ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...


Кількість МБТ, що виявляється в мокротинні, корелює із заразністю хворих на туберкульоз. Для більшої вірогідності позитивних результатів мікроскопічного дослідження мазка мокротиння необхідна наявність близько 5 тис. бактерій в 1 мл секрету [11], а для того, щоб вірогідность визначення МБТ у мазку становила 95 %, в 1 мл мокротиння має бути близько 10 тис. бактеріальних клітин. Тому бактеріоскопічне дослідження мазків є чутливим методом виявлення найбільш контагіозних випадків, але в діагностиці туберкульозу цей тест не є високочутливим.L. Shaw та співавтори [8], S. Grzybowski (1975), van Geuns (1975) вивчали відносну контагіозність хворих із різними варіантами туберкульозу (з позитивним мазком, з негативним мазком, з позитивною культурою, з негативною культурою). Кожен з цих авторів показав, що хворі на туберкульоз органів дихання з позитивними результатами мікроскопії мазка мокротиння були значно контагіознішими, ніж хворі з негативними результатами бактеріоскопії мокротиння, але позитивними результатами посіву. Про це свідчив відсоток дітей з позитивним туберкуліновим тестом, що знаходились у тісному контакті з джерелом інфекції. Зазначені дослідження переконливо довели, що хворі, у яких МБТ виявляють методом бактеріоскопії мокротиння, є основним джерелом інфекції в суспільстві. Водночас M. Behr та співавтори [2] у своїх дослідженнях із використанням молекулярно-біологічних методів показали, що 17 % випадків передачі інфекції спостерігалися після контакту з пацієнтами, мазки яких на момент встановлення діагнозу давали негативні результати.

При певній кількості МБТ, які потрапляють у повітря, об\'єм повітря, в якому знаходяться бактерії, визначає ймовірність того, що сприйнятлива людина, яка дихає цим повітрям, буде інфікована. Туберкульоз передається не так легко, як інші повітряно-крапельні інфекції [5]. За оцінкою R. Rileу (1983), для зараження студентки-медсестри в дохіміотерапевтичний період необхідно було в середньому від 12 до 18 місяців контакту із хворим на туберкульоз.Вивчення спалаху туберкульозу на кораблі ВМС США довело важливість вентиляції та циркуляції повітря [3]. На цьому судні 139 із 308 чоловік з негативною раніше туберкуліновою пробою заразилися від одного джерела туберкульозної інфекції. Чоловіки, які проживали в одній каюті із хворим, мали найвищу частоту віражу туберкулінового тесту. Водночас багато з тих, хто не жив із хворим в одній каюті, хто мало спілкувався і не працював з ним у тісному контакті, але чиї каюти мали сполучення через єдину систему вентиляції, також були інфіковані. У чоловіків, що мали з ним такі самі соціальні контакти, але жили в каютах, не зв\'язаних із каютою хворого через систему вентиляції, віраж туберкулінової проби спостерігався значно рідше. Віраж продовжувався протягом тривалого часу після видалення джерела інфекції, що дозволило зробити припущення, що повітря в замкнених просторах тривалий час може утримувати МБТ. Вентиляція дозволяє значно зменшити концентрацію МБТ у повітрі. Відчинення вікон під час і після процедур, які викликають кашель, а також вікон у лікарняних палатах є одним із найефективніших способів зменшення вірогідності інфікування осіб, які контактують із хворим на туберкульоз.

Використання хірургічних масок малоефективне, бо більшість масок не затримують частинки діаметром менше 5 мкм, не прилягають щільно до носа і рота. В економічно розвинених країнах виникнення мультирезистентних МБТ і високий ризик для персоналу лікарень, які досить часто погано вентилюються і провітрюються, примусило рекомендувати медичним працівникам носити спеціальні маски-респіратори з високоефективними щодо дрібних частинок повітряними фільтрами. Маска розроблена таким чином, що дозволяє затримувати частинки діаметром від 1 до 5 мкм. Вона коштує значно дорожче звичайної хірургічної маски, однак відомостей про те, наскільки ефективно такі маски попереджують проникнення МБТ між шкірою і маскою, дуже мало [1].Профілактика виділення МБТ джерелом інфекції є найефективнішим способом зменшення можливості передачі захворювання. Прикривання рота і носа під час кашлю може значно зменшити кількість інфікованих крапель, що потрапляють у повітря. Найефективніший спосіб зниження контагіозності хворого — його лікування, яке навіть за наявності МБТ у мазках мокротиння дозволяє значно знизити контагіозність протягом кількох тижнів.

