ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Зміст договору поставки продукції для державних потреб

Проте зауважимо, що в тексті договору не обов\'язково зазначати усі характеристики якості продукції – достатньо лише зробити посилання на певні нормативні документи, які встановлюють ці умови і пройшли державну реєстрацію (державні стандарти України; галузеві стандарти; стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок; технічні умови або стандарти підприємств).

Окрім обов\'язкової фіксації нормативних документів, що зазначають умови якості, для її підтвердження, у договорі необхідно передбачити й обов\'язок виконавця надати сертифікат відповідності – документ, який підтверджує, що продукція відповідає вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

До того ж, можна передбачити обов\'язок постачальника засвідчити якість продукції відповідними документами, які передаються разом із продукцією. Роль цих документів надзвичайно велика, – адже на їхній підставі – покупець перевіряє якість продукції. Поставщик, у своєю чергою, несе відповідальність за поставку продукції неналежної якості, у разі виявлення розбіжностей між дійсною якістю і даними, що містяться у вказаних документах. Окрім того, до їх складу часто входить технічна документація, яка має інструкційний характер, пояснюючи порядок експлуатації й користування продукцією. Ці документи можуть бути найрізноманітнішими, наприклад: постачальник обладнання повинен передати замовнику паспорт на нього, інструкцію щодо монтування, перелік комплектуючих, карту змазування та ін.

Важливою складовою якості продукції, яку необхідно обумовлювати в договорі, є її комплектність. Поставка комплектної продукції – це поставка усіх необхідних складових виробу. Комплектність поставки має надзвичайно важливе значення в разі поставки устаткування, машин, – адже недопоставка одного із складових частин виробу призводить до неможливості користування ним. У договорі також може бути передбачено поставку продукції з додатковими до комплекту виробами чи без окремих, не потрібних покупцеві виробів, що входять до комплекту.

Наступною умовою договору, яка забезпечує якість продукції, це тара чи упаковка. Тара – це засоби зберігання та перевезення продукції, призначеної для багаторазового використання. У договорі необхідно передбачити обов\'язок повернути постачальнику багатооборотну тару й засоби пакування, в яких надійшов товар. Упаковка – це засоби одноразового використання при зберіганні та перевезенні товару і вона, як правило, не повертається.

Істотною умовою, без якої договір вважатиметься неукладеним, є строк, оскільки державне замовлення передбачає поставку продукції, необхідної для забезпечення державних потреб у певний період часу.

В літературі строки поставки поділяють на загальні й окремі. Загальний строк – це відрізок часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку усієї передбаченої договором продукції. А окремі строки – це строки поставки окремих частин продукції.

Укладаючи договір поставки продукції для державних потреб, сторони повинні врахувати, що загальний строк цього договору має свої особливості, пов\'язані з коштами, якими здійснюється оплата продукції. Так ст.1 Закону України \"Про поставки продукції для державних потреб\" передбачено, що поставки продукції для державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, які залучаються до цього. І оскільки Державний бюджет формується лише на наступний поточний рік, тому й обсяги коштів для закупівлі зазначеної продукції передбачаються в Законі про Державний бюджет України лише на поточний рік.

Позиція законодавця щодо загального строку договору поставки продукції для державних потреб відображена й у листі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.01.2002 року №19-36/136 \"Щодо укладання договорів на закупівлю, за рахунок державних коштів, на період, що перевищує один рік\", а саме: \"...укладення договорів, виконання яких фінансується за рахунок бюджетних коштів, здійснюється... на підставі бюджетних призначень, що встановлюються Законом України про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік. Виходячи з цього, укладення договору про закупівлю, фінансування якого планується у послідуючих бюджетних роках, відповідно до бюджетного законодавства є неправомірним\" [3, с.26].

Отже, договір на поставку продукції для державних потреб може бути укладений на строк не більше календарного року, оскільки за рахунок державних коштів, може бути оплачена лише та продукція, яка поставлена протягом року.

В межах цього загального строку, сторони вправі самостійно встановлювати окремі строки поставки. Ці строки називають ще періодами поставки. Щодо періодів поставки, то новий Цивільний кодекс України передбачає: якщо строки поставки окремих партій товарів (періоди поставки) у договорі не визначено, товари мають поставлятися рівномірними партіями щомісячно, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов\'язання.

Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути встановлено і графік поставки (декадний, піврічний тощо).

Надзвичайно важливою умовою договору поставки продукції для державних потреб, як і усіх оплатних договорів є ціна. Ціна – це певна грошова сума, яка сплачується замовником за одержану продукцію. Насамперед, – це загальна вартість продукції, що підлягає поставці. Проте, ціна може включати і додаткові витрати постачальника на страхування, перевезення, маркування, пакування товару й ін.

У договорі поставки продукції для державних потреб ціна визначається за домовленістю сторін, відповідно до витрат на державне замовлення і тендерних пропозицій переможця конкурсу. Проте на деякі види товарів, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію підприємств, що займають монопольне становище на ринку, в Україні встановлено державне регулювання цін. А тому, під час поставки такої продукції (цукру, лікарських засобів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та ін.) сторони обов\'язково повинні враховувати встановлені межі цін на неї.