ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...


За рівнем (глибиною) реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах, можливі:

Реалізація загальних установлень

Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами:

активна, пасивна

Реалізація правових норм у конкретних правовідносинах

Реалізація загальних установлень — це втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності. Вплив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає \"дух\" права, а не його \"літеру\".

Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами

• це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб\'єктів права, тобто безперешкодне використання суб\'єктивних юридичних прав і свідоме виконання суб\'єктивних юридичних обов\'язків — без конкретних зв\'язків або відносин між суб\'єктами права.

Є дві форми такої реалізації:

активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб\'єкти права щодо всіх інших суб\'єктів. Цим правам відповідають обов\'язки всіх інших суб\'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;

пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб\'єкта віддій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов\'язків, не порушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.

Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах

— це втілення в реальні відносини конкретних норм права (див. главу \"Правовідносини. Юридичні факти\").

Форми реалізації права за суб\'єктами такі:

— індивідуальна;

— колективна.

Форми реалізації права за складністю і характером дій суб\'єкта (за участю чи без участі держави) такі:

Проста, безпосередня

(без участі держави)

Складна, опосередкована

(за участю держави)

- додержання

- виконання

- використання

- застосування

7

Безпосередня реалізація, тобто здійснення права у фактичному поводженні, відбувається в трьох формах. Форма перша - дотримання заборон. Тут реалізуються що забороняють і охоронні норми. Для дотримання заборон необхідно стримування від заборонених дій, тобто пасивне поводження. Для дотримання зафіксованого в даній нормі заборони потрібно пасивне поводження: стримування від уявлення до призначення на посаду судді, якщо немає згоди відповідної кваліфікаційної колегії судів. Всі охоронні норми містять заборону, що, хоча і не формулюється прямо, логічно випливає зі змісту норми: якщо за якісь дії в санкції норми встановлена юридична відповідальність, те очевидно, що такі дії заборонені законодавцем. Подібного роду заборони установлені нормами Особливої частини Кримінального кодексу і нормами Кодексу про адміністративні правопорушення. Форма друга - виконання обов\'язків. Це реалізація норм, що зобов\'язують, що передбачають позитивні обов\'язки, для чого потрібно активне поводження: сплатити податок, поставити товар покупцю, виконати роботу з трудовому договорові і т.п.Форма третя - використання суб\'єктивного права. У такій формі реалізуються норми, що управомочивают, у диспозиціях яких передбачені суб\'єктивні права. Суб\'єктивне право припускає як активне, так і пасивне поводження. Суб\'єкт поводиться пасивно, якщо відмовляється від використання свого права. Суб\'єктивне право може бути здійснене шляхом власних фактичних дій управомоченного (власник речі використовує її по прямому призначенню), за допомогою вчинення юридичних дій (передача речі в заставу, дарування, продаж і т.д.), через пред\'явлення вимоги до зобов\'язаного липу (вимога до боржника повернути борг) і у формі претензії, тобто обертання в компетентний державний орган за захистом порушеного права (якщо боржник відмовляється повернути борг, кредитор обращается у

8

суд із проханням про стягнення боргу в примусовому порядку).Реалізація права в більшості випадків відбувається без участі держави, його органів. Громадяни й організації добровільно, без примуса, по взаємній згоді вступають у правові відношення, У рамках яких використовують суб\'єктивні права, виконують обов\'язки і додержуються встановлені законом заборони. Водночас у деяких типових ситуаціях виникає необхідність державного втручання, без чого реалізація права виявляється неможливою.

2.Застосування права як особлива форма реалізації права

Правозастосування — це здійснювана в процедурно-процесуальному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб\'єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права.

Якщо скласти спрощено, то застосування правових норм – це ухвалення на основі норм права рішень у конкретних справах. З погляду формальної логіки це процес, який полягає у підведенні конкретного життєвого випадку під загальну правову норму, а також ухвалення на цій основі спеціального акта – акта застосування норм права.

Якщо додержання, використання пов\'язані з діями громадян, громадянських організацій, комерційних об\'єднань (корпорацій), то застосування норм права здійснюється державними органами і посадовими особами, і тільки у певних ситуаціях — громадськими організаціями. Громадяни не можуть бути суб\'єктами застосування норм права. У разі, якщо державний орган передає частину своїх повноважень окремим фізичним особам, то в процесі реалізації норм права вони виступають не як фізичні особи, а як представники цього державного органу.

Застосування норм права має місце там, де адресати правових норм не можуть реалізувати свої, передбачені законом права і обов\'язки без посередництва компетентних органів. Можна сказати, що на певному етапі правозастосування підключається до способів безпосередньої реалізації — додержання, виконання, використання.

За загальним правилом (особливо в країнах, що належать до романо-германського типу правових систем) основною формою реалізації права суддями та іншими посадовими особами держави вважається застосування правових норм, що містяться в законах і підзаконних нормативних актах.

В яких випадках виникає необхідність у застосуванні норм права ?

1. Коли передбачені юридичними нормами права і обов\'язки виникають лише після ухвалення владного рішення державного органу про наділення одних учасників правовідносин суб\'єктивними юридичними правами і покладення на інших суб\'єктивних юридичних обов\'язків (наказ про зачислення абітурієнта до вузу).