ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...


Реферат на тему:

Андропауза та остеопороз

В усьому світі спостерігається суттєве постаріння населення. Незважаючи на більш низьку середню тривалість життя у чоловіків порівняно з жінками, чисельність осіб старших вікових груп серед представників чоловічої статі продовжує збільшуватися. За даними Міністерства статистики України, на 1 січня 2001 року в нашій країні проживало 22,8 млн. чоловічого населення, серед яких віком старше 50 років — 6 003 227 чоловіків (26,4 % від загальної кількості чоловічого населення), старше 60 років — 3 662 692 (16,1 %) та старше 70 років — 1 443 097 (6,3 %). При цьому, у 2000 році (порівняно з 1995 роком) чисельність представників чоловічої статі збільшилась у віковій групі 60 років і старше на 9, 9 %, у віковій групі 70 років і старше — на 19, 1 %. Фактично, більш ніж кожен четвертий житель України перебуває у віковій групі 50 років та старше, для якої характерним є погіршення стану здоров\'я та збільшення числа захворювань.

Досить новими проблемами для чоловіків старшого віку є андропауза, або гіпогонадизм пізнього віку, та остеопороз, між якими існує зв\'язок. Разом з тим, велика увага в медичній літературі, у тому числі й в Україні, приділяється постменопаузальному остеопорозу, який вперше описав у 1941 році F. Albright. Проте 20 % хворих на остеопороз складають чоловіки, в яких спостерігається 25 % від усіх остеопоротичних переломів стегнової кістки. У порівнянні з жінками, чоловіки з переломами стегнової кістки мають у два рази більшу летальність, яка складає протягом першого року після перелому 30 % проти 9 % у жінок. Ризик остеопоротичного перелому у чоловіків становить 13–25 %, тоді як у жінок — 50 %. Проте ризик летальності при остеопоротичному переломі стегнової кістки у представників чоловічої статі в 2–3 рази вищий. У США серед чоловіків віком 65 років та старше 4–5 осіб на 1000 мають щорічно перелом стегнової кістки. Близько 20 % із цих хворих вмирають протягом 6 місяців та близько 40 % відновлються до рівня їх функціональних можливостей до перелому. Головна причина переломів стегнової кістки в літньому віці — зниження мінеральної щільності кісткової тканини, описана як остеопороз, який у чоловіків викликаний, принаймні частково, дефіцитом тестостерону. Виявлено прямий зв\'язок між дефіцитом тестостерону у чоловіків при старінні й переломом стегнової кістки. Відзначено, що 48 % суб\'єктів з переломами стегна мали гіпогонадизм у порівнянні з 12 % у контрольній групі (Stanley H. L. та співавт., 1991). Асоціація між гіпогонадизмом і переломами стегнової кістки була підтверджена в іншому дослідженні чоловіків літнього віку. Висловлено припущення, що ранній діагноз та лікування гіпогонадизму могли б запобігти переломам стегнової кістки в цій старіючій популяції. Ретроспективний аналіз жителів чоловічої статі будинку для престарілих з переломами стегнової кістки в анамнезі показав, що 66 % з них мали гіпогонадизм (Abbasi A. A. та співавт., 1995). Незважаючи на прогрес у вивченні постменопаузального остеопорозу, до цього часу лише незначна увага серед науковців та практичних лікарів приділяється остеопорозу та його зв\'язку з гіпогонадизмом у чоловіків. Тому метою нашої статті є огляд даних літератури та результатів власних досліджень, присвячених даній проблемі.

Термінологія та історичні аспекти

Здавна функціональний стан яєчок пов\'язували зі статевою силою та довголіттям. Так, греки й католики використовували як стимулюючий та збуджуючий засіб препарат \"сатирикон\", сировиною для якого були яєчки цапа й вовка. Тестикулярні екстракти тварин як форма \"органотерапії\" продовжували використовуватися в двадцятому сторіччі. У 1889 році, у віці 72 років, видатний французький невропатолог і фізіолог Чарльз Броун-Секар повідомив у журналі \"Lancet\" про омолоджуючий вплив екстрактів яєчок морської свинки та собаки, які він використовував. Він писав: \"...Через день після першої підшкірної ін\'єкції й ще більше після двох наступних настала радикальна зміна в стані мого здоров\'я... Я відновив силу, якою володів багато років тому... Мої кінцівки, перевірені динамометром протягом тижня до лікування та протягом місяця після першої ін\'єкції, показали істотне збільшення сили... Я мав поліпшення інтелектуальної працездатності, яка зменшувалася протягом останніх років, та повернувся до мого попереднього звичайного стану...

