ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Аналіз тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії на стаціонарному етапі

До ІІ групи належали пацієнти з нетяжким перебігом НП. Дані щодо частоти, з якою спостерігалися основні фактори ризику, представлені в таблиці 4.За шкалою Pneumonia PORT, до III класу ризику летального кінця належали 13 (43,33 %) пацієнтів та до IV класу ризику — 17 (56,66 %). У більшості хворих (16 або 53,33 %) були виражені ознаки дихальної недостатності. Середня тривалість госпіталізації становила 16,24 днів.

У ІІІ групі хворих віком понад 50 років було 73 (67,59 %) особи, із них з супутньою патологією — 62 (57,4 %), зокрема — патологія серцево-судинної системи (48 випадків, 77,41 %), ХОЗЛ (9 випадків, 14,51 %), цереброваскулярні захворювання (6 випадків, 9,67 %), злоякісні новоутворення (5 випадків, 8,06 %). У пацієнтів віком менше 50 років (32,4 %) часто спостерігалося поєднання двостороннього чи багаточасткового ураженням легеневої тканини із супутньою патологією, серед якої найчастіше спостерігалася патологія шлунково-кишкового тракту (7 випадків, 20,0 %) сечовидільної системи (5 випадків, 14,28 %) та наркоманія (5 випадків, 14,28 %), а також хронічні захворювання печінки, патологія ендокринної системи тощо.

За шкалою Pneumonia PORT, 14 (12,96 %) хворих належали до II класу, 65 (60,18 %) — до III класу, 29 (26,85 %) — до IV класу ризику летального кінця. Середня тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі становила 14,82 днів.

Пацієнтів IV групи віком старше 65 років було 12 (35,29 %) осіб. Терапія антибактеріальними препаратами з приводу інших захворювань проводилась у 4 (14,7 %) хворих, системними ГКС — у 2 (5,88 %) хворих, у 4 (11,76 %) пацієнтів спостерігалося загострення супутньої патології. На хронічний алкоголізм страждало 6 (20,58 %) осіб і 7 (20,58 %) — на наркоманію. За шкалою Pneumonia PORT, до II класу належали 11 (32,35 %), до III класу — 16 (47,05 %), до IV класу ризику — 7 (20,58 %) госпіталізованих пацієнтів. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі становила 14,56 днів.

У V групу ми виділили пацієнтів, що перебували на лікуванні в терапевтичному відділенні не через тяжкість перебігу НП, а зважаючи, головним чином, на соціальні обставини. У цю групу ввійшли також пацієнти з супутньою патологією, хронічним алкоголізмом, але при вирішенні питання щодо госпіталізації керувалися соціальними факторами, а саме — неможливість виконання лікарських призначень в домашніх умовах (в основному, це були люди похилого віку, одинокі), особи без визначеного місця проживання, безробітні та соціально незахищені люди. За шкалою Pneumonia PORT, до II класу належали 27 (64,28 %), до III класу — 12 (28,57 %) та до IV класу ризику — 3 (7,14 %) пацієнтів. Середня тривалість лікування у стаціонарі становила 16,22 днів.

Після визначення тяжкості перебігу та прогнозу НП за допомогою шкали Pneumonia PORT, а також після класифікації хворих відповідно до наявних факторів ризику, ми встановили, що до II класу належало 52 (22,12 %) пацієнти, більшість з яких 27 (51,92 %) входили до V групи і були госпіталізовані за соціальними обставинами.

Значна частина госпіталізованих хворих 112 (47,65 %) належала до III класу ризику, головним чином, це були пацієнти ІІІ та ІV груп, більшість яких становили хворі віком старше 50 років, з супутньою патологією (захворювання серцево-судинної системи — 77,41 %, дихальної системи — 14,71 %) та хворі на хронічний алкоголізм чи наркоманію віком менше 50 років. Пацієнти цього класу могли лікуватись як в амбулаторних, так і в умовах стаціонару, вибір залежав від конкретної клінічної ситуації. Частина хворих, госпіталізованих до стаціонару, могли б лікуватися в домашніх умовах. На наш погляд, причиною цього було те, що при аналізі історій хвороб ми не в усіх випадках могли оцінити соціальні фактори.

До IV класу ризику було віднесено 71 (30,21 %) пацієнта, які належали до І, ІІ та ІІІ груп і за тяжкістю свого стану потребували парентеральної терапії в умовах стаціонару.

Висновки

  1. Серед 112 (47,65 %) хворих, що належали до III класу, 62 (55,35 %) пацієнти були старше 50 років із загостренням супутньої патології (переважно захворювання серцево-судинної системи та ХОЗЛ).

  2. Однією з причин госпіталізації пацієнтів молодого віку була наявність \"модифікуючих\" факторів та двобічного чи багаточасткового ураження легеневої тканини.

  3. Більша частина пацієнтів, які б мали лікуватись амбулаторно, а саме — 27 (51,92 %) осіб були госпіталізовані через соціальні умови.

  4. Серед 59 (25,1 %) пацієнтів з ускладненнями НП, 53 (89,83 %) були госпіталізовані вже з наявними ускладненнями, що може бути пов\'язано із тяжкістю захворювання або з пізнім зверненням пацієнта за медичною допомогою.

  5. Середня тривалість перебування хворих у терапевтичному відділенні була найбільшою у пацієнтів з тяжким перебігом НП (20,33 днів) та практично однаковою у хворих, що потребували терапії в умовах стаціонару (16,24 днів) та були госпіталізовані за соціальних умов (16,22 днів).

Література

[1] Мишин В. Ю., Григорьев Ю. Г. Раннее выявление и диагностика туберкулеза органов дыхания: Руководство для врачей. – М., 2000.

[2] Наказ МОЗ України від 28.10.2003 р. № 499.

[3] Ноников В. Е. Внебольничные пневмонии: эмпирическая антибактериальная терапия// РМЖ. – 2003. – Т. 11, № 22. – С. 1268–1272.

[4] Синопальников А. И., Сидоренко С. В. Внебольничная пневмония: стандарты эмпирической антибактериальной терапии// Антибиотики и химиотерапия. – 1999. – Т. 44, №5. – С. 22–28.

[5] Сильвестров В. П. Пневмония: исторические аспекты и современность// Тер. архив. – 2003. – № 9. – С. 63–69.

[6] Чучалин А. Г., Синопальников А. И., Чернеховская Н. Е. Пневмония. – М., 2002.

[7] Чучалин А. Г., Синопальников А. И., Яковлев С. В. и др. Внебольничная пневмония у взрослых: практические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике: Пособие для врачей// Инфекции и антимикробная терапия. – 2003. – Т. 5, №4. – С. 99–117.

[8] Fine M. J., Auble T. E., Yealy D. M. et al. A prediction rule to identify low-risk patients with community-acquired pneumonia// N. Engl. J. Med. – 1997. – V. 336. – P. 428–436.