ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Малярія: історія, лікування, профілактика.

Еритроцитарна, або клінічна, стадія малярії починається з прикріплення тих мерозоїтів, що потрапили в кров, до специфічних рецепторів на поверхні мембрани еритроцитів. Вважається, що рецептори, які є мішенями для зараження, різні для різних видів малярійних плазмодіїв.

Симптоми та діагностика

Ознаки малярії звичайно наступні: лихоманка, тремтіння, артралгія (біль у суглобах), блювота, анемія, викликана гемолізом, гемоглобінурія (виділення гемоглобіну у сечу) і конвульсії. Можливе також відчуття поколювання в шкірі, особливо у випадку малярії, викликаною P. falciparum. Наслідки малярійної інфекції, якщо їх не лікувати, включають кому і смерть. Особливо уразливими є діти і вагітні жінки. Також можуть відбуватися спленомегалія (збільшена селезінка), нестерпний головний біль, ішемія головного мозку і гемоглобінурія, викликана пошкодженням нирок.

Діагноз ставлять на основі виявлення паразитів у мазках крові. Традиційно використовують два типи мазків – тонкий та товстий. Тонкі мазки подібні до звичайних мазків крові і дозволяють визначити різновиди, тому що зовнішність паразита краще всього збережена при цьому методі. Товсті мазки дозволяють мікроскопісту проглянути більший об\'єм крові і тому вони в одинадцять разів чутливіші, ніж тонкі мазки, але зовнішність паразита набагато більш спотворена і не дозволяє легко відрізняти різновиди малярії. При аналізі товстого мазку, досвідчений мікроскопіст може виявити паразитів на рівні 0.0000001%. [5] Мікроскопічний діагноз може бути складним, тому що ранні трофозоїти різних видів плазмодія важко відрізнити, і звичайно необхідно декілька з них для діагностики.

[ред.]

Імунітет

Імунна відповідь проти малярійної інфекції розвивається повільно та дуже слаба і практично не захищає проти повторних інфекцій. Надбаний імунітет розвивається після декількох захворювань малярії за декілька років. Цей імунітет – специфічний до стадії захворювання, до видів та навіть до ліній плазмодія. Він має слабкий стерилізуючий ефект на паразитів, тому в імунних дорослих хвороба все ще розвивається. Проте, клінічні прояви і симптоми зменшуються з розвитком клінічного імунітету.

Були запропоновані різні пояснення цих спостережень. Серед можливих пояснень такої слабкої імунної відповіді називають знаходження плазмодія у клітинах протягом більшої частини його життєвого циклу, загальне ослаблення імунної системи, присутність антигенів, що не впізнаються T-клітинами і тому не можуть викликати імунної відповіді, придушення проліферації B-клітин, значний поліморфізм плазмодія та швидка зміна потенційних антигенів на його поверхні.

Лікування

Найпоширенішим медикаментом для лікування малярії зараз, як і у давні часи, є хінін. На деякий час він був замінений хлорокіном, який був найпопулярнішим протималярійним засобом протягом багатьох років в більшості частин світу, але недавно хінін знову набув популярності, коли Pasmidium falciparum з мутацією, яка надала йому резистентності проти хлорокіну, виник в Азії, та розповсюдився по Африці та деяких інших частинах світу.

Також існують декілька інших речовин, які використовуються для лікування і, іноді, для профілактики малярії. Багато з них можуть використовуватися для обох цілей, з підвищенням дози для лікування. Їх застосування залежить переважно від стійкості паразитів в області де використовується той чи інший препарат.

Доступні антималярійні препарати

Препарат

Англ. назва

Профілактика

Лікування

Примітки

Артеметер-люмефантрин

Artemether-lumefantrine

-

+

комерційна назва Коартем

Артезунат–амодіахін

Artesunate-amodiaquine

Атовакуон–прогуаніл

Atovaquone-proguanil

+

+

комерційна назва Маларон

Хінін

Quinine

-

+

Хлорокін

Chloroquine

+

+

після появи резистентності використання обмежене

Cotrifazid

+

+

Доксіциклін

Doxycycline

+

+

Мефлокін

Mefloquine

+

+

комерційна назва Ларіам

Прогуаніл

Proguanil

-

+

Primaquine

+

-

Сульфадоксін-піріметамін

Sulfadoxine-pyrimethamine

+

+

Екстракти рослини Artemisia annua, які містять речовину артемізинін (речовина іншого класу ніж хінін), та її синтетичні аналоги мають ефективність понад 90%, але їхнє виробництво дороге. Зараз (2006) вивчаються клінічні ефекти та можливість розвитку нових препаратів на основі артемізіну. [6] Інша робота команди французьких і південноафриканських дослідників розробила групу нових препаратів, відомих як G25 та TE3, успішно випробуваних на приматах. [7] [8]

Хоча проти-малярійні ліки є на ринку, хвороба зберігає загрозу для людей, що живуть в ендемічних областях, де не існує належного доступу до ефективних препаратів. Згідно даних організації \"Лікарі без кордонів\", середні витрати на лікування людини зараженої малярією у деяких африканських країнах складають 0,25 - 2,40 доларів США. [9]

Профілактика

Методи, які використовують щоб запобігти розповсюдженню хвороби або щоб захиститися в областях де малярія ендемічна, включають профілактичні ліки, знищення комарів та запобігання укусам комарів. Зараз немає вакцини проти малярії, але ведуться активні дослідження для її створення.

Профілактичні ліки

Декілька препаратів, більшість з яких також використовуються для лікування малярії, можуть вживатися для профілактики. Загалом, ці ліки приймають щодня, або щотижня в нижчій дозі, ніж для лікування. Використання профілактичних ліків рідко практичне для мешканців ендемічних областей і їх використання, звичайно, обмежене до короткочасних відвідувачів малярійних областей завдяки потенційно високій вартості та побічним ефектам цих ліків.

З початку 17 століття для профілактики використовують хінін. Розвиток ефективніших альтернатив, таких як хінакрін, хлорокін і примакін в 20 столітті, скоротив використання хініну. З появою штаму Plasmodium falciparum резистентного проти хлорокіну, хінін повернувся, але не для профілактики малярії.