної антимікобактеріальної терапії та супутнє ВІЛ-інфікування. Для лікування туберкульозу використовуються 3—5 препаратів одночасно, а це означає, що при резистентності до 2—3 із них лікування стає неповноцінним. Тому сьогодні актуальним є питання включення до антимікобактеріальних схем антибіотиків широкого спектру дії (фторхінолонового ряду і макролідів) для підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз. Відомо, що більшість фторхінолонів мають антимікобактеріальну дію, яка прирівнюється за бактеріостатичною активністю (БАК) до активності більшості протитуберкульозних препаратів, а деяких із них, наприклад етамбутолу, перевищує. Проте залишається не вивченим питання ефективності дії офлоксацину виробництва Дженом Біотек ЛТД на мікобактерії туберкульозу в умовах регіону України як in vitro (мінімальна інгібуюча концентрація — МІК), так і in vivo (БАК), не визначена клінічна ефективність та переносимість цього препарату у таблетованій чи в ін\'єкційній формі введення. Не вивчалась взагалі ступінчата форма призначення Джеофлоксу (спочатку внутрішньовенно, потім пероральне введення препарату) у хворих на туберкульоз, особливо при резистентних штамах МБТ.

Препарат Джеофлокс зареєстрований в Україні в таблетках по 200 мг 29.05.2002 року, а в розчині для ін\'єкцій 08.05.2002 року. Джеофлокс містить офлоксацин як активний інгредієнт. Бактерицидна дія його зумовлена здатністю блокувати бактеріальний фермент ДНК-гіразу. Офлоксацин має широкий спектр дії проти мікроорганізмів, які є резистентними до пеніцилінів, аміноглікозидів, цефалоспоринів. Вважається, що офлоксацин має більшу активність, ніж ципрофлоксацин, відносно МБТ та інших видів мікобактерій.

Серед можливих побічних дій застосування офлоксацину — нудота, блювання, діарея, головний біль, безсоння, відчуття тривоги, загальне нездужання, порушення сну, зору, смаку, алергічні реакції (шкірні висипи, свербіж, лихоманка), можливий розвиток набряку обличчя та голосових зв\'язок.Мета роботи — вивчення безпечності, переносимості та клінічної ефективності препарату Джеофлокс у таблетках по 200 мг та у розчині для ін\'єкцій (в 100 мл — 200 мг діючої речовини), виробництва Дженом Біотек ЛТД при лікуванні хворих на туберкульоз легень, у яких збудник мав резистентність до антимікобактеріальних препаратів.

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Матеріали та методи дослідження

Клінічна ефективність і безпечність препарату Джеофлокс при порівнянні основної та контрольної груп оцінювалась за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження перед початком лікування, в процесі лікування (через 1 місяць) і після завершення курсу лікування препаратом (через 2 місяці). Результати дослідження були оброблені статистичними методами [2]. Терапевтична ефективність препарату оцінювалась за допомогою суб\'єктивних симптомів, про які хворий повідомляв лікаря самостійно, і об\'єктивних даних, отриманих лікарем. Оцінку клінічної ефективності препарату виражали в балах: 1 — висока ефективність, 2 — добра ефективність, 3 — низька ефективність.

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Переносимість препарату оцінювалась дослідником (за об\'єктивними даними) і пацієнтом (за суб\'єктивними даними) у балах за наступною шкалою:* 1 бал — дуже добре (не відмічалось побічних ефектів);* 2 бали — добре (спостерігались незначні побічні ефекти, які не спричинили проблем пацієнтові та не потребували відміни препарату);* 3 бали — задовільно (відмічались побічні ефекти, які вплинули на стан пацієнта, але не потребували відміни препарату);* 4 бали — незадовільно (відмічались побічні ефекти, які вплинули на стан пацієнта і потребували відміни препарату).Для вирішення визначеної мети і завдань проведено дослідження за участю 60 хворих на туберкульоз легень. Розподіл хворих за вікостатевим показником, клінічними формами туберкульозу (таблиця 2) та резистентністю до антимікобактеріальних препаратів (таблиця 3) був рівномірним (р>0,05), що дозволило коректно порівнювати цифрові показники і вирішувати мету дослідження.

Чоловіків було 32 (53,3%), жінок — 28 (46,7%). Переважна більшість хворих — 46 (76,7%) — були віком від 18 до 49 років, решта 14 (23,3%) — від 50 до 65 років. Ці співвідношення зберігались у кожній клінічній групі.Серед клінічних форм вперше діагностованого туберкульозу легень переважала інфільтративна — 29 (48,3%), значно менше було дисемінованого туберкульозу легень — 12 (20,0%). Серед хворих з хронічним перебігом туберкульозу переважав фіброзно-кавернозний — 15 (25,0%), і лише у 4 хворих (6,7%) мав місце хронічний дисемінований туберкульоз.

У всіх хворих виявлено бактеріовиділення, причому з резистентними штамами МБТ до антимікобактеріальних препаратів (АМБП).20 хворим основної групи Джеофлокс призначався четвертим протитуберку-льозним препаратом в таблетках перорально по 2 таб. (400 мг) за 30—60 хвилин до вживання їжі протягом 2 місяців. Інші 10 хворих отримували перший місяць Джеофлокс внутрішньовенно крапельно по 400 мг 2 рази на добу, а другий місяць — перорально в таблетках по 400 мг 2 рази на добу.

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень

Хворі контрольної групи отримували 4 протитуберкульозні препарати згідно чутливості МБТ (частіше це були ізоніазід 5 мг/кг/добу, рифампіцин 10 мг/кг/добу, піразінамід 25 мг/кг/добу, етамбутол 20 мг/кг/добу, стрепто-міцин 15 мг/кг/добу або канаміцин 15 мг/кг/добу).Хворі основної і контрольної груп під час проведення клінічних випробувань отримували повноцінну антимікобактеріальну хіміотерапію на фоні вітамінів, гепатопротекторів тощо.У 10 хворих проводилося дослідження БАК in vivo до прийому препарату, через 1,5, 3 та 6 годин після його перорального використання у дозі 400 мг, та через 0,5, 1,5, 3 і 6 годин після внутрішньовенного введення.Вивчення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) препарату Джеофлокс у таблетках та у розчині відносно лабораторного штаму мікобактерій туберку-льозу (МБТ) — H37Rv в рідкому синтетичному середовищі Проскауера-Бека з додаванням нормальної конячої сироватки в об\'ємі 10%.