ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Європейський вибір та місцеве самоврядування України: step by step

Реферат на тему:

Європейський вибір та місцеве самоврядування України: step by step

Проблеми європейського вибору України та його ролі для розвитку місцевого самоврядування активно розробляються в українській науці. Наукова література з цих питань постійно поповнюється новими дослідженнями вчених-юристів, політологів, соціологів та істориків. Серед них слід виділити таких авторів, як А. Білоус, В. Кампо, В. Князєв, В. Кравченко, О. Молодцов, М. Пухтинський, В. Рубцов, В. Толкованов, В. Тихонов.

У статті зроблено спробу розкрити:

а) роль і значення курсу Президента України \"Європейський вибір\" для розвитку місцевого самоврядування;

б) методологію дослідження цієї проблематики з урахуванням суспільно-політичних потреб переходу місцевого самоврядування від традиційної до європейської моделі його розвитку;

в) ключове значення для інноваційної моделі розвитку місцевого самоврядування повноцінної реалізації права громадян на його здійснення;

г) політико-правовий механізм забезпечення вищезгаданого переходу місцевого самоврядування до нової, консервативної субмоделі.

Напрям наукових досліджень проблем розвитку місцевого самоврядування у контексті європейського вибору України тільки формується і потребує нових зусиль. Поки що дослідження цього напряму мають фрагментарний, пошуковий характер, тоді як для підготовки науково обґрунтованих рекомендацій, наприклад, для політико-правової практики місцевого самоврядування необхідні, зрозуміло, фундаментальні монографічні дослідження.

Курс Президента України \"Європейський вибір\" [1], підтриманий громадсько-політичними силами в Україні, з-поміж інших питань, актуалізує розгляд конституційно-правових проблем місцевого самоврядування.

Деякі автори вважають, що назрілі зміни у системі місцевого самоврядування необхідно розв\'язувати у рамках реформи політичної системи України [2, с.7]. Інші вважають, що ці зміни мають відбутись у межах нового етапу муніципальної реформи [3, с.383]. Та незалежно від підходів авторів до цього питання, конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування залишаються ключовими.

Україна здійснює перехід від традиційної до європейської моделі політичної системи [4, с.5-14], а з ним і трансформацію від традиційного до ліберального конституціоналізму [5, с.124-131]. Це означає, що конституційні положення про самоврядування із суто номінальних, ідеологічних поступово повинні перетворитись у реально діючі політико-правові механізми.

Ліберальний конституціоналізм є необхідною передумовою для розвитку європейської моделі місцевого самоврядування, яка, фактично, виступає у трьох різновидах: консервативної, ліберальної та соціал-демократичної субмоделі [6, с.359-364].

До базових цінностей політичної ідеології консерватизму відносять приватну власність та мінімізацію втручання держави в економіку. Політичними пріоритетами лібералізму є свобода, приватна власність, зменшення податків, скорочення соціальних програм, приватизація. Соціал-демократи виступають за \"рівність умов\" на противагу \"рівності результатів\", свободу, солідарність, справедливість, підвищення податків з високих доходів, збільшення соціальних програм, націоналізацію [7, с.17-19].

Очевидно, що на перших порах реалізовуватиметься консервативна модель місцевого самоврядування, яка за своїми параметрами більше відповідає українським реаліям ніж ліберальна чи соціал-демократична субмоделі.

Зауважимо також, що одним з основних завдань конституційно-правового механізму розвитку місцевого самоврядування в Україні є імплементація Європейської хартії місцевого самоврядування (далі – Хартія), яка була ратифікована Україною у 1997 р. Хартія є критерієм європейськості місцевого самоврядування будь-якої держави.

В умовах розриву між Конституцією України 1996 р. і суспільною практикою її застосування простежується таке явище як удаваний конституціоналізм або фіктивна конституція [8, с.25-29]. Головний недолік існуючого (традиційного) конституціоналізму полягає у відсутності реальних прав людини. Становлення європейської моделі політичної системи в Україні означає перехід від традиційного до ліберального конституціоналізму. Ліберальний конституціоналізм існує лише за наявності реальної конституції: права громадян захищені судовою владою, органи влади обмежені чинною конституцією.

Традиційній політичній системі відповідає традиційна модель місцевого самоврядування [9, с.359-364]. Суть місцевого самоврядування за таких обставин фактично зводиться до формального проголошення конституційних цінностей. Внаслідок цього в Україні постійно виникають конфлікти з Радою Європи щодо імплементації Хартії.

Отже, стає очевидним, що трансформація традиційної моделі місцевого самоврядування в європейську консервативну субмодель у теоретичному плані потребує оновлення методології дослідження конституційно-правових проблем розвитку самоврядування.

Європейська консервативна субмодель місцевого самоврядування потребує змін у відповідних конституційно-правових механізмах її реалізації. Це означає, що мають бути уточнені ролі і завдання кожного з елементів цього механізму: законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, а також Президента України та органів місцевого самоврядування.

Тому перехід від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської форми правління, як це передбачено реформою політичної системи України [10, с.1-2], не повинен, на нашу думку, зводитись до того, щоб діючий нині принцип фактичного верховенства глави держави замінив принцип фактичного домінування парламенту.

Зрозуміло, що зміна форми правління, передусім, повинна мати якісний характер і полягати у поступовому переході від традиційного до ліберального конституціоналізму. Це, зокрема, означає, що пріоритет необхідно надавати не номенклатурно-бюрократичним інтересам, а правам і свободам громадян.

Стаття 3 Конституції України проголошує людину найвищою соціальною цінністю, а забезпечення її прав та свобод є головним обов\'язком держави. Повніше права людини можуть бути зреалізовані у вільному, демократичному суспільстві. Таке суспільство неможливо уявити без впровадження тих чи інших форм самоврядування. Тоді, як для держави є властивою система державних інститутів, відкрите суспільство характеризується системою громадських об\'єднань [11, с.18].

Інститут місцевого самоврядування відрізняється від держави та об\'єднань, хоча має з ними певну подібність. Його характеристика вказує на те, що воно інтегровано у всі сфери суспільного життя і виступає необхідним елементом демократичної організації суспільства [12, с.10-12]. Визнання і гарантування місцевого самоврядування як невід\'ємної складової конституційного ладу держави (ст.7 Конституції України) покликано сприяти становленню відкритого суспільства в Україні.