ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Проблема відповідальності юридичних осіб, заснованих на державній власності

Викладені проблеми законодавчого регулювання ще більше поглибилися внаслідок запровадження казначейської форми виконання державного бюджету [18]. За такої форми виконання державного бюджету банківські рахунки державних установ було закрито і фінансування їх витрат здійснюється з бюджетних рахунків органів Державного казначейства України, відкритих на ім\'я цих органів у банківських установах, визначених Кабінетом Міністрів України і Національним банком України. Сукупність бюджетних рахунків органів Державного казначейства України становить єдиний казначейський рахунок. Для обліку витрат державних установ на їх ім\'я в органах Державного казначейства України відкриваються реєстраційні рахунки.

Складається ситуація, за якої державні установи не мають самостійного права вибору на відкриття рахунків в установах банків, за винятком тих випадків, коли державна установа отримує доходи від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, яка здійснюється нею з підстав, передбачених законодавством. Правовий режим використання відповідних коштів залежить від засад, на яких державною установою організовано реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. Якщо такі кошти отримані не на засадах господарського розрахунку, вони мають назву позабюджетних, враховуються на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України і підлягають використанню за цільовим призначенням згідно з єдиним кошторисом доходів та видатків державної установи.

В умовах розширення договірних відносин між учасниками цивільного обігу постає потреба визначення в законодавстві правових форм участі держави у відносинах щодо відповідальності за зобов\'язаннями створених нею юридичних осіб – установ і казенних підприємств та стосовно відшкодування, відповідно до закону, шкоди, завданої юридичним та фізичним особам незаконними діями державних органів.

Це можна здійснити шляхом зазначення в законодавчому порядку, що в разі недостатності в юридичної особи, заснованої на державній власності, зокрема установи, коштів, відповідальність за її зобов\'язаннями несе казна, в особі органів, що заснували юридичну особу.

Що стосується казенних підприємств, то важливо в законі вказати, що у випадку недостатності у казенного підприємства коштів відповідальність за його зобов\'язаннями несе казна в особі органу, уповноваженого управляти казенним підприємством.

Альтернативним шляхом вирішення проблеми відповідальності за зобов\'язаннями юридичних осіб заснованих на державній власності може бути установчий акт або статут юридичної особи. В законодавчому порядку необхідно прийняти норму, яка б встановлювала обов\'язок зазначати в установчому акті чи статуті, на локальному рівні, субсидіарну відповідальність засновника юридичної особи, органу, який здійснює управління за зобов\'язаннями юридичної особи заснованої на державній власності.

Для реалізації положень про відповідальність необхідно також визначити в законодавстві правовий механізм застосування цієї відповідальності.

Вважаємо, що в новому Цивільному кодексі або в окремому законі потрібно визначити загальні принципи створення та функціонування юридичних осіб заснованих на державній власності, їх правовий статус, правовий режим майна, умови відповідальності, класифікацію цих осіб та регламентувати їхню участь у цивільному обігу.

Література

  1. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003р.

  2. Кравчук В. Соціально-правова природа юридичної особи // Автореф. канд. дис. – Львів, 2000.

  3. Грибанов В. Юридические лица. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1961. – С.4.

  4. Закон України \"Про власність\" від 07.02.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. №20. – С.249.

  5. Трансформування відносин власності (Матеріали \"круглого столу\"). – Право України. – 1997. – №2. – С.5-25.

  6. Пронська Г. Стосовно деяких запропонованих новацій у праві власності в Україні // Право України. – 1997. – №2. – С.10.

  7. Зинченко С., Лапач В., Газарьян Б. Вещные права предприятий // Хозяйство и право. – 1995. – №5. – С.54-67.

  8. Дзера О. Деякі питання формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні // Економіко-правові проблеми трансформування відносин власності в Україні. – К.: Манускрипт, 1997. – С.95-96.

  9. Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963.

  10. Братусь С. Субъекты гражданского права. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1950. – С.92.

  11. Венедиктов А. Государственные юридические лица в СССР // Советское государство и право. – 1940. – №10. – С.75-76.

  12. Витрянский В. Черты юридического лица // Экономика и жизнь. – 1995. – №8. – С.30.