ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Зміст договору поставки продукції для державних потреб

Крім вищезазначених умов, сторони повинні передбачити у договорі й механізм передачі продукції замовнику. Ця умова договору має надзвичайно важливе значення, – адже від неї залежить момент виникнення права власності на продукцію, ризик її випадкової загибелі та місце виконання зобов\'язання.

Умови поставки за договором поставки продукції для державних потреб визначаються за домовленістю сторін. Ці умови можуть передбачати як обов\'язок виконавця лише передати продукцію з власних складів, а наступне транспортування, ризики пов\'язані з цим, та усі витрати покладаються на замовника, або як обов\'язок виконавця самостійно поставити продукцію, або ж обов\'язок відвантажити продукцію певним видом транспорту.

Сторони у договорі поставки продукції для державних потреб повинні передбачати й умови розрахунків за поставлену продукцію.

Ця умова договору є надзвичайно важливою для постачальників, особливо, якщо врахувати недоліки фінансування з державного бюджету, в тому числі і на поставку продукції для державних потреб. У зв\'язку з цим ст.2 Закону України \"Про поставки продукції для державних потреб\" передбачає, що державні замовники гарантують виконавцям державного замовлення від імені держави оплату продукції, яка поставляється для державних потреб, а Кабінет Міністрів України виступає гарантом виконання зобов\'язань державних замовників.

До умов, які можуть зазначатися у договорі поставки продукції для державних потреб за домовленістю сторін, відносимо:

а) види пільг, які можуть надаватися виконавцям;

б) порядок розгляду взаємних претензій і санкцій за порушення умов договору;

в) порядок припинення договору як на вимогу замовника, так і виконавця;

г) умови продовження термінів поставки, проте в межах загального строку поставки;

д) принципи перегляду ціни та інше.

Розглянувши істотні умови договору поставки продукції для державних потреб, можна окреслити його приблизну структуру. Важливо зауважити, що законодавець не пропонує типової форми цього договору, а надає сторонам можливість вільно визначати його зміст.

Відповідно до звичаїв ділового обороту, будь-який договір умовно поділяють на три частини: вступну, основну та заключну.

Вступна частина договору поставки продукції для державних потреб складається з реквізитів договору та його преамбули. Реквізитами договору є назва, дата й місце його укладення.

Назва договору вказує на юридичну сутність документа. Проте, укладаючи договір, необхідно пам\'ятати, що сутність договору випливає не з його назви, а зі змісту. Тому, якщо назва договору не відповідатиме його змісту, ця назва не матиме жодного значення.

Дата укладення договору поставки продукції для державних потреб є його важливим реквізитом, – адже, відповідно до ст.34 Закону України \"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти\", договір про закупівлю набирає чинності з моменту його підписання замовником та виконавцем.

Місце укладення договору поставки продукції для державних потреб фіксує місце акцепту пропозиції укласти договір.

У преамбулі зазначається повне та скорочене фірмове найменування контрагентів, а також скорочена назва сторін за договором (наприклад, \"Замовник\", \"Постачальник\", із тим, щоб надалі у тексті договору не наводити повну назву сторін). Детально вказуються назви посад осіб, які підписують договір, а також їхні прізвища, імена та по батькові. Крім того, обов\'язково зазначається назва документа, з якого випливають повноваження посадової особи на підписання договору. Такими документами є статут, положення, довіреність та ін.

Основна частина договору повинна містити такі розділи: предмет договору, строки поставки; ціну та порядок розрахунків; умови та періоди поставки; права та обов\'язки сторін; відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов\'язань; обставини, які звільняють сторони від відповідальності за невиконання договору (форс-мажорні обставини); порядок вирішення спорів; порядок внесення змін та розірвання договору.

В заключній частині договору звичайно зазначаються, юридичні і фактичні адреси сторін, номери державного реєстру суб\'єкта підприємницької діяльності та платника податків, банківські реквізити, підписи уповноважених осіб із відбитками печатки чи довіреністю на особу, що підписала договір. Окрім того, до договору необхідно додати копію ліцензії на право здійснення певних видів діяльності (при поставці продукції, яка підлягає ліцензуванню).

Відтак, зробимо висновок, що, укладаючи договір поставки продукції для державних потреб, сторони самостійні у визначенні його умов. Проте, враховуючи вимоги законодавства, і те, що договір поставки продукції для державних потреб виступає різновидом договору поставки, він повинен містити такі обов\'язкові істотні умови: кількість, номенклатуру, якість, строк, ціну. Проте ці умови мають відображати специфіку поставки для задоволення державних потреб і враховувати порядок формування, розміщення та фінансування державного замовлення.

Водночас важливо зауважити, що пропоноване дослідження не вважаємо завершеним, і проблема забезпечення державних потреб залишається актуальною. А тому, подальші дослідження у даному напрямку стосуватимуться аналізу виконання договору поставки продукції для державних потреб.

Література

  1. Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №3. – ст.9.

  2. Цивільне право України: Підручник у двох книгах. Книга 2. За редакцією О.В. Дзери та Н.С.Кузнєцової. – Київ: Юрінком Інтер, 2002. -640с.

  3. Вісник державних закупівель, 2002. 05. 15.