ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

завдання шкоди, є те, що вони не здійснюють безпосереднього впливу на особу

правопорушника. У випадку завдання шкоди заподіювач зазнає обмежень своїх майнових прав, які проявляються в тому, що заподіювач змушений відшкодувати за

___________________________________

[4] Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. /За ред. В.М. Коссака.-К: Істина, 2004. – с. 877

[5] Гражданское право: Учебник. Ч. 2 /Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1998. – с. 495

[6] Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. - М.: Юрид. лит., 1970. – с. 38-39

свій рахунок всі понесені потерпілим втрати, виходячи з принципу повного

відшкодування шкоди (нагадаємо, що представником заподіювача є держава); д) своєрідними є підстави виникнення зобов\'язань: вони виникають за наявності передбачених законом умов і у будь-якому випадку лише тоді, коли шкоду завдано протиправними діями або бездіяльністю; е) відшкодування може полягати у відшкодуванні шкоди в натурі або в повному відшкодуванні завданих збитків.[7, с. 323,324] Д.Б. Боброва зазначає, що: а) юридичними фактами, на підставі яких виникає зобов\'язання, є порушення абсолютного пасивного обов\'язку і тим самим – абсолютного права, тобто порушення абсолютних правовідносин шляхом вчинення протиправного і, як правило, винного діяння; б) обов\'язок заподіювача - це його новий обов\'язок, який покладається на нього законом замість порушеного ним абсолютного обов\'язку пасивного типу в абсолютних правовідносинах; в) заподіювач зобов\'язаний відшкодувати заподіяну шкоду шляхом відшкодування її в натурі або відшкодування заподіяних збитків; г) обов\'язок заподіювача спрямований на поновлення порушеного абсолютного права, а якщо це неможливо – на відшкодування заподіяних збитків; д) суб\'єктний склад зобов\'язання визначається так: уповноважена особа в ньому збігається з уповноваженою особою в абсолютних правовідносинах, тобто з носієм абсолютного права щодо зобов\'язаної особи, то нею стає будь-яка зобов\'язана особа в абсолютних правовідносинах, яка порушила абсолютне право.[8, с. 805-807]

Таким чином, характерними рисами зобов\'язань із відшкодування шкоди є те, що вони: виникають внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; настають у тому випадку, коли потерпілий і заподіювач шкоди не знаходилися в цивільних правовідносинах; це завжди новий юридичний обов\'язок, який покладається на правопорушника замість невиконаного; виникають при порушенні абсолютного права потерпілого; регулюються імперативними нормами;

виступають тільки у формі відшкодування шкоди; на розмір відшкодування впливає умисел і груба необережність заподіювача шкоди в особі фізичної особи; наявність

шкоди, протиправної поведінки, причинного зв\'язку між шкодою і протиправною

______________________________________________

[7] Советское гражданское право: В 2-х т./ Под. ред. О.А. Красавчикова.-М.: Высшая школа, 1973.- Т.2. - с. 323-324

[8] Зобов\'язальне право: теорія і практика: Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998. – с. 805-807

поведінкою заподіювача, вини є обов\'язковими умовами виникнення даного виду

відповідальності.

Одними з перших дослідників інституту зобов\'язань із відшкодування шкоди, в тому числі і завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів були Б.С. Антимонов, О.О. Красавчиков та А.М. Бєлякова. Їхні праці є основним підґрунтям для науковців та практиків при вирішенні питань про відшкодування завданої шкоди. Пізніше дослідження даного інституту проводили М.С. Малеїн, Л.Г. Могилянський, О.Л. Жуковська. Серед досліджень, виконаних в Україні, на особливу увагу заслуговують праці Д.В. Бобрової та С.Н. Приступи. У роботах згаданих авторів аналіз зобов\'язань із відшкодування шкоди був основним предметом дослідження. Про даний вид зобов\'язань йшлося також у працях Х.І. Шварца, К.К. Яїчкова, К.А. Флейшиц, Ю.С. Червоного, О.С. Йоффе, Г.П. Кафтановської, А.О. Собчака, В.Т. Смірнова, Ю.Х. Калмикова, Г.К. Матвеєва, В.В. Глянцева, С.Є. Донцова, К.Б. Ярошенка, П.Р. Стависького, Є.О. Харитонова, М.Д. Єгорова, А.М. Савицької, О.С. Шевченко, А.І. Загорулька та ін. Однак питання про поняття зобов\'язань із відшкодування шкоди є суперечливим, спірним в юридичній літературі.[9, с. 86] Оскільки, в новому Цивільному кодексі України законодавець не дає визначення поняття відшкодування шкоди, завданої діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів, ми змушені досліджувати його правову природу через призму теорії інституту зобов\'язань із відшкодування шкоди.

За чинним законодавством, шкода, що спричинена незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів відшкодовується за нормами: Цивільного кодексу України, Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду\"; Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду\", затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України; Порядку

виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування

_____________________________________

[9] Делікти в цивільному праві України: Навч. посібник./За ред.Русу С.Д.-Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001.- с. 86

шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього

(досудового) слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого Державним казначейством України; Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди\", „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди\", „Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення\".

Підводячи підсумок, хочеться загадати висловлювання О.С. Йоффе про двояке цільове призначення зобов\'язань такого характеру, як відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів:

  • по - перше, вони слугують охороні власності, оскільки загроза майнових

санкцій відіграє превентивну (попереджувальну) роль. Але якщо, не дивлячись на попереджувальні заходи, майнова шкода все-таки була заподіяна, компенсація за рахунок порушника забезпечить відновлення власнику того становища, у якому він знаходився до моменту, коли йому було завдано шкоди.