ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Медицина. Фізіологія. Анатомія. Історія медицини → Геморагічні захворювання та синдроми.

Реферат на тему:

Геморагічні захворювання та синдроми.

Визначення. Загальною ознакою захворювань і синдромів, об\'єднаних в цю групу, є прояви кровоточивості: від легких \"візуальних\" форм до фатальних кровотеч, які потребують невідкладних заходів.

Геморагічні прояви можуть виступати як в якості основних симптомів хвороби, так і можуть бути наслідком порушень гемостазу при багаточисельних захворюваннях: серцево-судинних, легеневих, інфекційних, імунних, неопластичних, при хірургічних втручаннях, травмах, трансфузійній терапії, непереносимості медикаментів та ін.

В МКХ Х перегляду геморагічні захворювання та синдроми виділяються в рубриці D65-D69

D65 дисеміновані внутрішньосудинне зсідання крові

D66 спадкова недостатність фактора VІІІ

D67 спадкова недостатність фактора ІХ

D68 інші порушення зсідання крові

D68.0 – хвороба Віллебранда

D68.1 – спадковий дефіцит фактора ХІ

D68.2 – спадковий дефіцит інших факторів зсідання крові

D68.3 – геморагічне порушення, зумовлене циркулюючими в крові антикоагулянтами

D68.4 – набутий дефіцит фактора зсідання

D68.8 – ініші уточнені порушення зсідання крові

D68.9 – порушення зсідання крові, неуточнене

Пурпура та інші геморагічні стани (D69)

D69.0 – алергічна пурпура

D69.1 – якісні дефекти тромбоцитів

D69.2 – інша нетромбопенічна пурпура

D69.3 – ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура

D69.4 – інша первинна тромбоцитопенія

D69.5 – вторинна тромбоцитопенія

D69.6 – тромбоцитопенія, неуточнена

D69.8 – інші уточнені геморагічні стани

D69.9 – геморагічний стан, неуточнений

Діагностика основних форм геморагічних захворювань можлива завдяки методу комплексного диференційного аналізу клінічної картини захворювання і лабораторного дослідження структурних і функціональних ланок гемостазу.

Робоча патогенетична класифікація геморагічних захворювань та синдромів.

  1. Обумовлені порушенням судинно-тромбоцитарного гемостазу:

    1. Тромбоцитопенії

    2. Тромбоцитопатії.

  2. Обумовлені порушенням плазменного (коагуляційного) гемостазу:

    1. Нестача факторів зсідання

      1. Спадкові коагуляційні дефекти: (VIII- гемофілія А; IX – гемофілія Б; XІ - гемофілія С та інші).

      2. Набуті порушення коагуляційного гемостазу (філохіноавітаміноз та інші диспротромбінемії, геморагічна хвороба новонароджених, при лікуванні антикоагулянтами непрямої (похідними 4-осикумарину) і прямої (гепарин, гірудін) дії, фібринолітиками, ДВЗ – синдром).

    2. Надлишок або дефіцит антикоагулянтів:

  • гіпергепаринемія;

  • гіперантитромбінемія;

  • антифосфоліпідний синдром (первинний, вторинний – при СЧВ);

  • тромбофілія (дефіцит АТ ІІІ)

  1. Обумовлені судинними порушеннями:

    1. Вроджені і спадкові форми:

  • хвороба Рандю-Вебера-Ослера;

  • синдром Казабаха-Мерріта;

  • синдром Еллерса-Данло;

  • синдром Марфана та ін.

    1. Набуті: геморагічний мікротромбоваскулят, судинні пурпури, ідіопатичні, хвороба Шамберга, застійні з гемосидерозом, стареча (хвороба Батемана), стероїдна при системній склеродермії (КРСТ – синдром) та ін.

Алгоритм клінічної діагностики геморагічних діатезів.

Основою алгоритму діагностики ГД є розпізнавання типу кровоточивості в даного хворогоо на основі аналізу анамнестичних даних і клінічного обстеження. Виділяють 5 основних типів кровоточивості (Баркаган З.С., 1988).

