ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

  • по - друге, вони слугують також захисту інтересів особистості, охороні її

життя та здоров\'я. Завдана шкода теж може призводити до певних майнових втрат, тому вона виконує і відновлювальну (компенсаційну) функцію.[10, с. 38]

Атож, можемо стверджувати, що шкода, завдана громадянину незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів та порядок її відшкодування має свою специфіку. По-перше, не кожна шкода, завдана незаконними діями згаданих органів, підлягає відшкодуванню, а лише та, яка передбачена у спеціальних нормативно-правових актах; по-друге, шкода відшкодовується не судовими та правоохоронними органами, а державою; по-третє, шкода відшкодовується незалежно від вини заподіювача. Враховуючи, що видання спеціальних норм, пов\'язане із внутрішньою особливістю врегулювання відносин з відшкодування шкоди, вимагається наявність у чинному законодавстві норми, в якій би була врахована ця специфіка, а також чітко визначене поняття такого відшкодування.

____________________________________

[10] Онищенко Ганна. До питання про співвідношення поняття „деліктного зобов\'язання\" та „деліктної відповідальності\" у теорії цивільного права. /Юридичний журнал №10/2005 від 19 грудня 2005 року - с.38

    1. Підстави та умови відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

Підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями

(бездіяльністю) судових та правоохоронних органів, є шкода, незаконні дії, причинний зв\'язок між незаконними діями та шкодою. При цьому, як уже зазначалось, наявність вини не є обов\'язковою, бо відповідно до законодавства шкода відшкодовується незалежно від вини службових осіб органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду. Адже незаконність дій виражається у тому, що заподіювач шкоди діяв поза межами, встановленими для його правомірної поведінки правом (законом), і таким чином діяв проти законних прав інших осіб, порушуючи їх.

Обов\'язковою підставою для відшкодування заподіяної шкоди є наявність взаємозв\'язку між протиправною поведінкою того, хто заподіяв шкоду, і шкодою, що настала. Для його встановлення слід довести, що: 1) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків; 2) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки. [11, с. 6,7]

Насамперед, спробуємо з\'ясувати, що ж таке: „протиправність\", „протиправна поведінка\", „протиправна бездіяльність\" і в чому вона проявляється, оскільки в жодному нормативному акті ми такого визначення не зустрічаємо.

Протиправність поведінки – це невиконання юридичного обов\'язку, встановленого нормою права. Відповідно до форм юридичних обов\'язків протиправність виступає у формі дії або бездіяльності. Якщо для виконання активного юридичного обов\'язку необхідне вчинення зобов\'язаною стороною певних дій, то пасивний юридичний обов\'язок виконується шляхом утримання від вчинення заборонених дій. Протиправна поведінка – це поведінка, заборонена законом. Протиправна бездіяльність – це не вчинення особою дії, до якої вона зобов\'язувалася нормою права. Сама по собі пасивність не є протиправною, вона стає такою лише у випадку, коли норма права зобов\'язує цю особу до вчинення

___________________________________

[11] Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового слідства), прокуратури або суду. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\'я або смертю. /Л.М. Горбунова, С.В. Рогачов, І.Ф. Іванчук, Ю.В.Трало; М-во юстиції України.-К.:[ТОВ „Поліграф-Експрес], 2006.- с.6,7

відповідної дії.[12, с. 870] Хоча Б.Т. Безлепкін вважає, що „не протиправність дій чи вина службових осіб, а несправедливість обвинувачення, покарання, застосування кримінально-процесуального примусу є загальною ознакою умов для відшкодування шкоди, завданої громадянину судовими та правоохоронними органами\".[13, с. 116]

Спробуємо визначити за вчинення яких протиправних діянь правоохоронних і судових органів передбачається відшкодування шкоди.

До таких діянь Цивільним кодексом України віднесено:

  1. незаконне засудження;

  2. незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;

  3. незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;

  4. незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;

  5. незаконне затримання;

  6. незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.[14, с. 220]

Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду\" майже дублює статтю 1176 Цивільного кодексу України, хоча більш її деталізує зокрема у статті 1 вказано, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого,

незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених _____________________________________

[12] Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. /За ред. В.М. Коссака.-К: Істина, 2004. - с. 870

[13] Возмещение вреда, причиненного гражданину судебно-следственными органами. Безлепкин Б.Т./М., Академия МВД СССР, 1979. – с.116

[14] Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV /Відомості Верховної Ради України № 40 вiд 03.10.2003 - 2003 р.- с.- 220

законами України \"Про оперативно-розшукову діяльність\", \"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю\" та іншими актами законодавства.[15, с. 4] Наявність однієї із передбачених незаконних дій у сукупності з іншими підставами відповідальності (шкода, причинний зв\'язок) породжують зобов\'язальні відносини між потерпілим і зобов\'язаною особою. Новий Цивільний кодекс України значно розширив перелік незаконних дій службових осіб правоохоронних органів, які є елементом спеціального делікту. До них належать незаконне затримання і незаконне застосування підписки про невиїзд. Ця нормативна новела створює нові гарантії захисту прав фізичних осіб від незаконної діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.