ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Станіслав дністрянський про конституцію держави

  • по-перше, ця конституція не виражала волю всього народу, а лише волю робітничого та безземельного хліборобського пролетаріату;

  • по-друге, цей документ не визнає жодних основних прав і свобод людини, а визнає лише диктатуру пролетаріату;

  • по-третє, радянська держава не хотіла бути державою в її класичному розумінні, а стати федерацією рад всього світу;

  • по-четверте, новітня держава, що спирається на Конституцію, є правовою державою, а Радянська республіка не знає ознак права – лише диктатуру. В ній не має поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

  • по-п\'яте, конституція держави містить у собі стабільні основи державного ладу, які не обмежуються певною метою. Конституція Радянської Республіки обмежується як часом, так і змістом: \"запровадження диктатури пролетаріату\" доки \"трудові елементи знищать капіталістичний визиск\".

Саме тому цей документ, на думку С. Дністрянського, і не може називатись конституцією держави, а є тільки \"революційним маніфестом, революційною програмою...Совєтської Республіки\" 4,195.

Для того щоб конституція держави була реальною і могла виконувати своє головне призначення – бути основним законом держави, ядром її правової системи, законом з вищою юридичною силою, вона мусить мати \"три опори\": історичну, політичну і юридичну (правову) основу 5, с.235. Історична основа кожної конституції \"ховається\" в її творцеві – в народі. С. Дністрянський з цього приводу пише: \"... Бо що ж єсть конституція?...Constituere – трівко вставляти, установляти. Хто ж установляє? Нарід. Доки нарід, як такий, не встановив про свою долю, не було конституції... Конституція без волі народа не є справжня конституція – вона є твором довільним, що дуже легко прокидається з абсолютизмом... в конституції сам нарід становить про своє право, про свою державу. Він може хотіти лише такого права і лиш такого державного ладу, який відповідає його народній вдачі що протягом літ проявляється в його суспільному житті, коротко кажучи: в його народній історії, в його народних традиціях. Конституція, що не числилась би з історичною основою життя цілого народу, не може бути ніколи тривка...\" 5,233,235. Політичну основу конституції держави Станіслав Дністрянський вбачав \"в обставинах сучасної доби і у відношенні до инших держав чи народів\", при цьому, будучи переконаним в тому, творячи конституцію треба добре орієнтуватися як в історії, так і в теорії конституційного права, в досвіді конституційного будівництва зарубіжних країн, в тенденціях розвитку конституціоналізму як такого взагалі, а особливо французького, англійського, швейцарського та північно-американського. Однак, однієї історії європейського конституціоналізму, зазначає вчений, є недостатньо для забезпечення \"політичної\" стабільності основного закону. Його положення повинні бути пройняті також і духом \"провідних ідей теперішньої доби\", а відтак учений окремо підкреслює, що \"Конституцію нової держави не складається на старих ідеях, які в історії людства або пережилися або переживаються, тільки береться на увагу ті нові ідеї, які в всесвітньому поступі добули або добувають собі право громадянства. Конституція складається для грядущих поколінь\" 5,236. Правова (юридична) основа конституції полягає, на думку С. Дністрянського, як в особливостях \"форми і змісту, якими вона ріжниться від інших законів\", так і в її місці в ієрархії нормативно-правових актів держави. Тому, визначаючи конституцію як основу національної нормативно-правової системи, фундамент законодавства, С. Дністрянський стоїть на тому, що в сучасній державі має бути створена спеціальна система захисту конституції. В частині визначення правової основи конституції цікавими є погляди вченого на можливу національну назву – синонім до поняття \"конституція\". З цього приводу С. Дністрянський писав, що \"коли ж хтось хоче безумовно мати на \"конституцію\" окрему українську назву, – то... найліпше відповідає слово: \"правна установа\" 5, с.233.Останнє визначення цілком є зрозумілим, оскільки С. Дністрянський був переконаним прихильником соціологічного напряму розвитку права взагалі.