І. Гематомний тип

Характеризується масивними, напруженими, глибокими і дуже болючими крововиливами в суглоби, м\"язи, в підшкірну і заочеревинну клітковину, в очеревину і субсерозну оболонку кишківника, що супроводжується клінікою абдомінальної катастрофи (апендициту, кишкової непрохідності, перитоніту, коліки та ін.). Легко виникають гематоми в місцях ін\"єкцій, особливо дом\"язових. При огляді великі суглоби деформовані, їх контури згладжені, рухомість обмежена. Гематомний синдром часто поєднується з профузними спонтанними, посттравматичними і постопераційними кровотечами, які можуть бути пізніми: через декілька годин після травми чи операції. Пупкові кровотечі у новонароджених, носові, кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія – характерні симптоми цього типу.

ІІ. Петехіально-екхімозний (синячковий) тип.

Проявляється багаточисельними точковими (петехії) і плямистими крововиливами на шкірі у вигляді синяків і \"кровопідтьоків\" (екхімози). Різноманітні їх величина і колір (від багряно-синього до зеленого і жовтого), що пов\"язано з різним часом виникнення геморагій, надає шкірі вигляду \"шкіри леопарда\". Петехії і екхімози не зникають при натисканні, легко виникають при травмуванні мікросудин шкіри при стисканні тісним одягом (\"відбиткові\"), манжеткою при вимірюванні артеріального тиску (\"манжеткові\"), поверхневі порізи та подряпини супроводжуються тривалою кровоточивістю. Частими є кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі, мено- і метрорагії.

ІІІ. Змішаний (синячково-гематомний) тип.

Від другого типу відрізняється поширеністю кровопідтьоків і ущільненням шкіри в місцях геморагічного просякання, що супроводжується болючістю. Від першого типу відрізняється переважанням гематом в підшкірній та заочеревинній клітковині, в брижі, субсерозній оболонці кишківника при рідкому втягненні в процес суглобів.

ІV. Васкулітно-пурпурний тип.

Характеризується геморагіями у вигляді висипки в поєднанні з елементами еритеми. Геморагії виникають на фоні ексудативно-запальних змін, височать над рівнем шкіри, ущільнені, нерідко оточені обідком пігментації, інколи нeкротизуються, покриваються кірочкою. Зворотній розвиток повільний, з тривалим збереженням інфільтрації і пігментації. Нерідко є поєднання з імунними і алергічними проявами: лихоманкою, артралгіями, вузловатою еритемою, кропивницею, набряком Квінке, ураженням нирок, кишківника, легень, збільшення селезінки та ін.

V. Ангіоматозний тип – відмічається впертими кровотечами, які часто повторюються з певною локалізацією (з судинних дисплазій). При цьому відсутні крововиливи в шкіру, підшкірну клітковину та інші тканини. Найбільш частими є рясні носові кровотечі. Рідше джерелом профузних кровотеч знаходиться в судинах шлунку, кишківника, легень. Виявлення того чи іншого типу кровоточивості в сукупності з даними анамнезу дозволяє поставити попередній діагноз ГД і намітити відповідну програму параклінічних досліджень. Так, гематомний тип кровоточивості характерний для коагулопатій (спадкових чи набутих порушень коагуляційного гемостазу), петехіально-екхімозний - для порушень судинно-тромбоцитарного гемостазу (тромбоцитопеній, тромбоцитопатій). Змішаний тип кровоточивості із спадкових захворювань властивий хворобі Віллебранда, тоді як набутий генез цих порушень найбільш часто зустрічається при ДВЗ - синдромі. Васкулітно-пурпурним типом кровоточивості проявляється геморагічні мікротромбоваскуліти (хвороба Шенлейн-Геноха), ангіоматозним-телеангіектазія (хвороба Рандю-Вебера-Ослера), гемангіоми, мезенхімальні дисплазії та ін.