Андропауза та остеопороз

\"Повідомлення значною мірою сприяло більшому використанню \"органотерапії\" — методу лікування, що став поширюватися в Європі та Північній Америці. Екстракти з яєчок, наднирників та гіпофіза тварин, так само як неендокринних тканин, таких як спинний мозок, селезінка й печінка, використовувалися для лікування різних захворювань та з метою профілактики старіння. З появою ендокринології як наукової дисципліни (початок ХХ сторіччя), органотерапевти й стаття, яка надихнула їх, набули поганої слави.

У здорових чоловіків з віком, подібно до жінок, спостерігаються різноманітні гормональні зміни, у тому числі зменшення рівня андрогенів у сироватці. Лікарі давно знали, що деякі особливості старіння чоловіків можуть бути подібні до тих, які спостерігаються у молодих чоловіків з гіпогонадизмом. Також є деяка схожість з жіночою менопаузою, включаючи вплив на мінеральну щільність кісткової тканини, зміни в тілобудові та зменшення статевого інтересу й активності.

Наприкінці 30-х років XX сторіччя були опубліковані повідомлення про лікування чоловічого клімаксу й інволюційних депресивних симптомів тестостероном. Так, Schmitz у 1937 році опублікував статтю, в якій відзначав покращення стану більшості чоловіків середнього та літнього віку зі скаргами на імпотенцію та депресію після лікування тестостерону пропіонатом. Werner також відзначав зменшення втоми, дратівливості та депресії в чоловіків із симптомами \"клімаксу\" при лікуванні такою ж формою тестостерону. Проте не всі дослідження мали позитивні результати, й Американська медична асоціації фармації та хімії заявила в 1939 році, що \"ефективність лікування інволюційної депресії в чоловіків тестостероном не вивчалася в адекватних дослідженнях для того, щоб підтвердити його позитивний вплив\".

Дефіцит тестостерону в чоловіків як молодого, так і літнього віку супроводжується втратою м\'язової маси та сили, порушенням жирового обміну, втратою кісткової тканини, зменшенням сексуальної функції та психоемоційними розладами. Ці особливості у здорових чоловіків літнього віку часто згадувалися як \"чоловічий клімакс\"(термін, запропований Werner у 1939 році) та \"чоловіча менопауза\" (запропонований Featherstone у 1985 році).З наукового погляду більш точна назва — \"частковий андрогенний дефіцит у чоловіків при старінні (англійська абревіатура — PADAM)\", термін, який вперше був запропонований на симпозіумі, проведеному в 1994 році австрійським андрологічним товариством. Зустрічається також термін \"андрогенний дефіцит у чоловіків при старінні\" (ADAM). У 2002 році Міжнародною Асоціацією вивчення старіння в чоловіків у журналі \"Aging Male\" надруковані рекомендації щодо діагностики та лікування пізнього гіпогонадизму (Morales A., Lunenfeld B., 2002). На початку 2000 року ВООЗ видала посібник під назвою \"Чоловіки, старіння й здоров\'я\", в якому для визначення стану, що супроводжується дефіцитом тестостерону та пов\'язаними з ним клінічними симптомами, використовували термін \"андропауза\". Хоча ймовірно багато чинників здійснюють внесок в \"андропаузні скарги\", головною детермінантою, як вважають, є поступове зниження рівня тестостерону, що спостерігається зі збільшенням віку у більшості чоловіків.Ряд авторів вважають, що термін \"андропауза\" є невдалим, оскільки на відміну від жінок (у яких після настання менопаузи репродуктивна функція втрачається), у чоловіків як репродуктивна, так і гормональна функція яєчок зберігається протягом усього життя, тому надають перевагу термінам PADAM та пізній гіпогонадизм.