Аналізуючи його погляди, передусім конституційно-правові, погляди на загальну теорію права і держави, на проблеми міжнародного публічного права, можна також дійти висновку, що серед представників соціологічної школи права С. Дністрянський належить до групи інституціоналістів. Саме в рамках соціологічної школи права в першій чверті ХХ ст., крім напряму конституціоналістів-солідаристів набув певного розвитку і популярності в наукових колах інший напрям – інституціоналізм, одним із теоретиків, якого був М. Оріу. Інституціоналісти бачили в державі, її органах, партіях, організаціях – \"інституцію\" (установу, заклад) призначенням яких є розв\'язання політичних, соціальних, економічних проблем суспільства, а в самій конституції держави – \"формальний статут\" інституції 6,6-8, при цьому на думку М. Оріу, саме цей статут держави (конституція) \"повинен поставити перепону захопленям уряду шляхом всемогутньої сили встановлення права\" 7, с.538. Саме тому, С. Дністрянський, розкриваючи популярно сутність і зміст конституції, пише: \"...хотячи зрозуміти, що належить до змісту Конституції, мусимо уявити собі, що держава єсть нічим іншим, як великою публічною корпорацією. Тому образово найліпше представити собі, що Конституція є у великому те, що статут якогось товариства в малому. Способи організації держави є дуже тотожні на це, що бачимо в організації звичайних товариств...\" 4, с.195.

С. Дністрянський проводить таку аналогію:

  1. Члени, засновуючи товариство, складають його статут. Так і в конституційній державі – всі її громадяни беруть участь у прийнятті Конституції.

  2. Статут містить назву і місцезнаходження товариства, – отож і Конституція містить в собі назву держави і її територіальні межі.

  3. Статут передбачає права та обов\'язки членів товариства, – і конституція має містити основні права і обов\'язки громадян.

  4. Конституція передбачає поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову. Подібне ми бачимо і в Статуті товариства, який передбачає такі органи, як загальні збори, \"виділ\" або президія та мировий суд.

  5. У державі існують контролюючі органи та запроваджуються податки. В товаристві цьому відповідає контрольна комісія і членські внески.

  6. Великі товариства мають у своєму складі \"секції або комісії\". В конституційній державі влада теж поділяється на різні області, за якими визнається \"самоуправа\" (тобто самоврядування).

ПоглядиСтаніслава Дністрянського на конституцію сучасної держави, її зміст та сутність, форму, функції, \"наповнення\" конкретних конституційних норм тими чи іншими положеннями, крім його наукових праць, яскраво доповнюються авторським проектом Конституції ЗУНР 8,с.161-185. Цей проект був підготовлений вченим у кінці 1920 р. на замовлення Уряду Євгена Петрушевича уже на еміграції. Проект складається із 130 статей, об\'єднаних у три глави: \"Держава і право\", \"Державна влада\" та \"Право народів на самовизначення\". Глава перша \"Держава і право\" містить три розділи: \"Правова держава\", \"Людські та громадянські права\" та \"Права народу\". Своєю чергою, розділ другий цієї глави – \"Людські та громадянські права\" – містить такі окремі підрозділи під назвами: \"Свободи\", \"Рівність\", \"Охорона і старівля\". Глава друга \"Державна влада\" складається із трьох розділів: \"Основи державної влади\", \"Організація народної волі\" та \"Виконання народної волі\". У другому і третьому розділах цієї глави, подібно до розділу \"Людські та громадянські права\", автор конституційного проекту виділяє окремі підрозділи: у розділі \"Організація народної волі\" – \"Народна Палата\", \"Загальнонародна Рада\", \"Народні Збори і Народні комори\" та \"Місцеве заступництво\"; у розділі \"Виконання народної волі\" відповідно – \"Президент Республіки\", \"Прибічна Рада\", \"Державна Рада\", \"Місцеве управління\" та \"Правосуддя\". Глава третя \"Право народів на самовизначення\" не має поділу на окремі розділи.