ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Математика. Алгебра. Геометрія. Статистика → Формування обчислювальних навиків та умінь в молодших школярів на уроках математики

Дипломна робота

Формування обчислювальних навиків та умінь в молодших школярів на уроках математики

ЗМІСТ

ВСТУП. . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Розділ 1. Теоретичні основи арифметичних дій

в початковому курсі математики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

    1. Аналіз основних програмових завдань щодо

обчислювальних навиків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

    1. Типи арифметичних дій та основні етапи їх вивчення

в початковому курсі математики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

1.3. Формування різних груп обчислювальних прийомів . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Розділ 2. Методика формування обчислювальних

навичок і вмінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

2.1. Зміст системи елементарних опорних сигналів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

2.2. Методика складання та вивчення таблиць

додавання і віднімання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

2.3. Аналіз властивостей дій ІІ ступеня. Прийоми

вивчення множення і ділення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

2.4. Раціональні способи усних обчислень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

2.5. Помилки при обчисленнях і методика роботи над ними . . . . . . . . . . . . . . . 48

2.6. Обґрунтування та аналіз проведеного експерименту. . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

ВСТУП

Формування обчислювальних навиків та умінь у початковій школі – важливий чинник опанування такою складною дисципліною як математика.

Актуальність даного дослідження пов\'язане із впровадженням у навчально-виховний процес нетрадиційних форм опанування арифметичними діями, якими людина постійно користується у своєму життєвому середовищі. Відомо, що найважче молодшому школяреві дається для засвоєння табличне множення і ділення. Дитині складно механічно запам\'ятати усі результати множення та ділення, тому слід впроваджувати більш цікаві форми та види роботи для опанування цим матеріалом. Тема дослідження є актуальною для сучасної школи, оскільки більшість учнів після завершення початкової школи мають досить низький рівень сформованості обчислювальних навиків.

Формування обчислювальних умінь і навичок в учнів І-ІV класів – одне із головних завдань математики. Будь-яке обчислювальне вміння чи навичка формуються на основі свідомого використання прийомів обчислень (або обчислювальних прийомів).

Великий внесок у розвиток проблеми формування практичних вмінь і навичок на уроках математики зробили вчені: П.Р. Атутов, М.М. Скаткін, С.М. Шабанов, Д.А. Енштейн та ін.

На необхідність формування вмінь і навичок, які повинні знайти безпосереднє застосування в різних видах практичної діяльності учнів, вказується в роботах Н.О. Мечинської, О.Я. Савченко, А.М. Пишкало, А.М. Алексюк, С.І. Шварцбурд, В.М. Монахов, Б.В. Гнеденко, В.Г. Зубов та ін [42, 15].

Зараз склалось таке становище, при якому, з одного боку визначається необхідність посилення практичної спрямованості в навчанні молодших школярів. З другого боку, як показує практика, багато методистів і вчителів не знають, не вміють використовувати навчальний матеріал для реалізації принципу зв\'язку навчання з життям. Процес формування практичних вмінь і навичок при вивченні початкового курсу математики є в основному випадковим, оскільки методика реалізації цього принципу недостатньо розроблена.

Характеризуючи вміння, багато психологів і педагогів як суттєву ознаку виділяють в ньому вибір правильних прийомів у виконанні тієї чи іншої дії. Так Д.Н. Богоявленський і Н.О. Мечинська розглядаючи формування вміння застосовувати знання при розв\'язуванні різних завдань притримуються думки про те, що існує тісний зв\'язок цієї проблеми з питанням вибору найефективніших прийомів їх розв\'язування. [8, 43]

У шкільному курсі математики методистами – С.І. Шварцбурдом та В.М. Монаховим визначені можливості розкриття учнями практичного змісту в таких напрямах:

  1. Розкриття своєрідності відображення математичної реальності світу.

  2. Розкриття ідеї застосування математики до розв\'язування задач на практиці.

  3. Формування вмінь і навичок необхідних в житті і на виробництві. [3,2]

Г.С Костюк вказує, що \"вміння – це заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно виконувати певну діяльність\" [37,434]

Вміє той, хто не тільки знає, а й може застосувати свої знання на практиці, користуватися ними у змінюваних ситуаціях. Можна сказати, що вміння – це знання людини в дії. А вдосконалені шляхом багаторазових вправ компоненти вмінь, що виявляються в автоматизованому виконанні дій, називаються навичками.

Академік АПН України О. Савченко дає найбільш чітке і стисле формулювання понять \"вміння\" і \"навички\". Вміння – готовність людини ефективно виконувати дії відповідно до мети і умов, в яких необхідно діяти [54,394], а навичка – усталений засіб виконання дій сформований у результаті багаторазових повторень.

Інший погляд на суть уміння і навички в педагогів. В основі визначення цих понять лежить різний ступінь усвідомленості способу дій [29, 76].

\"Навичка – це діяльність, що виконується учнем безпомилково і через багаторазове повторення автоматизується, здійснюючись значною мірою без участі свідомості. Навичка діє стереотипно в стабільних умовах\" [27,97].

\"Уміння – це здатність людини свідомо виконати певну дію на основі знань та навичок. Це інтелектуальна діяльність, яка завжди пов\'язана із застосуванням знань, тому уміння часто називають знанням у дії. Їх суттєва особливість – високий рівень узагальненості. Завдяки цьому і на відміну від стереотипної дії навичок уміння забезпечують здатність розв\'язувати поставлені завдання в умовах, що постійно змінюються. Знання є основою формування навичок та вмінь\" [27,97].

Отже, вміння – це такі способи виконання дій, які виконуються на основі тих завдань, що отримав учень, і вимагають усвідомлення всіх операцій, що входять в дану дію. На відміну від уміння, навичка не потребує усвідомлення кожної операції, яка входить в дію. Але це не означає те, що людина, оволодівши навичкою, виконує ту чи іншу дію несвідомо. Контроль за виконанням дії здійснюється постійно у випадку зміни умов, допущеної помилки.

Методологічною основою дослідження виступили критерії відбору навчального матеріалу практичної спрямованості; теоретичною засадою дослідження є визначення раціональних способів розв\'язування, проблеми засвоєння практичних умінь та навичок; праці вчених, що досліджували дану проблему (В.Н. Федорова, А.М. Пишкало, Я.А. Король, Г.Г. Маснова, А.Д. Семушин та ін.).