ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Логіка → Судження

Судження → Реферат


Реферат на тему:

Судження

План

  1. Поняття судження, його види, класифікація і форми вираження.

  2. Поділ суджень за модальністю.

  3. Складні судження. Відношення між судженнями за істинністю.

1. Судження — це форма мислення, у якій щось стверджується чи заперечується в існуванні предметів або виражається зв\'язок між предметом та його властивостями чи відношення між предметами.

Судження бувають прості і складні. У простих судженнях пов\'язані два поняття — суб\'єкт S і предикат Р за допомогою зв\'язки є чи не є. У складних судженнях пов\'язані два і більше простих суджень за допомогою логічних сполучників кон\'юнкції, виключаючої і невиключаючої диз\'юнкції, імплікації і еквівалентності. Природною мовою ці сполучники виражаються за допомогою граматичних сполучників \"і\" (або \"та\"), \"або...або\", \"або\" (\"чи\"), \"якщо..., то\" \"тоді і тільки тоді, коли\".

Прості судження поділяються на:

1) екзистенціальні (судження існування), у яких виражається сам факт існування предмета, що відображається в думці: а — а;

2) відносні судження, у яких роль предмета, що виражає відношення між двома іншими елементами судження, виконують інші поняття: а R в, або R (а, в);

3) атрибутивні судження, у яких стверджуються або заперечуються певні властивості, що належать предмету: S є Р, S не є Р. Ці судження називаються ще категоричними (див. табл. класифікації суджень).

Судження називають загальними, частковими, одиничними залежно від того, чи мова йде про весь клас предметів, його частину чи про один предмет у суб\'єкті:

а) загальні судження — \"всі S є (не є) Р\";

б) часткові судження — \"деякі S є (не є) Р\"; вони можуть бути визначеними і невизначеними. Кванторами визначених суджень виступають терміни: \"тільки деякі\", \"більшість\", \"меншість\", \"немало\", \"не всі\", \"майже всі\", \"декілька\". Квантором невизначених суджень виступає термін \"деякі\";

в) одиничне судження — \"це S є (не є) Р\".

Відношення між судженнями та їх класифікація за якістю й кількістю.

Логічні відношення між судженнями можна подати у формі \"логічного квадрата\".

Судження

Судження:

А — загальноствердні (всі S є Р)

Е — загальнозаперечні (жодне S не є Р)

І — частковоствердні (деякі S є Р)

О — частковозаперечні (деякі S не є Р)

Примітки.

1. Лінії квадрата по вертикалі відображають відношення підпорядкованості між судженнями А та І, Е та О, де А, Е — підпорядковуючі судження,а Е та О — підпорядковані.

2. Лінії квадрата по діагоналі відображають відношення суперечності (контрадикторності) між судженнями А і О, Е та І.

3. Лінія квадрата по верхній горизонталі відображає відношення контрарності (протилежності) між судженнями А та Е.

4. Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення субконтрарності (часткові збіжності) між судженнями І та О.

Розподіленим називається таке поняття (термін), яке в даному судженні взято в його повному обсязі. Нерозподіленим називається таке поняття (термін), яке взяте частково, не в його повному обсязі.

У загальноствердних судженнях (А) поняття на місці суб\'єкта (S) повинні бути розподіленими, а на місці предиката (Р) можуть бути і розподіленими, і нерозподіленими.

У загальнозаперечних судженнях (Е) поняття на місці суб\'єкта (S) та предиката (Р) завжди є розподіленими.

У частковоствердних судженнях (І) поняття на місці суб\'єкта завжди не розподілені, а на місці предиката (Р) можуть бути розподіленими, але, як правило, є також нерозподіленими.

У частковозаперечних судженнях (О) поняття на місці суб\'єкта (S) завжди є нерозподіленими, а на місці предиката (Р) — завжди розподіленими (див. табл. класифікації суджень і схему взаємозв\'язків суджень у традиційній і математичній логіці).

Таблиця класифікації суджень

Поділ суджень за структурою

Прості

Складні

Атрибу-тивні

Релятивні

Екзистенціальні

Модальні

Безумовні

Умовні

Катего-ричні

Розділові

Загальноствердні

Перетворюються в атрибутивні судження

Перетво-рюються в атрибутивні судження

Алетичні

Кон\'юнк-ції

Строгої диз\'юнкції

Імплікаційні

Загальнозаперечні

Епістемічні

Нестрогої диз\'юнкції

Еквіваленції

Частковоствердні

Темпоральні

Частковозаперечні

Деонтичні

2. Модальні висловлювання.

Модальна логіка є розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Існують такі види модальних логік і модальних висловлювань: алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні. Алетичні висловлювання включають такі модальності: \"необхідно\", \"можливо\", \"випадково\" та їх модифікації. Епістемічні висловлювання включають до свого складу такі модальності: \"знаю\", \"вірю\", \"вважаю\", \"доведено\", \"відомо\", \"спростовано\" тощо. Темпоральні висловлювання включають такі оцінки змісту, у яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик: \"було так, що\", \"буде так, що\", \"завжди було так, що\", \"завжди буде так, що\", \"раніше\", \"пізніше\", \"одночасно\" та ін. Деонтичні висловлювання характеризують наявність або відсутність в судженні певних норм за допомогою таких модальностей: \"обов\'язково\", \"необов\'язково\", \"дозволено\", \"недозволено\", \"заборонено\", \"незаборонено\" та ін. (див. табл. класифікації суджень і табл. видів модальних логік і модальних висловлювань).

Таблиця видів модальних логік і модальних висловлювань

Судження Види модаль-них логік і модальних висловлювань

Алетичні

Епістемічні

Темпоральні

Деонтичні

Різновиди модальностей

необхідно, можливо, випадково тощо

знаю, вірю, вважаю, доведено, спростовано, припустимо тощо

було, буде, раніше, пізніше, одночасно, є так тощо

обов\'язково, необов\'язково, дозволено, заборонено тощо

Схема взаємозв\'язку суджень у традиційній і математичній логіці

Види судження

Позначення

Формула судження

Розподіленість термінів судження

Відношення S і P

в традиційній логіці

в математичній логіці

S

P

ЗСудження агальноствердні

А

Всі S є P/S a P/

х[S(x)  P(x)]

+

+

Частковоствердні

І

Деякі S є P/S і P/

 х[S(x)  P(x)]

+

Загальнозаперечні

Е

Жодне Sне є P/S е P/

х[S(x)  Судження (x)]

+

+

Частковозаперечні

О

Деякі Sне є P/S о P/

 х[S(x)  (x)]

+