ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Менеджмент. Фінансовий менеджмент → Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

Реферат з менеджменту

Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

План

  1. Особливості керівництва в міжнародних корпораціях.

  2. Основні моделі лідерства в міжнародних корпораціях.

  3. Метод оцінки діяльності міжнародних команд.

  4. Особливості міжнародних ділових комунікацій.

  5. Комунікативні бар\'єри і підвищення ефективності комунікацій у міжнародних корпораціях.

  6. Особливості керівництва відділеннями міжнародних корпорацій в Україні.

Теорія \"Y\", яка є засобом інтеграції індивідуальних і групових цілей, виходить з інших припущень керівника щодо своїх підлеглих:

  • праця для людини так само природна, як і гра на відпочинку;

  • люди наділені здібностями до самоуправління і самоконтролю;

  • відданість цілям є функцією винагороди, яка асоціюється з досягненням цих цілей;

  • нормальна людина, яка поставлена у відповідні умови, не тільки бере на себе відповідальність, а й прагне її;

  • у людей під час вирішення організаційних проблем часто виявляється схильність до творчості, багата уява, винахідливість;

  • в умовах сучасного індустріального суспільства інтелектуальний потенціал нормальної людини в рідкісних випадках використовується повністю.

Це уявлення демократичного керівника про працівників. Він надає перевагу таким механізмам впливу, які апелюють до потреб більш високого рівня: потреб у належності, високій цілі, автономії і самовиразі. Він уникає нав\'язування своєї волі підлеглим.

Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

Схема селекції менеджерів для зарубіжної діяльності

Практична користь теорій \"Х\" і \"Y\" полягає у тому, що Мак-Грегор визначив крайнощі, які менеджер використовує для себе як припущення. У реальному житті конкретні люди — це \"ХY\". Співвідношення між зазначеними елементами змінюється не тільки від людини до людини, а й залежить від самої роботи, стану здоров\'я та ін. Менеджеру не можна мислити крайнощами, а необхідно робити вибіркову адаптацію припущень.

Далі слід звернути увагу студентів на зв\'язок концепції Мак-Грегора з управлінням міжнародними корпораціями. Він полягає у тому, що корені поведінки \"Х\" та \"Y\" пов\'язані з культурою. Так, американські менеджери вірять, що мотивацією для працівників є їхні прагнення задовольнити найвищі потреби, а тому в управлінні намагаються скористатись підходом \"Y\". У Китаї також використовується цей підхід, але зовсім з інших причин. Після революції 1949 р. в цій країні виникло два типи менеджерів: \"експерти\", які роблять наголос на технічних навичках і віддають перевагу теорії \"Х\", та \"червоні\", котрі акцентують на людських навичках і впливають на працівників політичними та ідеологічними інструментами, де краще спрацьовує теорія \"Y\".

Представлення сильних і слабких сторін конкуренції Мак-Грегором повинно зумовити у студентів інтерес до теорії \"Z\" В. Оучі, в якій він намагався поєднати переваги японського та американського менеджменту. Вони подані в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ УПРАВЛІННЯ ЗА ТЕОРІЄЮ \"Z\" В. ОУЧІ*

Характеристика

Тип А (американські компанії)

Тип Z(нові американські компанії)

Тип J(японські компанії)

Тривалість роботи співробітника в одній фірмі

Короткострокова

Довгострокова

Довгострокова

Методи прийняття рішень

Індивідуальні

Групові консенсусом

Групові консенсусом

Відповідальність

Індивідуальна

Індивідуальна

Колективна

Оцінка діяльності і службове просування

Швидкі

Уповільнені

Уповільнені

Контроль

Явний формалізований

Прихований неформалізований, але з чіткими формальними процедурами

Прихований неформалізований

Характер кар\'єри

Запланована заздалегідь

Помірно планується

Не планується

Коло інтересів

Вузьке

Широке, включаючи сім\'ю

Широке

Особливий інтерес у самостійному вивченні теми становить розуміння різних стилів управління підлеглими в міжнародних корпораціях. При цьому відомі моделі набувають певних особливостей (нижче наведені моделі управління з погляду ступеня самостійності підлеглих у відносинах з начальником).

Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

1) Автократичне керівництво (Authoritarian Leadership)

Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

2) Патерналістське керівництво (Paternalistic Leadership)

Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

3) Демократичне керівництво (Participative Leadership)

Рис. 7.2. Взаємодія між керівниками і підлеглими

Автократичне керівництво полягає у жорстких вертикальних відносинах між керівником і окремими підлеглими. Цей стиль забезпечує чіткість функціонування у простих процесах. Використовується в управлінні зарубіжними відділеннями, розташованими у країнах з перехідними економіками, та малорозвинутих країнах.

Патерналістське керівництво базується на участі окремих підлеглих у прийнятті рішень і партнерських відносинах керівника з кожним підлеглим. Застосовується переважною більшістю західних компаній як у штаб-квартирі, так і зарубіжних відділеннях, розташованих у розвинутих країнах.

Демократичне керівництво ґрунтується на численних партнерських відносинах між усіма членами групи, включаючи керівника. Використовується переважно японськими корпораціями, а також самонавчальними організаціями і в разі командної роботи.

У міжнародних корпораціях використовується також модель керіництва Р. Лайкерта, що включає чотири системи.

Система 1.

Експлуататорсько-авторитарна. Ці керівники мають характеристики автократа.

Система 2.

Прихильно-авторитарна. Ці керівники можуть підтримувати авторитарні відносини з підлеглими, але вони дозволяють підлеглим, хоча й обмежено, брати участь у прийнятті рішень. Мотивація створюється винагородою і в деяких випадках — покаранням.

Система 3.

Консультативно-демократична. Керівники виявляють значну, але не повну довіру до підлеглих. Є двостороннє спілкування і деяка довіра між керівниками і підлеглими. Важливі рішення приймаються нагорі, але багато конкретних рішень приймаються підлеглими.

Система 4.

Базується на участі персоналу в управлінні. Передбачає групові рішення та участь робітників у прийняття рішень. На думку Лайкерта, вона — найдійовіша. Ці керівники повністю довіряють підлеглим. Взаємовідносини між керівниками і підлеглими дружні і взаємно довірливі. Прийняття рішень вищою мірою децентралізовано. Спілкування двостороннє і нетрадиційне. Лідери системи 4 відповідають характеристикам лідерів, що заохочують участь робітників в управлінні (теорія \"Y\"). Крім того, вони зорієнтовані на людину, на противагу керівникам системи 1, зорієнтованим на роботу.