ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Роль ОВС в провадженні із застосуванням адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів

Разом із тим запобіжні заходи виконують свої особливі правоохоронні функції, які вирізняють їх серед інших примусових заходів, що й зумовлює їх самостійне місце в системі цих заходів. Наприклад, вони характеризуються тим, що їх застосування пов\'язано з реальною протиправною (у тому числі об\'єктивно протиправною) ситуацією і починається з моменту, коли вона досягає певного розвитку, тобто коли застосування попереджувальних заходів стає вже неефективним або взагалі непотрібним. Запобіжні заходи не попереджають, а безпосередньо припиняють правопорушення, створюють умови для встановлення особи правопорушника, обставин справи та реальної можливості для наступного застосування до правопорушника заходів адміністративного чи іншого впливу.

На відміну від адміністративних стягнень, розглядувані заходи не містять у собі елемента покарання особи, до котрої застосовуються. Виконуючи поряд із виховною й каральну функцію, адміністративне стягнення за своєю дією в часі є ретроспективним. Запобіжні ж заходи, як правило, спрямовані в сьогодення і часто здатні самостійно й оперативно розв\'язати конфліктну ситуацію, зокрема примусово припинити правопорушення. Вони можуть також забезпечувати умови для наступного застосування адміністративної або іншої відповідальності до винного, Нерідко запобіжні заходи застосовують і для боротьби з об\'єктивно протиправними діяннями душевнохворих або малолітніх, тобто осіб, котрі не підлягають юридичній відповідальності, Нарешті, адміністративне стягнення тягне за собою стан так званої адміністративної караності на певний термін, заходи ж адміністративного припиненняцього не спричиняють.

Запобіжні заходи, застосовувані міліцією, можна розділити на дві групи, Першу, значнішу, становлять заходи загального характеру, До них належать вимоги до громадянина й державного службовця припинити протиправні дії, вилучення речей і документів, огляд і т. ін. Заходи цієї групи є важливим Інструментом діяльності міліції.

До другої групи належать спеціальні заходи припинення. До них звертаються тільки тоді, коли інакше припинити протиправну поведінку неможливо, тобто коли інші заходи адміністративно-примусового характеру бажаних результатів не дали. Систему цих заходів становлять заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і застосування зброї. Такі заходи застосовують, як правило, тільки після попередження про намір їх застосувати і за суворого дотримання вимог законодавства.

Застосування запобіжних заходів органами міліції здійснюється тільки на підставі норм чинного законодавства, з дотриманням вимог законності, яке забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів міліції та посадових осіб за їх застосуванням, прокурорським наглядом, правом адміністративного й судового оскарження, низкою організаційних заходів тощо.

Послідовність здійснення процесуальної діяльності щодо застосування запобіжних та адміністративно-попереджувальних заходів свідчить про наявність у провадженні із застосування заходів певних стадій, які мають свої особливості, зумовлені специфічністю розглядуваних заходів і, певною мірою, порівняно невеликими тимчасовими рамками їх застосування.

Можна виділити три стадії провадження із застосуванням запобіжних заходів та адміністративно-попереджувальних заходів:

  1. розв\'язання питання про застосування запобіжних чи адміністративно-попереджувальних заходів;

  2. застосування цих заходів і його процесуальне оформлення;

  3. оскарження застосування зазначених заходів.

При цьому слід мати на увазі, що для заходів припинення, які законодавець визначає як заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, процесуальним документом є протокол про застосування заходів, або факт такого застосування слід відбити в протоколі про адміністративне правопорушення чи затримання.

З іншого боку, застосування зазначених заходів не завжди вимагає процесуального їх оформлення. Так, при перевірці документів немає необхідності в складанні процесуального документа.

2. Характеристика адміністративно-попереджувальних та запобіжних заходів.

Адміністративно-попереджувальні заходи – заходи що застосовуються з метою охорони держави і громадських інтересів та безпеки громадян, як засіб попередження майбутніх правопорушень та їх негативних наслідків. Як показує практика, адміністративне затриманняє одним із найчастіше застосовуваних запобіжних заходів. Аналіз чинного законодавства дозволяє визначити, що правовою підставою затримання є вчинення особою адміністративного правопорушення. Про це свідчить положення ч. 1 ст. 262 КУпАП, де йдеться про адміністративне затримання особи, котра вчинила адміністративне правопорушення. Фактичні підстави співвідносяться з цілями адміністративного затримання.

Адміністративне затримання вправі здійснювати посадові особи органів внутрішніх справ, прикордонних військ, військової інспекції безпеки дорожнього руху, а також посадові особи воєнізованої охорони.

На відміну від доставляння, адміністративне затримання характеризується детальнішою процесуальною регламентацією. Складається протокол, який має містити дату, місце складання, посаду, прізвище, ім\'я й по батькові особи, котра його склала, відомості про особу затриманого, а також час та мотиви затримання. Особливе значення має відбиття мотивів затримання, їх докладний виклад у протоколі є важливою гарантією дотримання прав та законних інтересів громадян, стосовно котрих застосовано зазначений захід.

Протокол підписує посадова особа, котра його склала, а також затриманий, причому у разі відмовлення останнього підписати робиться про це відповідний запис.

Регламентація процесуального статусу громадянина при здійсненні стосовно нього адміністративного затримання обмежується можливістю заявити прохання про повідомлення про місце його перебування родичів або адміністрації за місцем роботи чи навчання. Положення ж про обов\'язковість повідомлення батьків неповнолітніх затриманих або осіб, котрі їх заміняють, про факт затримання слід трактувати як обов\'язок посадових осіб, котрі здійснюють цей захід.

Перевірка документів.У контексті конституційних положень, які регламентують право власності громадян і захист такого права, питання дотримання прав І законних інтересів громадянина при здійсненні такого запобіжного заходу, як вилучення речей і документів, набувають особливого значення.

Застосування вилучення речей і документів досить повно регламентовано законодавцем у КУпАП. Ст. 265 КУпАП передбачає, що цей захід застосовують посадові особи органів, наділених правом проведення огляду, а також уповноважених здійснювати адміністративне затримання. По суті вилучення речей і документів у більшості випадків є результатом і логічним продовженням застосування зазначених запобіжних заходів.

Законодавець закріплює положення про те, що процесуальне оформлення проведення вилучення речей і документів оформляється окремим протоколом або про це робиться запис у протоколах про адміністративне правопорушення, огляд речей чи адміністративне затримання.