Усі зазначені вище фактори свідчать на користь гіпотези, що ризик інфікування визначається лише екзогенними факторами. У більш вузькому розумінні це означає, що для розвитку туберкульозної інфекції достатньо, щоб відбулась адгезія однієї МБТ до клітини стінки альвеоли. Проте це не завжди так і в дійсності маловірогідно. Адгезія МБТ на клітині стінки альвеоли може призвести до розвитку латентної туберкульозної інфекції. Однак МБТ можуть бути видалені раніше, ніж розвивається інфекція. Після поглинання альвеолярними макрофагами мікобактерії потрапляють у фагосоми і знищуються за допомогою різних механізмів, у тому числі внаслідок зливання фагосоми і лізосоми, утворення кисневих радикалів і високоефективних азотутримуючих продуктів [9]. Отже, функція макрофагів може бути різною у різних людей, впливаючи, таким чином, на ризик, пов\'язаний з імплантацією МБТ, і на їх можливість призводити до розвитку інфекції.

Для вивчення поширеності туберкульозу користуються такими епідеміологічними показниками: інфікованість, ризик зараження, параметр заразності, захворюваність, хворобливість і смертність.Інфікованість — це відсоткове відношення кількості осіб, які позитивно реагують на туберкулін, до загальної кількості обстежених, за винятком осіб з післявакцинним імунітетом. Інфікованість людини виявляється за допомогою туберкулінової проби Манту з 2 ТО ППДЛ. Вона значною мірою характеризує резервуар туберкульозної інфекції. Однак позитивна туберкулінова проба може бути також наслідком післявакцинного імунітету. Після вакцинації інфільтрат має характерні відмінності від інфільтрату при інфекційній алергії, за якими проводиться їх диференційна діагностика. Показник інфікованості характеризує епідеміологічну ситуацію, але не завжди відповідає захворюваності, оскільки зменшення рівня захворюваності випереджає зменшення рівня інфікованості.Інфікованість населення зростає з віком. Серед жителів міста вона на 5-10 % вища, ніж серед сільського населення. В останні роки у нашій країні спостерігається підвищення рівня інфікованості населення, що пов\'язано з різким зниженням життєвого рівня. Важливу роль у зниженні інфікованості має вилікування хворих на туберкульоз або досягнення абактеріальності. Це обмежує поширення МБТ у навколишньому середовищі і сприяє зменшенню рівня інфікованості населення.Вивчення туберкулінових проб показує, що широке проведення антибактеріального лікування хворих на туберкульоз зменшує масивність туберкульозної інфекції, змінює імунологічну реактивність людей.В останні роки частота гіперергічних туберкулінових реакцій становила 25 %. Люди з гіперергічними реакціями хворіють частіше, ніж з гіпоергічними, тому їх відносять до груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.Джерелом інфекції мікобактерій туберкульозу бичачого виду можуть бути свійські тварини, хворі на туберкульоз: корови, собаки, коти, кози, вівці, верблюди, коні. Зараження відбувається під час прямого контакту людини з хворою твариною, а також при вживанні інфікованих продуктів харчування. Бичачий вид МБТ спостерігається у 1-3 % хворих на туберкульоз легень і в 20 % — іншої локалізації.Після вилікування хворого туберкулінова реакція залишається позитивною, що свідчить про наявність не лише інфікованості, а й імунітету. Туберкулінова реакція — це, насамперед, імунологічна реакція.Результати туберкулінодіагностики не відтворюють епідеміологічну ситуацію з туберкульозу. Точніше ефективність боротьби з туберкульозом характеризує ризик зараження, тобто приріст інфікованості. Ризик зараження — це приріст у відсотках (%) кількості людей, що інфікувалися протягом року. Цей показник не повинен перевищувати 1 %. Якщо ризик інфікованості перевищує 2 %, то в 70-річному віці буде інфіковано 90 % населення.