ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Логіка → Абстрагування

Абстрагування → Реферат


Реферат на тему:

Абстрагування

Зміст

Вступ

1. Поняття обстракції або абстрагування

2. Сутність методології

3. Загальнонауковi методи

Висновок

Вступ

Одним із найважливіших спеціальних прийомів досліджень в економічній теорії є метод наукової абстракції. Він полягає у видiленнi найбільш суттєвих сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового. Спочатку дається загальна характеристика явища, визначаються притаманні йому суперечності, а потім розглядаються конкретні вияви цього явища. Таким чином найбільш загальна (найпростіша) економічна форма розгортається в цілісну систему економічних відносин вiдповiдно до власної внутрішньої логіки останньої. Те, від чого на початковому етапі необхідно було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттєвих відносин, тепер, навпаки, підлягає роз\'ясненню. В результаті конкретне постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а цілісною панорамою суспільного життя.

Особливістю теоретико-економічного дослідження е те, що при вивченні економічних процесів не можна користуватися конкретними прийомами i засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Будь-яка абстракція, як відомо, завжди бідніша за конкретне явище. Вона вiдображує об\'єктивну реальність не так, як живе споглядання, а проникає всередину її, йдучи від явища до суті; на практиці застосування методу абстракції може призвести до помилки. Це пояснюється відривом абстрактних понять від дійсності, що проявляється у розриві якісної i кількісної сторін економічних процесів, абсолютизації окремих явищ економічного життя тощо.

Абстрактне мислення з властивими йому прийомами діалектичної, але не формальної, логіки охоплює й інші методи пізнання виробничих відносин, зокрема аналіз i синтез. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. Так, визначаючи економічні закони тієї чи іншої системи, в складному господарському організмі виділяють складові його, з\'ясовують роль i значення кожного окремого елемента, їх зв\'язки в єдиному, але складному господарському механізмі. Це важливо для подальшого теоретичного обгрунтування всіх тихнул особливостей предмета дослідження, від яких абстрагуються спочатку. Внаслідок такого аналізу користуються найбільш загальними абстракціями, придатними для вивчення досліджуваного об\'єкта.

У процесі синтезу дослiджується економічне явище у взаємозв\'язку i взаємодії його складових частин. Мислення тут іде від абстрактного до конкретного, від розумiння суті відносин до прояву їх у конкретній ситуації. Аналіз сприяє розкриттю істотного в явищі, а синтез завершує розкриття суті, дає можливість показати, в яких формах це притаманне економічній дійсності.

Отже, аналіз i синтез є двома нерозривними чинниками процесу наукового пізнання дійсності, використання яких сприяє виявленню причинно-наслідкових зв\'язків окремих явищ.

Наукове пізнання суспільних процесів i систем передбачає також використання методу поєднання логічного й історичного підходів до вивчення економічної теорії.

Логічний взаємозв\'язок усіх компонентів суспільства як цілісного організму відбиває історичний процес виникнення й становлення певної системи. Поєднання логічного й історичного в економічній теорії допомагає вiдкриттю якісно нових форм дії економічних законів i знаходженню нового змісту в економічних категоріях. В обох випадках слід виявити якісні зрушення, що мають місце на певному етапі розвитку економічної системи, а також обгрунтувати, яким чином виникнення нових відносин детермінує появу якісно нових форм вияву економічних законів.

Отже, логічний метод дослідження є історичним методом, звільненим від історичної форми i випадковостей історичного процесу, адже відповідь на одне й те саме запитання в епоху первісного нагромадження капіталу i в сучасному розвинутому суспільстві буде різною.

1.Поняття обстракції або абстрагування

Абстрагування або абстракція(лат. - відвертання) — це процес уявного відділення окремих або загальних властивостей, ознак і відношень від конкретного предмета, що цікавлять людину у даний час, а також уявного відвертання їх від множини усіх інших ознак. Аристотель розглядав абстрагування як процес, в результаті якого відкидається усе часткове, випадкове, другорядне і відділяється загальне. Термін \"абстрагування\" або \"абстракція\" у сучасній логіці вживають у таких значеннях: як метод буденного та наукового пізнання, як алгоритм або наказ процедури відвертання, тобто правила абстрагування, як побудова в науці абстрактних об\'єктів. Сутність методу абстрагування полягає у дослідженні реальних предметів, явищ, процесів, ви членуванні в них різноманітних властивостей, ознак, якостей, в уявному відвертанні їх та фіксуванні за допомогою слів і словосполучень природної мови. Термін \"абстрагування\" вживають у значеннях: процесу пізнання, як результат цього процесу.

Абстрагування як процес — це дослідження, вивчення предметів і явищ з метою виявлення їх специфічних характеристик, а абстракція як результат — це певне знання у формі понять, категорій, суджень, ідей, законів, теорій. Приклади абстрагування:

а) логіка як наука абстрагується від індивідуальних особливостей

мислення конкретної людини і вивчає інваріанти мислення, тобто те загальне, що притаманне всім суб\'єктам мислення, а саме — структуру мислення і закони, яким підпорядковується їх мислення;

б) юрист, мислення якого регламентується нормами права, абстрагується від різноманітних проявів суспільних відношень і вивчає, насамперед, право відношення, тобто такі відношення, які регулюються і санкціонуються правом.

Приклади абстракцій як результату пізнавального процесу: \"право\", \"держава\", \"норма права\", \"право відношення\", \"правопорядок\", \"законність\", \"правопорушення\", \"злочин\", \"злочинність\" і т. д.

Метод абстрагування.

Дав можливість досліджувати державно-правові інститути відокремлюючись від особливостей умов їх існування.

Статистичний. Визначає кількісні зміни в державно-правових інститутах.

Соціологічний. Дав можливість визначити відношення населення до державно-правових рішень шляхом опитування та анкетування.

2. Сутність методології