ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Імуносупресивна терапія після трансплантації нирки

Нещодавно опубліковані дані свідчать, що одночасне призначення МФМ з циклоспорином з/без преднізолону дозволяє знизити дозування макролідів або взагалі відмінити їх. У ході багатоцентрового рандомізованого контрольованого дослідження 187 трансплантованих пацієнтів, що отримували потрійну терапію (циклоспорин, МФМ 2 г/добу і стероїди), було порівняно кліренс креатиніну, частоту відторгнення і рівень холестерину в крові через 6 місяців після припинення прийому циклоспорину в експериментальній групі. В групі відміни циклоспорину спостерігали 8 помірних і одне тяжке відторгнення, що були успішно проліковані, у порівнянні з контрольною групою — 2 випадки. Після усунення випадків відторгнення середній рівень кліренсу креатиніну був вищим у тій групі, де було припинено прийом циклоспорину А (+7,5 мл/хв). Відміна циклоспорину зумовила нижчий рівень загального холестерину і холестерину ЛПНГ.

Сіролімус отримав ліцензію FDA для клінічного використання в 1999 р. і як додаток до терапії циклоспорином — в Європі у 2002 р. Цей препарат не є нефротоксичним, виявляє антипроліфереативну дію щодо відторгнення, діє синергічно і еквіпотентно з циклоспорином. Спостерігався розвиток дозозалежних зворотних тромбоцитопенії та гіперхолестеринемії. Перше велике багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження порівняло сіролімус (Рапамьюн) з азатіоприном у реципієнтів ниркових трансплантатів, що отримували лікування циклоспорином. За результатами дослідження, незважаючи на зменшення частоти і тяжкості відторгнення у групі сіролімусу, функція нирок протягом одного року спостереження була кращою в групі азатіоприну, цей ефект не залежав від рівня циклоспорину в крові. Інше клінічне дослідження, метою якого було порівняльне вивчення застосування сіролімусу та циклоспорину для первинної імуносупресії (кожна група отримувала азатіоприн і стероїди), виявило подібні рівні відторгнення в обох групах, але кращу функцію нирок протягом одного року мали пацієнти, що отримували сіролімус. Подібне дослідження порівняло сіролімус з циклоспорином А у пацієнтів, які також отримували МФМ. Рівні відторгнення в обох групах мало відрізнялися, а рівень креатиніну був значно нижчим у пацієнтів, що отримували сіролімус.

Велике міжнародне рандомізоване контрольоване дослідження вивчало ефективність і безпечність відміни циклоспорину через 3 місяці використання режиму циклоспорин + сіролімус (у порівнянні з групою, де циклоспорин не відмінявся). Було продемонстровано, що гостре відторгнення частіше спостерігалося після відміни циклоспорину А (9,8 % проти 4,2 %), однак у групі відміни покращилися функція нирок і артеріальний тиск. Крім того, в контрольній групі (з циклоспорином) вищою була частота вірусних інфекцій. Невелике одноцентрове дослідження засвідчило, що ініціююча імуносупресія з використанням базіліксімабу + МФМ + сіролімус зумовила наслідки трансплантації нирки, подібні до режиму з використанням циклоспорину. У всіх цих контрольованих дослідженнях рівні виживання трансплантата і рівні смертності та частоти інфекції протягом одного року після трансплантації для груп циклоспорину А і сіролімусу були приблизно рівними. Даних щодо довготривалої ефективності сіролімусу поки що не отримано. Проте, незважаючи на дані стосовно ефективності препарату щодо запобігання ранньому відторгненню, ще не встановлено, чи зумовлює цей факт покращення довготривалого прогнозу.

Література

[1] Canadian Multi-Centre Trial Group. A randomised clinical trial of cyclosporine in cadaveric renal transplantation// N Engl J Med. – 1983. – V. 309, № 14. – Р. 809–815.

[2] European Multi-Centre Trial Group. Cyclosporine in cadaveric renal transplantation: one-year follow-up of a multi-centre trial// Lancet. – 1983. – V. 2. – Р. 986–989.

3] Pescovitz M.D., Barone G., Choc M.G. Jr et al. Safety and tolerability of cyclosporine micro-emulsion versus cyclosporine: two-year data in primary renal allograft recipients: a report of the Neoral Study Group// Transplantation. – 1997. – V. 63. – Р. 778–780.

[4] Pollard S.G., Lear P.A., Ready A.R. et al. Comparison of micro-emulsion and conventional formulations of cyclosporine A in preventing acute rejection in de novo kidney transplant patients. The UK Neoral Renal Study Group// Transplantation. – 1999. – V. 68. – Р. 1325–1331.

[5] Pirsch J.D., Miller J., Deierhoi M.H. et al. A comparison of tacrolimus (FK506) and cyclosporine for immunosuppression after cadaveric renal transplantation. FK506 Kidney Transplant Study Group// Transplantation. – 1997. – V. 63. – Р. 977–983.

[6] Mayer A.D., Dmitrewski J., Squifflet J.P. et al. Multicenter randomised trial comparing tacrolimus (FK506) and cyclosporine in the prevention of renal allograft rejection: a report of the European Tacrolimus Multicentre Renal Study Group// Transplantation. – 1997. – V. 64. – Р. 436–443.