ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні

Немовлята з низькою вагою при народженні. Недоношені діти мають порушену плацентарну передачу IgG і низький рівень IgG в сироватці, внаслідок чого обррунтованою є ДВІГ-профілактика у таких дітей для запобігання інфекційним захворюванням.

У ході дослідження, проведеного Chirico К. та співавт., було обстежено 133 немовляти, розподілені на дві групи за показниками ваги при народженні (менше та бiльше 1500 г). Близько половині дітей кожної групи призначали препарати ДВІГ у дозі 500 мг/кг на тиждень протягом 4 тижнів. Ризик розвитку інфекцій був знижений з 77 % до 51 % у дітей з вагою менше 1500 г, а випадки сепсису — з 20 % до 5 %. Різниця є суттєвою, але цей результат не можна узагальнювати, тому що частота інфекцій все ще залишається на досить високому рівні. У великому багатоцентровому подвійному сліпому плацебо-контрольованому рандомізованому дослідженні було обстежено 588 недоношених немовлят з масою тіла при народженні від 500 до 1750 г. Пацієнти були розподілені за показниками ваги при народженні та рандомізовані для отримання кількох доз по 500 мг/кг ДВІГ або плацебо. ДВІГ-реципієнти мали значно нижчий ризик розвитку інфекцій, ніж плацебо-реципієнти [4, 9].

У результаті комплексних рандомізованих досліджень в Україні був проведений аналіз частоти розвитку гнійно-запальних захворювань у недоношених дітей з синдромом дихальної недостатності, який засвідчив ефективність профілактичного введення вітчизняного препарату ДВІГ в дозі 400 мг/кг маси тіла. Поряд з покращенням клінічної симптоматики, у недоношених дітей виявлено позитивний вплив імунотерапії на показники гуморального та клітинного імунітету [1].

ВІЛ-інфекція та інші небезпечні інфекційні захворювання. Було проведене велике клінічне дослідження ВІЛ-інфікованих дітей. Пацієнтам, у яких абсолютна кількість CD4+ лімфоцитів була менше 0,20 х 109/л, була призначена ДВІГ-терапія в дозі 400 мг/кг кожні чотири тижні. Вони мали достовірно меншу кількість серйозних бактеріальних інфекцій протягом тривалого часу у порівнянні з групою плацебо. У результаті проведених багатоцентрових досліджень із застосуванням антиретровірусної терапії ВІЛ-інфікованих дітей, підлітків та дорослого населення з супутньою герпесвірусною інфекцією було рекомендовано застосовувати ДВІГ-терапію.

Розвиток сепсису новонароджених, зумовленого цитомегаловірусом, є абсолютним показанням до застосування специфічного антицитомегаловірусного ДВІГ, що достовірно знижувало їх смертність майже в 5 разів. Застосування специфічного антистафілококового або антистрептококового ДВІГ у дорослих хворих на сепсис достовірно впливало на виживання та основний кінцевий результат клінічних плацебо-контрольованих досліджень, збільшуючи його майже на 30 % [7].

Гіпогамаглобулінемія при хронічній лімфоцитарній лейкемії. У рандомізованому багатоцентровому плацебо-контрольованому дослідженні було обстежено 84 хворих з поширеними бактеріальними інфекціями, яким вводили ДВІГ по 400 мг/кг кожні 3 тижні. Підтримуючі рівні IgG в сироватці крові понад 6,4 г/л корелювали з позитивними наслідками лікування (особливо серйозних інфекцій) у 57 хворих через рік після обстеження.

Хоча співвідношення ціна/якість лікування ДВІГ у старших пацієнтів є дискусійною, встановлено, що ДВІГ-терапія може бути корисною для запобігання серйозним інфекціям у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію з гіпогамаглобулінемією.

Останнім часом в Україні в гематологічній практиці призначають препарати ДВІГ для замісної терапії при набутій гіпогамаглобулінемії у дорослих та дітей з метою лікування та профілактики інфекційних ускладнень [2, 4].

Трансплантація кісткового мозку. Пацієнти, яким проводилася трансплантація кісткового мозку, отримували імуносупресивну хіміотерапію та радіаційну терапію. Доведено, що ДВІГ-терапія може зменшити кількість інфекційних захворювань та смертельних випадків після трансплантації кісткового мозку. Деякі дослідження довели зменшення кількості гострих інфекційних захворювань у пацієнтів похилого віку, які отримували до 0,5–1 г/кг маси тіла на тиждень ДВІГ. Препарати ДВІГ зменшують кількість інтерстиціальних пневмоній, зумовлених цитомегаловірусною інфекцією, та ризик розвитку сепсису, частоту рецидивування бактеріальної інфекції. Крім того, препарати ДВІГ у поєднанні з ганцикловіром є дуже ефективними при лікуванні цитомегаловірусних пневмоній.

Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура. В результаті проведених досліджень було встановлено, що ДВІГ-препарати підвищують рівень тромбоцитів у дітей з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою. Така терапія застосовувалась у хворих дітей із життєвонебезпечними кровотечами. Доза 400 мг/кг протягом 2–5 днів або 0,8–1 г/кг протягом 1–2 днів була достовірно ефективною. У перелік терапевтичних заходів у дітей з вперше виявленою ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою за відсутності кровотеч входять ДВІГ-терапія та глюкокортикоїди. У дорослих з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою застосовувалися ці самі дози препаратів ДВІГ для попередження життєвонебезпечних кровотеч, причому як у поєднанні з глюкокортикоїдами, так і монотерапією. Добрі результати спостерігаються у пацієнтів з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою, які резистентні до глюкокортикоїдів, але ще не потребують спленектомії.

Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія. В ході кількох досліджень були отримані позитивні результати терапії хворих на хронічну запальну демієлінізуючу полінейропатію високими дозами препаратів ДВІГ. За даної патології зазвичай застовують терапевтичний плазмаферез та глюкокортикоїди, але є пацієнти, які позитивно реагують на ДВІГ-терапію, проте це питання вимагає подальшого дослідження. Відкрите дослідження, проведене в Україні, продемонструвало позитивні результати застосування пульс-терапії препаратами ДВІГ у хворих з гострими запальними демієлінізуючими полінейропатіями (синдром Гійєна–Барре, синдром Міллера–Фішера) [5].

Хірургія та травматологія. Було проведене велике багатоцентрове плацебо-контрольоване подвійне сліпе дослідження з метою порівняти ефект від застосування у 320 прооперованих онкологічних хворих для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень стандартного препарату ДВІГ у дозі 400 мг/кг та препарату ДВІГ, виготовленого від донорів з високими рівнями антитіл до ядерного ліпополісахариду Salmonella minnesota R-595. Випадки інфекцій, особливо пневмоній, зумовлених грамнегативними бактеріями, спостерігалися значно рідше у групі пацієнтів, що отримували стандартні препарати ДВІГ, ніж у групі плацебо. Достовірна різниця при застосуванні стандартного препарату ДВІГ та R-595 препарату ДВІГ не виявлена. Схоже дослідження було проведене у 159 пацієнтів, яким було здійснене оперативне втручання з приводу новоутворень шлунково-кишкового тракту. Ці пацієнти становили високу групу ризику щодо розвитку сепсису і були проліковані препаратами ДВІГ по 15 г на 1-й і 5-й післяопераційні дні. Застосування пацієнтами препаратів ДВІГ для запобігання післяхірургічним інфекційним ускладненням може бути стандартизоване лише після проведення великих багатоцентрових досліджень, в яких досконало вивчатимуться особливості застосування препаратів ДВІГ у цій ситуації.