ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Ефективність застосування інгібітора ГМГ-КоА-редуктази ловастатину у хворих на прогресуючу стенокардію

У хворих зі зниженою скоротливістю міокарда стабілізація перебігу захворювання була повільнішою. Навіть на 20-й день мали місце прояви больової ішемії у всіх групах. Однак значно менше їх було в осіб, яким призначали додатково ловастатин у дозі 40 мг.За результатами дослідження проведений аналіз клінічних симптомів серцевої недостатності та вивчена їх динаміка в процесі лікування. Якщо на початку лікування в групах осіб із нормальною ФВ ЛШ задишка, серцебиття та загальна слабкість констатувалися практично у всіх хворих на ПС (100,0 %), то в процесі проведеної терапії ці ознаки зменшувалися. Найменша кількість пацієнтів, у яких утримувалися зазначені вище скарги, була серед тих, кому призначали препарат у дозовому режимі 40 мг. Серед хворих із систолічною дисфункцією ЛШ прояви серцевої недостатності спостерігалися у більшої кількості осіб, що не залежало від призначеного дозового режиму ловастатину. У процесі лікування ловастатином у дозі 20 мг прояви задишки при навантаженні залишалися у половини хворих (50,0 %), а при використанні дози 40 мг — у третини (35,0 %). У групі, де застосовували стандартну терапію ПС, зазначені вище скарги навіть при повторному обстеженні мали приблизно 2/3 хворих. Це свідчить, що відновлення коронарного кровообігу при зниженій скоротливості є значно тривалішим, а, отже, і стабілізація перебігу захворювання відбувається повільніше.

Таким чином, застосування у хворих на ПС на фоні стандартної терапії ловастатину з першого дня лікування забезпечує корекцію ряду клініко-патогенетичних ланок захворювання, що в цілому сприяє підвищенню ефективності лікування хворих. У період дестабілізації ІХС доцільним є застосування ловастатину в добовій дозі 40 мг. Такий лікувальний підхід рекомендується як у хворих зі збереженою систолічною функцією ЛШ, так і за умов систолічної дисфункції ЛШ. У хворих з ознаками лівошлуночкової дисфункції дестабілізація ІХС є більш стійкою і тривалою, що часто потребує застосування додаткових лікувальних заходів, які б забезпечували корекцію скоротливості міокарда ЛШ.

Висновки

1. Застосування у хворих на ПС на фоні стандартної терапії ловастатину з першого дня лікування забезпечує корекцію ряду клініко-патогенетичних ланок захворювання, що в цілому сприяє підвищенню ефективності лікування хворих

2. При використанні ловастатину швидше зменшуються ознаки клінічної дестабілізації ІХС з більш швидкою позитивною динамікою ознак ішемії.

3. Застосування ловастатину у хворих з прогресуючою стенокардією в перші дні розвитку захворювання сприяє значному зменшенню ознак дисліпопротеїдемії.

4. При призначенні ловастатину спостерігається покращення реологічних і згортальних властивостей крові, що може свідчити про підвищення ефективності антиагрегаційної та антикоагулянтної терапії.

5. Ловастатин у дозі 40 мг сприяє оптимізації гемодинамічних параметрів, а саме покращенню скоротливої здатності міокарда за даними ехокардіографії та більш швидкому зменшенню клінічних ознак серцевої недостатності.

6. За впливом на ліпідний обмін, гемостаз, клінічні та гемодинамічні параметри більш ефективною і доцільною до призначення при прогресуючій стенокардії є доза 40 мг ловастатину.

Література

[1] Бобров В. А. Острые коронарные синдромы и современные подходы к их лечению// Международный медицинский журнал. — 2000. — № 4. — С. 4-7.

[2] Бувальцев В. И. Дисфункция эндотелия как новая концепция профилактики и лечения сердечно-сосудистых заболеваний// Международный медицинский журнал. — 2002. — № 2. — С. 202-205.

[3] Волков В. И., Запровальная О. Е., Ладний А. И. Коррекция тромботических нарушений при ишемической болезни сердца. — К.: Книга плюс, 2001. — 112 с.

[4] Либов И. А., Гультикова О. С. Некоторые клинические аспекты применения статинов для лечения больных ишемической болезнью сердца и гиперлипидемиями// Московский медицинский журнал. — 2001. — № 12. — С. 14-15.

[5] Лутай М. И., Слободской В. А. Дисфункция эндотелия при ишемической болезни сердца: значения и возможные пути коррекции. Часть III. Возможные пути коррекции дисфункции эндотелия (роль статинов и некоторых веществ)// Український кардіологічний журнал. — 2001. — № 5. — С. 88-94.

[6] Лутай М. І. Попередження та медикаментозне лікування ішемічної хвороби серця// Лікування та діагностика. — 2001. — № 3. — С. 19-25.